Кожного вечора я з Ісусом поверталася в пекло. Я запам’ятовувала ці жахливі істини. Кожен раз, коли ми проходили біля серця, я притискалась до Ісуса. Мене огортав великий страх, коли я пригадувала, що зі мною сталося. Я знала, що повинна йти далі, щоб допомогти спасінню душ, але повертатися назад я могла лиш за Божою ласкою. Ми зупинилися близько від бісів, які співали і прославляли сатану. Здавалося, вони відчувають велику радість. Ісус сказав: «Послухай, про що вони говорять».
«Ми підемо сьогодні в той дім і будемо мучити тих, хто там знаходиться. Якщо ми зробимо все правильно, то дістанемо ще більше сили від господа сатани, – говорили вони. – Так ми завдамо багато болю і страждань і будемо прославляти сатану і пекло». Один з бісів сказав: «Ми повинні бути дуже обережними з тими, хто вірить в Ісуса. Вони можуть прогнати нас». «Так, – промовив інший, – при імені Ісуса ми повинні втікати». Інший злий дух сказав: «Може не підемо до тих, хто знає Ісуса і силу Його імені?».
«Мої ангели, – сказав Ісус, – захищають Мій народ силою Святого Духа, тому їхні діла не йдуть дуже добре. Я захищаю багатьох неспасенних, хоч вони не знають про це. У Мене багато ангелів, котрі займаються руйнуванням диявольських планів сатани. Бісів багато в повітрі і на землі. Я дозволив тобі деяких побачити, але інші їх не бачать, тому силу Євангелія треба проповідувати всім! Істина визволить людей і Я захищу їх від зла. В імені Моєму – спасіння і воля. У Мене вся влада на небі, на землі, у пеклі і в чистилищі. Бійся не сатани, бійся Бога!» Проходячи по пеклі, ми з Ісусом наштовхнулись на дуже високого і дуже темного чоловіка. Він був загорнутий у темряву і виглядав як ангел. У лівій руці він щось тримав. Ісус сказав: «Це місце називається темрявою зовнішньою». Я почула плач і скрегіт зубів. Ніколи раніше я не бачила такої абсолютної безнадійності, як тут. Ангел, який стояв перед нами, не мав крил. Зріст його був близько 10 м. У високо піднятій руці він тримав великий диск, який повільно повертав, ніби хотів кинути його. Всередині диска горів вогонь, а по краях він був чорним. Ангел тримав диск знизу і, замахнувшись, відвів руку назад. Я не розуміла, хто ж цей велетенський ангел і що він збирається робити. Ісус знав мої думки і сказав: «Це темрява зовнішня! Пам’ятай Моє слово: А сини царства скинуті будуть у темряву зовнішню. Там буде плач і скрегіт зубів».
«Господи, – запитала я, – це означає, що тут Твої священики!» «Так, священики, які відійшли від Мене після того, як Я їх покликав. Слуги, які любили світ більше, ніж Мене, і занурилися в болото гріха. Священики, які не встояли в істині і у святості. Краще взагалі не починати служити Мені, аби потім відійти. Повір Мені, навіть якщо чоловік грішить, у нього є захисник – Отець. Якщо він кається у своїх гріхах, Я очищу його від всякої неправди. Але якщо він не кається, Я прийду тієї години, про яку він не думає і він буде мати одну долю з невіруючими, і буде кинутий у темряву зовнішню». Я подивилась на темного ангела. Він кинув великий диск далеко в темряву. «Моє слово означає те, що воно говорить: вони будуть кинуті в темряву зовнішню».
Потім раптом ми з Ісусом з’явились у повітрі і летіли слідом за диском. Ми наблизились до диску і заглянули в нього. Всередині горів вогонь і в його полум’ї перебували люди. Тут не було бісів, злих духів, а лише душі, що горіли в морі вогню. Диск огортала чорна темрява. Темноту пробивали лише відблиски диска. У цьому світлі я побачила, як люди намагалися доплисти до краю диска. Деяким з них це майже вдавалося, але якась сила зі середини диска затягувала їх у вогонь. Я бачила, як їхні силуети перемінюються в скелети з душами брудного сіро-темного кольору. Я зрозуміла, що це ще одна частина пекла. Потім, як у видінні, постали ангели, що знімали печаті. Під ними знаходилися народи і царства. Відповідно до того, як ангели зривали печаті, мужчини і жінки, юнаки і дівчата йшли прямо у вогонь. Я дивилася як зачарована і думала, чи знаю я когось з тих, що проходили, впавших священиків Господа. Я не могла відвести погляду від цих душ, які прямували у вогонь. Ніхто не намагався зупинити їх.
Я закричала: «Господи, будь ласка, зупини їх, доки вони не впали у вогонь». Але Ісус сказав: «Ті, що мають вуха почують, ті, що мають очі, хай побачать! Дитино Моя! Голосно говори про гріх і зло! Скажи Моїм священикам, що вони повинні бути мені вірними і кликати Господа. Я проведу тебе по цьому жахливому місці і ти зможеш розповісти правду про пекло. Дехто тобі не повірить. Будуть казати, що Бог дуже добрий, аби посилати людей до пекла. Але скажи їм, що Моє слово – істина! Скажи їм, що боязливі і невіруючі знайдуть свою участь в озері вогненному».