Наступного вечора ми знову з Ісусом пішли в праву ногу пекла. Як і раніше я бачила любов Ісуса до загублених душ у пеклі, і я відчувала Його любов до мене і до всіх, хто живе на землі. «Дитино Моя! – сказав Він до мене. – Отець не бажає, щоби хто-небудь загинув. Сатана обманює багатьох і вони йдуть за ним. Бог же прощає, Він є Бог Любові. Якби ці люди по-справжньому щиро прийшли до Отця і покаялися, Він би простив їм!»
При цих словах обличчя Ісуса Христа світилося безмірною ніжністю. Ми знову ходили серед палаючих ям і бачили людей, що переносять муки, які я вже описувала. «Господи, Господи! Який жах!» – думала я. Знову і знову ми проходили біля багатьох душ, що горіли у вогні пекла. На всьому проміжку нашого шляху до Ісуса простягались палаючі руки. Там, де мало бути тіло, залишались тільки кості. Сіра маса з тілом розкладалася із звисаючим обгорілим одягом. Всередині кожного скелета було видно душу, яка розпливалася і була брудного сірого кольору і назавжди була прикована до сухого скелету. З їхнього крику я могла судити, що вони відчувають вогонь, черв’яків, біль безнадійності. Неможливо описати сум, яким наповнювалась моя душа, чуючи ці крики. «Якби вони тільки висповідалися, – подумала я, – їх би тут не було». Я знала, що в проклятих у пеклі працюють всі органи чуття. Вони пам’ятають все, що їм коли-небудь говорили, вони знають, що зворотного шляху з вогню немає і що вони втрачені навіки. І все ж, навіть у безнадійному стані, вони продовжують надіятися, благаючи в Ісуса про помилування.
Ми зупинилися біля наступної ями. Вона була такою ж, як і всі інші. По голосу я зрозуміла, що там жінка. Вона голосила до Ісуса. Він з любов’ю подивився на неї і сказав: «Коли ти була на землі, Я кликав тебе до Себе. Я благав тебе віддати серце Мені, доки ще не пізно. Я багато разів приходив до тебе вечорами розповісти тобі про Мою любов. Я вмовляв тебе, показував Свою любов, притягував до себе Моїм духом. “Так, Господи, – відповідала ти, – я піду за Тобою!” Язик твій говорив про любов до Мене, але в серці її не було. Я знав, що містися у твоєму серці. Я часто посилав до тебе Моїх священиків, які кликали тебе покаятися і прийти до Мене. Але ти не слухала Мене. Я хотів використати тебе для служіння іншим людям, щоби ти допомогла їм знайти Мене, але ти бажала світу, а не Мене. Я прикликав тебе, але ти не слухала і не хотіла висповідатися з гріхів».
Жінка сказала до Ісуса: «Пам’ятаєш Ісусе, як я ходила до церкви і була доброю жінкою? Я була членом Твоєї Церкви. Я знала, що Ти прикликаєш моє життя, я знала, що повинна була послухати Твого поклику будь-якою ціною. Я робила це». Ісус відповів: «Жінко, ти все ще повна брехні і гріха. Я кликав тебе, але ти не послухала Мене. Так, ти була членом у церкві, але членство в церкві не означає, що ти обов’язково повинна піти до неба. У тебе було багато гріхів і ти не покаялась з них. Через тебе відійшли від Мене інші люди. Ти не прощала, коли тебе ображали. Серед християн ти заявляла, що любиш Мене і служиш Мені. Але, коли християн поруч не було, ти обманювала, крала і грішила. Ти віддалась духові властолюбства і вела подвійне життя. Але ж ти знала про вузький шлях і тісні ворота. Крім того, – продовжував Ісус, – у тебе був брехливий язик. Ти говорила про братів і сестер у Христі, але в той же час, ти давала свою оцінку. Вважала всіх фарисеями, а в тебе самої в серці був тяжкий гріх! Я знаю все це, але ти не слухала Мого духа співстраждання. Ти судила просто по зовнішності і не приймала до уваги, що багато осіб, які були навколо тебе, були дітьми віри. Ти була дуже жорстокою. Так, устами ти говорила, що Мене любиш, але серце твоє було далеко від Мене. Ти знала шлях Господній і розуміла його, ти грала з Богом. Але Бог знає все! Якщо б ти щиро служила Богові, тебе б зараз тут не було! Не можна служити одночасно і Богові, і сатані!»
Ісус повернувся до мене і сказав: «В останні дні багато відійдуть від віри, захопляться духами спокуси, будуть служити їм. Не піддавайтесь їм, відверніться від них, не ходіть з ними». Коли Він відійшов, жінка почала сваритися і проклинати Ісуса. Вона сильно кричала і голосила. А Він просто йшов. Все моє тіло охопила слабкість.
