Висновок

Співпраця з Духом

Ключ до отримання всього того, що Господь приготував для кожного з нас, у тому, щоб навчитися співпрацювати з діянням Святого Духа в нашому житті. Щедре вилиття Духа в цьому столітті – серце турботи Господа про Свою Церкву в цю важку годину. Поступ уперед кожного з нас полягає у свідомих живих стосунках зі Святим Духом.

Пропонуємо сім ключів до співпраці з діянням Святого Духа. Цей список не претендує на вичерпність, але він усе ж подає основні речі, які потрібно робити, щоб зорієнтувати свої серця й уми на натхнення Духа.

1) Покайтеся

Найважливіша річ, яку можемо зробити для співпраці з Духом, – це рішуче порвати з прихильністю до гріха. Маємо на увазі чесну оцінку або, як кажуть наші друзі з «Анонімних алкоголіків», – це вимагає «глибокої моральної інвентаризації нашого життя». Необхідно прийняти рішення залишити свої улюблені гріхи. Потрібно дозволити Святому Духові спалити нашу любов і прихильність до звичних зразків гріха, яким дозволили залишитися всередині і через які ми все ще шукаємо втіхи, комфорту та рятунку.

Св. Павло говорить нам, чому це треба зробити: «Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна – життя та мир» (Рим. 8:6). Найшвидший спосіб припинити діяння Духа в нашому житті – це давати поживу своїй плоті. Якщо ми шукаємо втіх плоті, то не залишаємо місця для втіх Духа. Прийняття всього, що має Дух для нас, вимагає чесного, рішучого відвернення від гріха і навернення до Господа і до всього, що Він нам обіцяє.

2) Шукайте перше Царство

Ісус сказав Своїм учням: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться» (Мт. 6:33). Шукати Царство Боже – це шукати Самого Царя. Ісус виясняє, що Він повинен посідати перше місце. Ніщо не повинно бути понад Його пануванням у нашому житті. Дух Божий прийшов, щоб об’явити нам життя Самого Бога. Запитання стоїть перед кожним із нас: чи хочемо ми цього життя?

Єдиний спосіб увійти в життя Царства – це зробити його своєю першою любов’ю, найбажанішою річчю. Якщо ми поставимо Ісуса, Його план, і мету щодо нашого життя на перше місце перед усім іншим, перед кар’єрою, сім’єю, взаєминами, грошима, розвагами, комфортами, особистими цілями і т. д., то зможемо ходити в повноті Духа. Дух прийшов, щоб вести нас до Отця і відкрити нам саме серце Бога. Якщо ми цього спраглі і голодні, то досвідчимо силу Духа. Саме це Дух зацікавлений творити в нас. Він прийшов дати нам Небо. Якщо це саме те, чого ми прагнемо, то прийдемо до особистого пізнання Духа. Якщо ж ні, то Він залишиться незнайомим, радше просто доктриною, аніж Особою.

Якщо ми насправді відчуваємо голод за Ісусом, то Дух приведе нас у ті місця, де Його можна знайти. Він поглибить наше пережиття і голод за Таїнствами, Він відкриє нам Писання, оживить учення Церкви, і Він об’явить нам Ісуса в нашому ближньому, а особливо в бідних, які поруч із нами. Він уповноважить нас побачити Ісуса в усіх Його виявах.

3) Бажайте гаряче духовних дарів

Св. Павло велить нам «про духовне пильнувати» (1Кор. 14:1). Це не пропозиція, це наказ. Коли Ісус возсів на Небесному престолі, Йому була дана влада вилити на всяке тіло дари, які Він придбав Своєю смертю і Воскресінням. Центральна частина плану Відкуплення Ісуса – наділення Свого народу дарами, владою, які дадуть можливість мати частку в Його справі Відкупителя. Неможливо ефективно виконувати роботу Царства без дарів і влади Царя: «Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому» (Пс. 127:1). Отже, ми покликані гаряче бажати духовних дарів. Це означає, що необхідно робити свідомі зусилля, щоб зрозуміти суть дарів, щоб активно розрізняти отримані дари, молитися за них, вітати дари від Ісуса, використовувати ці дари на загальне добро і приймати їх зі вдячністю і смиренням, завжди зосереджуючи своє серце не на самому дарі, а на Тому, Хто дарує.

4) Усе досліджуйте

І знову св. Павло наказує нам: «Духа не вгашайте! Не гордуйте пророцтвами! Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!» (1Сол. 5:19-21).

Практикування духовних дарів вимагає мудрості і розрізнення. Розрізняти діяння Духа часто буває нелегкою справою, а навіть і розчаруванням. Можна легко зловживати духовними дарами. Їх можна шукати заради них самих, ради досвіду чи відчуття влади, і часто вони бувають зневажені через гріх і людську неміч.

