Відповідати зі щирістю

Наступним атрибутом відповіді на покликання є щирість. Говорячи, що на покликання потрібно відповідати зі щирістю, маємо на увазі таку великодушність і таку простоту серця, якої вимагає Ісус Христос від Своїх учнів, закликаючи їх бути як діти (Мт. 18:3). Діти за своєю природою є щирими та простодушними, вони вільно виявляють свої емоції, переживання, почуття. Малі діти не вміють обманювати та брехати, не вміють вести інтриги, ніколи не шукають власного зиску чи вигоди.

Ісус Христос сказав: «І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене» (Мт. 18:5). Трактуючи цей вислів Ісуса в таїнстві покликання, можемо зрозуміти його подвійно: найперше, «хто приймає дитину», тобто хто приймає того, хто є щирим і простодушним. В образі цієї дитини бачимо символ покликання, отож «хто приймає покликання», щось, що є щирим та простим вже саме в собі, бо є особливим запрошенням самого Бога. Хто приймає покликання, той приймає самого Христа, що як дитина, щиро та наївно, приходить до людського серця і просить щоби його прийняли, як Він сам сказав: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об. 3:20).

Інший сенс слів Христа може бути «хто приймає як дитина», тобто хто приймає так само щиро та наївно, як приймає дитина. Приймає що? Приймає своє покликання, тобто того Христа, Який стукає «під дверима» нашого серця з проханням щоби увійти, або ж з запрошенням до нас, щоби подарувати нам свій Божественний подарунок – заклик покликання. Бог є щирим у Своєму запрошенні та заклику покликання, тому для людини також важливо бути щирою перед Богом, відповідаючи на Його покликання. Кожне звернення до Бога, кожна відповідь на покликання повинна відзначатися щирістю та простотою серця. Серце людини – це центр її життя, центр її почуттів, переживань, хвилювань, бажань та прагнень. Тим то писання навчає, що: «не дивиться Бог на особу людини» (Гал. 2:6), Він бачить серце людини (див. Дії 15:8).

У кожному покликанні та в кожному стані життя Бог бажає цілковитої посвяти людини. Бажає людей щирих, відкритих, чистих і хоробрих. А найперше бажає, щоби людина служила йому цілим і неподільним серцем. Відповідати на заклик Божий означає щиро приймати Божу волю.

Святий папа Павло VI, характеризуючи сучасне молоде покоління говорить: «…маємо довір’я до молоді нашого часу… і тому ми віримо, що є ще багато молодих осіб, які здатні з великодушністю та щирістю серця відповідати на заклик Божий». Звертаючись до молоді, папа закликає її відповісти на заклик Бога зі щирістю та великодушно, він каже: «Багато є покликань, багато доріг що відкриваються перед вами… Ви є щирими: будьте щирими також і в цьому».

Бог створив людину, щоби вона була щасливою та щоб була співучасницею Його вічного щастя. Таким взірцем щастя та щирості перед Богом знову ж таки є Пресвята Діва Марія. Вона є тією щасливою жінкою, яка цілковито відкрила своє серце на волю Божу і з великодушністю та простотою серця сказала Богові своє щире «так». Тому також кожна людина, наслідуючи приклад Діви Марії, покликана завжди відповідати Богові зі щирістю та в простоті серця своє «так», бо тільки в такій відповіді вона зможе віднайти щастя та радість життя і покликання.

Попередній запис

Відповідати з готовністю

Наступний запис

Відповідати з героїзмом