Вступ

Понад три десятиліття я служив пастором у місцевій громаді. То був величезний привілей. За ці роки я сповна усвідомив усю глибину й обшир людської травми, утрати, тривоги й душевного болю, що оточують нас і заховані в наших серцях. Чи не кожен із нас несе важкий тягар. Можливо, ви також. Якщо це так, то я хотів би запропонувати вам розважання про одну з моїх улюблених великодніх історій – зустріч між воскреслим Христом і Марією Магдалиною.

Це невимовно зворушлива історія про преображення й надію по той бік сліз. Вона починається з того, що Марія стоїть перед гробницею, де Ісуса поховано після розп’яття. Вона плаче, прибита горем. Усе її життя зруйновано. Але це ще не кінець. Розповідь завершується тим, що Марія біжить шукати інших учнів, звіщаючи неймовірну новину, що Христос живий. Найтемніша ніч раптово обертається в найсвітліший день. Вона сама пережила, преображаючи силу воскресіння. Вона сповнилася віри Великодня, живучи у світі Страсної п’ятниці.

Цей преображувальний досвід став реальністю для безлічі людей упродовж століть і нікуди не зник донині. Воскреслий Христос далі зустрічається з нами у хвилину найбільшої потреби. Так само, як Він прийшов до Марії 2000 років тому, Він приходить і до нас у найпохмуріші й найважчі часи. Подеколи, як і Марія, ми не впізнаємо Його відразу. Але коли ми розкриваємо своє серце й розум перед Його живою присутністю і посланням Його воскресіння, мало-помалу до нас приходить снага жити по той бік сліз, іти та єднатися з тими, хто страждає поряд.

Ще одна причина написання цієї книжки – заохотити інших направду пережити євангельську історію. Так легко перетворити читання Біблії на просту інтелектуальну вправу. Це відбувається щоразу, коли ми читаємо Біблію, не переймаючись і не преображаючись тим, що читаємо. Ми дістаємо більше знань, але зостаємося такими самими. Цими розважаннями я хочу показати вам, як євангельська історія може тижнями залишатися з нами, пронизуючи все наше життя. Чинячи це, ми починаємо досвідчувати силу воскресіння, яку несе євангельське послання, і долаємо зажуру радістю, темряву – світлом і поразку – перемогою.

Коли ви будете читати цю книжку, я хотів би закликати вас робити це медитативно. Я радив би вам приділити кілька днів читанню кожного розділу, п’ять – десять хвилин розважаючи над тим, що ви прочитали. Ви могли би запитати себе: «Які думки промайнули в моїй голові і які почуття сповнили мене, поки я читав цей розділ?»

І було б ще краще читати цю книжку з одним чи двома друзями або в невеликому гурті. Щотижня ви могли б збиратися разом, ділитися своїми роздумами і вчитися з досвіду одне одного. Наша подорож у вірі – це завжди спільна подорож.

Дозвольте мені завершити це вступне слово, запропонувавши вам молитву, якою ви могли б помолитися перед читанням цієї книжки. Її написав дуже близький мені друг, чиє життя було живим уособленням воскресіння. Віра воскресіння допомогла йому подолати жахливу депресію, пережити смерть дитини і перетворити своє життя на могутнє джерело Божої любови й турботи. Ось ця молитва:

Я прошу Тебе, життєдайний і переможний воскреслий Ісусе, допомогти мені осягти повний смисл Твоєї перемоги над стражданням, смертю та злом і прожити життя з надією і любов’ю, радістю і сподіванням, терпеливістю і рішучістю, певністю й миром, поки я готуватимуся до трансцендентної спільности у вічності, яку відкрила для мене Твоя смерть і воскресіння. Нехай же я почасти пізнаю те Царство, про яке Ти казав мені молитися, і згодом пізнаю його повноту, повсякчас зростаючи у Твоїй люблячій присутності.

Мортон Келсі

Нехай же ці розважання розкриють ваше серце й розум, щоби до них могла діткнутися любов воскресіння.

Попередній запис

Сила, що йде від Бога

Наступний запис

Помиріться зі сльозами