Труднощі, які нерідко супроводжують служіння дарами, можуть стати причиною нашого бажання «загасити Духа» або просто не зважати на важливість використання дарів. Св. Павло тут виясняє, що ігнорування Духа і Його дарів не є питанням вибору. Як тільки розрізнене джерело дару, його слід прийняти і служити ним із любов’ю. Справді, ми покликані «триматися доброго».

5) Дайте Богові дозвіл

Якщо ви прагнете глибинних стосунків зі Святим Духом, дайте Богові незаповнений чек. Прийміть у серці рішення, що ви хочете того, чого хоче для вас Він, що б це не було. Не обмежуйте Його. Будьте охочими вийти з зон вашого комфорту, із тих ровів, які викопали заради своєї безпеки, комфорту і гарантії. Говоріть Господу кожного ранку, що ваше життя належить Йому і що ви даєте Йому дозвіл робити з ним усе, що завгодно. Потім перейдіть подумки ваш день, одним вухом слухаючи Духа. Не залишайте Духа вдома чи в Церкві. Будьте свідомі Його навіть посеред гамору і шаленого ритму життя. Коли почуєте Його чи відчуєте Його натхнення або легке спонукання, дійте згідно з ним. Не вагайтесь, робіть те, що Він хоче, щоб ви робили. Якщо будете так чинити постійно, то Дух стане вашим близьким другом і зробить щось прекрасне з вашого життя.

6) Біжіть зі святими

Св. Павло описує наше життя тут на землі, як змагання з бігу. Він наказує нам: «Біжіть, щоб перемогти» (див. 1Кор. 9:24). Один спосіб, з допомогою якого можемо це зробити, – це вчитися від тих, які вже здобули нагороду, які успішно завершили свій біг. Святі, ті, що пройшли перед нами, помічені знаменням віри, дають нам конкретні приклади того, як жити у взаєминах зі Святим Духом. Усі вони досвідчили присутність і силу Духа. Їхні життєві історії переповнені розповідями про втручання Святого Духа через сни, видіння, слово знання, натхнення, пророцтва, зцілення, знамена і чудеса тощо. Фактично, як я згадував у попередньому розділі, їхні героїчні чесноти й унікальні покликання були здебільшого первісно народжені конкретним досвідченням сили Духа. Їхнє життя часто віддзеркалювало життя ранньої Церкви, як про це написано в Діях апостолів. Правда, що навіть серед них були святі, які промислом Божої мудрості й досконалої любові протягом багатьох років жили без духовного потішення або досвідчували його незначною мірою.

Крім наслідування святих, які вже прийшли до Отчого дому, досвідчимо більше життя в Дусі, якщо будемо йти разом зі святими, які все ще живуть на землі. Щоб навчитися рухатися повніше і глибше в житті Духа, важливо ділитися своїм життям з іншими, які прагнуть жити так само. Якщо будемо слухняні Духові, то Він поведе нас до глибших взаємин з тими, хто серйозно ставиться до наслідування Ісуса. Одна з центральних речей, яку в наші дні робить Дух, – впровадження Свого народу в глибинний досвід спілкування, у конкретно виявленні різноманітні форми спільнотового життя.

7) Зодягніться в любов

Одним із моїх улюблених уривків є 1Кор. 13:1-13. Саме тут св. Павло вибудовує всю нашу духовну подорож у правильному порядку. Він з’ясовує, що, якщо я буду мати всі можливі духовні дари і будь-який духовний досвід, який лише можна собі уявити, але «не буду мати любові, я – ніщо». Неможливо сказати зрозуміліше. Досвід Духа, Його дари і сили мають вартість, коли любимо. Дух даний нам, щоб ми могли виконати велику Заповідь: «Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний. І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша! А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе!

Нема іншої більшої заповіді над оці!» (Мр. 12:29-31).

Дух приходить, щоб узгодити наше життя з життям Самого Бога, зробити нас подібними до Нього, щоб ми могли жити вічно в любові Отця, Сина і Святого Духа: «Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!» (1Ів. 4:16).

Бачення любові св. Павлом стосується всіх сфер нашого життя, а не просто володіння і служіння духовними дарами. Якщо я буду найбільшим франтом на Уолл-Стріт, або найчарівнішою актрисою Голівуду, або найбагатшою людиною у світі, або якщо досягну всіх поставлених мною цілей, але не матиму любові, я – ніщо! Зрештою, коли все буде сказано і зроблено, а історія добіжить свого кінця, все промине; і тільки любов залишиться: «Ніколи любов не перестає!» (1Кор. 13:8).

Якщо в той день я не перебуватиму в Ньому і в Його любові, я також перестану.

Ось що Дух найбільше хоче нам донести. Він прийшов, щоб притягнути нас до любові Бога, вилитої на нас в Ісусі з Назарета, щоб ми могли жити вічно. Саме в цьому полягає головна місія Духа.

КІНЕЦЬ

Попередній запис

Переорієнтація нашого бачення

Наступний запис

Передмова