Блакитне диво Марка Шагала

Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого. Пс. 104:24

Декілька років тому мені пощастило побувати в Німеччині. Подорож була неймовірно захопливою. Спитаєте, що такого незвичайного було в ній? Відповім: знайомство зі страшенно талановитим художником Марком Шагалом. Але про все по порядку.

Ця мандрівка була для мене справжнім чудом – від початку і до кінця. Час мого приїзду збігся із початком передріздвяного посту, який у римо-католицькій традиції називають Адвентом (дослівно – «прихід», наголошуючи на особливому очікуванні на народження Христа). У цю пору року німці прикрашають свої оселі та церкви різдвяними гірляндами. Перед вівтарями в храмах, а також в оселях на підвіконні кладуть різдвяні вінки з гілок ялини, у центрі кожного – чотири великі свічки. Ці свічки символізують чотири тижні посту – на початку кожного тижня запалюють по одній свічці. І вже в останню неділю Адвенту, напередодні Різдва, у вінку горять усі чотири свічки.

Першою зупинкою на моєму шляху був Майнц. Це старовинне місто, де збереглися ще римські поселення і яке є столицею землі Рейнланд-Пфальц. Храм Св. Стефана, який там відвідала, запам’ятається мені назавжди. То було щось неймовірне! Такого я ще ніколи не бачила. Зовні скромна і непоказна церква вражала внутрішньою оздобою. Це було наче нагадування про те, що Бог ніколи не перестає дивувати і має для нас багато подарунків, на які іноді й не очікуємо. Приміром, напередодні мені було сумно, але увійшла до храму – й одразу серце наповнилося радістю. Це було так несподівано і прекрасно! Коли я підвела очі й побачила вітражі, то завмерла від захоплення. Бо таких казкових блакитних барв я ще не бачила! Складалося враження, мовби я занурилася в небесну блакить.

Коли крізь вітражі лилося сонячне світло, то вони видавалися ще яснішими, прозорішими і дарували умиротворення й спокій. Споглядала цю блакить і відчувала, як вона промовляє й зцілює душу, як випромінює оптимізм і надію. У цьому особливість майстра – життєрадісність!

Ті самі вітражі

А створив цей шедевр Марк Шагал, єврей за походженням. Працював над вітражами понад двадцять років, уже на схилі свого життя. Творячи цю красу, він використав не просто блакитний колір, а, я б сказала, «небеса в усіх їхніх варіаціях». Стрілчасті вікна мають вісімнадцять різних відтінків блакитного, вісім з яких було розроблено вперше на його замовлення в ательє в Реймсі. Лише згодом я дізналася, що натхненням для автора була Біблія. Марк Шагал використовував саме цей колір, бо, на його думку, це колір неба, колір божественної таємниці. Так він зумів передати глибоке усвідомлення Бога, Його присутність у всьому, славу Творця, красу і велич створеного Ним світу.

Ще один дуже важливий біблійний меседж, який посилає автор, – це тема примирення. Примирення людини з Богом і людини з людиною. Вітражі художник задумав як символ примирення Франції з Німеччиною. Як тонко він зумів передати це послання миру мовою Біблії! Задум підсилюється, якщо зважати знову ж таки на те, що Шагал був євреєм, а вітражі створював для католицької церкви. Цим кроком він хотів засвідчити духовну єдність між євреями та християнами.

Ця особлива церква так закарбувалася в моїй пам’яті, що коли натрапила на ілюстрований каталог цих вітражів, то відразу купила його. Знаю, що є німецьке видання в трьох томах ілюстрованого каталогу вітражів церкви Св. Стефана, де ілюстрації доповнені відповідними текстами з Біблії та короткими роздумами.

Мабуть, нема нічого дивного в тому, що тут регулярно відбуваються реколекції. Щороку понад сто тисяч паломників з Німеччини та інших країн приїжджають, аби побачити чарівні вітражі, пороздумувати в блакитній тиші храму. Бо справді, занурившись у це небесне умиротворення, стаєш ближчим до Бога і молитва сама ллється з твоїх уст…

Наталя.

КІНЕЦЬ

Попередній запис

І простором озвався до мене Господь

Наступний запис

АКТУАЛЬНІСТЬ БОЖИХ ЗАПОВІДЕЙ