ВСТУП

  • Коли мандруєш у пошуках,
  • почуваєшся не на своєму місці, де ти є,
  • коли в серце закрадається неспокій і невдоволення тим, ким ти є і як живеш,
  • коли здобута професія, чи та, яку здобуваєш, сіє невпевненість, а ти навіюєш собі, що все гаразд, тільки чогось іще не вистачає,
  • коли життя, дане лише один раз, хочеш зробити змістовним та віддати себе чомусь вищому,
  • бути людиною серед людей, та все ж інакшою,
  • коли глибока туга сповнює серце, бажання поєднати своє життя з Богом,
  • це значить, що й ти також один із тих, кому адресовані мої рядки

Церква давно знає, що за таким неспокоєм та пошуками криється сам Бог. Це Він зворушує людей. І часто саме в такий спосіб виводить нас за межі нашого теперішнього стану та закликає до більш свідомого наслідування Христа. Можливо, до таких належиш і ти.

Що ж, властиво, відбувається, коли Бог кличе, і що таке покликання? Саме про це хотів би я висловити декілька думок. Я в жодному разі не експерт з покликань. Я – молодий священик і намагаюся відповідати власним життям своєму покликанню. Оце і все.

Тож сприйми ці рядки як своєрідну форму трохи довгого листа, в якому я старався викласти те, що допомогло мені віднайти власний шлях і дати відповідь на Божий поклик. Нелегко буде тобі відшукати щось потрібне твоїй душі, однак дещо тут таки для себе знайдеш. Сказати щось найбільш доречне – річ непроста, тому умільці намагаються підібрати для тебе співзвучну гаму. Та оскільки про покликання обов’язково треба щось сказати, зокрема як воно відбувається в глибині єства кожної людини, я зрозумів уже в перших роках моєї священичої діяльности. Тому я не вестиму розповіді інформаційного характеру про можливості здобуття освіти і тому подібне. Скажу лише, що спілкування з молоддю особливо юного віку утвердило в мені переконання, що Бог скоріше промовляє до зовсім юних жити згідно з покликанням, ніж мені здавалося раніше – до того, як я став священиком. Але, на жаль, багато з них не можуть віднайти свій передбачений шлях, тому що не вміють пояснити собі внутрішніх процесів, які в них відбуваються, та залишаються із нез’ясованим покинутими на самоті.

Чи знаєш історію покликання Самуїла? “А отрок Самуїл служив Господеві при Ілії. А Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте. І сталося того дня, коли Ілій лежав на своєму місці, а очі його стали затемнятися, він не міг бачити, і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковчег, то покликав Господь до Самуїла: Самуїле, Самуїле! А він відказав: Ось я! І побіг він до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Я не кликав .Вернися, лягай. І він пішов і ліг. А Господь далі покликав: Самуїле, Самуїле! І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Не кликав я, сину мій. Вернися, лягай. А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово. А Господь далі покликав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе отрока. І сказав Ілій до Самуїла: Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе!” (1Сам. 3:1-9).

Я хотів би на цих сторінках, подібно як Ілій, допомогти тобі серед великої кількости голосів твого серця почути голос Божий і спрямувати тебе до Нього, до Того, хто кличе тебе, хто тебе зворушує… Не знаю, правда, наскільки мені це вдасться, та надіюся на Божу допомогу.

Попередній запис

СВІДЧЕННЯ_5

Наступний запис

МОЄ ПОКЛИКАННЯ ВІД БОГА – ЯКЕ ВОНО?