Відповідати з готовністю

Першою важливою рисою відповіді на покликання є готовність. Заклик Божий може пролунати в будь-який час. Це дуже гарно зображає євангельська притча про робітників, що їх господар кликав працювати у свій виноградник (див. Мт. 20:1-16). Одних він найняв «вдосвіта», інших «години десь третьої» ще інших «о годині десь шостій й дев’ятій» і останніх «коло години одинадцятої», тобто аж ввечері, за одну годину до закінчення робочого дня (див. Мт. 20:12).

Бог кличе коли Він хоче, коли вважає за краще для людини, тому людина завжди повинна бути готовою, щоби належно відповісти Богові та прийняти Його запрошення. Готовність – це душевний стан людини, в якому вона є приготованою, щоби шукати не власної волі, але волі того, хто її закликає та запрошує. Прикладом такої готовності є Ісус Христос, Який сам сказав про Себе: «Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене» (Ів. 6:38).

Іншим прикладом готовності у своїй відповіді Богові є Пресвята Діва Марія. Саме вона є тією, яка мала відвагу та готовність віддати свою молодість та свій ентузіазм у руки Божі.

Отож, на заклик Божий потрібно відповідати з готовністю та без затримки. А це означає – не затягувати та не відкладати своєї відповіді, але з відвагою приймати та виконувати те, до чого Бог кличе. А реакція людини на Божий заклик повинна виражатися в повному та негайному дотриманні Божественного запрошення.

Прийняти власне покликання – означає знайти можливість, щоби дати Богові свою відповідь, рішучу та остаточну, вже сьогодні й не відкладати на завтра. Саме так навчає святий Альфонс Лігуорі. Говорячи про покликання до монашого життя, святий каже, що коли Бог дає монаше покликання, то людина повинна виконувати, і виконувати негайно, якщо не хоче ризикувати та втратити це покликання.

Роздумуючи про готовність прийняти та виконувати Боже запрошення до певного покликання чи стану в житті, маємо на увазі не тільки покликання до монашества чи священства, але кожне покликання, що його дарує Бог. Одним з таких покликань є покликання до подружнього життя. Святий Іван Павло II, звертаючись до молодих осіб, які бажають укласти шлюб і розпочати сімейне життя закликає їх, щоби вони з готовністю приймали своє подружнє покликання і з запалом виконували щоденні обов’язки подружнього стану.

На завершення можемо додати, що Церква Христова закликає не тільки молодих осіб, але всіх християн «…охоче слухатися Божих натхнень», і тим самим завжди приймати Божий заклик з готовністю виконувати та ним жити.

Попередній запис

ОСНОВНІ АТРИБУТИ ВІДПОВІДІ НА ПОКЛИКАННЯ

Наступний запис

Відповідати зі щирістю