В наступній ямі знаходився ще один скелет. Не дійшовши до нього, я відчула запах смерті. Скелет був таким, як і всі інші. Я хотіла дізнатися, що привело цю душу до такого стану втрати і безнадійності, без будь-якої можливості виходу з цього місця. Я чула, як жінка з вогненної ями звернулась до Ісуса. Вона читала стихи з Слова Божого. «Боже мій, що ж вона тут робить?» – подумала я. «Послухай», – сказав Ісус. Жінка говорила: «Ісус є дорога, істина і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Нього. Ісус є світло світу, приходіть до Ісуса і Він спасе вас!» До її слів прислуховувалось багато з тих, що слухали її, втрачених душ. Дехто сварився і проклинав її, дехто просив її замовкнути, треті запитували, чи справді є якась надія або голосили: «Поможи нам, Ісусе!» Повітря стрясали крики печалі! Я не дуже розуміла, що відбувається. Не знаю, чому ця жінка проповідувала Євангеліє. Господь знав мої думки. Він сказав: «Дитино Моя! Я покликав цю жінку у віці 30 літ проповідувати Моє слово і Євангеліє. У тілі Я кличу різних людей, з різною метою. Але якщо мужчина чи жінка не приймають Мого Євангелія, духа, Я відходжу. Так, вона багато літ відповідала на Мій поклик і росла в пізнанні Господа. Вона пізнала Мій голос і здійснила для Мене багато потрібних справ. Вона вивчала Слово Боже, часто молилася і на багато молитов діставала відповіді. Багатьох вона наставила на шлях праведності. Вона була доброю жінкою, але через декілька літ вона дізналася, що в її чоловіка є зв’язок з іншою жінкою. Хоча він попросив у неї прощення, вона розізлилася і не хотіла пробачити йому, хоча чоловік не був правий, він здійснив серйозний гріх. Але ж вона знала Моє слово. Вона знала, що потрібно прощати, що з любої спокуси є вихід. Її муж попросив прощення, але вона йому не простила. Більше того, у ній зародився гнів, який весь час зростав. Вона не висповідалась, щоби Я їй простив, не звернулася до Мене. З кожним днем вона все більше ставала жорстокою і в серці своїм говорила: “Ось я служу Богові, як можу, а мій муж бігає до чужих жінок. Чи це правильно?” – спитала вона. Я відповів: “Ні, це неправильно. Але ж він повернувся до тебе, покаявся і пообіцяв тобі більше ніколи так не робити. Дочко Моя, подивись на Мене. Ти побачиш, що в цьому ти сама винна”. «Ні, Господи, – відповіла вона, – я свята, а він – грішний!» Вона не хотіла слухати Мене. Минув час і вона перестала молитися і читати Біблію. Вона стала жорстокою, причому не тільки до свого чоловіка, але і до всіх довкола. Вона цитувала стихи Писання, але не хотіла простити його, не хотіла слухати Мене, її серце озлобилося і в неї ввійшов великий гріх. Там, де раніше в серці була любов, з’явились думки про вбивство. Одного разу в стані гніву вона вбила чоловіка й іншу жінку. Потім сатана повністю заволодів нею і вона покінчила з собою».
Я подивилась на цю прокляту душу, яка відкинула Христа і прирекла себе на вічні муки в пеклі. Потім почула я її відповідь Ісусові: «Господи, тепер я прощаю, – сказала вона. – Випусти мене звідси. Я буду служити Тобі. Бачиш, Господи, тепер я проповідую Твоє слово! Через годину прийдуть біси, щоби мучити мене сильніше. Вони годинами будуть піддавати мене страшним мукам. Через те, що я проповідую Твоє слово, мене мучать ще сильніше. Господи, будь ласка, прошу, випусти мене звідси!»
Я розплакалась разом з жінкою і попросила Господа стримувати мене від всякої жорстокості в моєму серці: «Господи Ісусе не дозволь ніякій ненависті входити в моє серце!» «Ходімо далі», – сказав Ісус.
Далі знаходилася душа мужчини-скелета, що голосив до Ісуса: «Господи, поможи мені зрозуміти, чому я тут?» Ісус відповів: «Замовкни, перестань! Ти сам знаєш!» «Виведи мене звідси, я буду добрим», – попросив мужчина. Господь сказав: «Навіть у пеклі ти продовжуєш обманювати!». Ісус повернувся до мене і продовжив: «Цьому чоловік було 23 роки, коли він потрапив сюди. Він не хотів слухати Мого Євангелія. Він чув Моє слово багато разів, часто бував у Моєму домі. Я притягував його до спасіння, але він хотів світу з його приємностями. Він любив випити і не звертав уваги на Мій поклик. Він виховувався в церкві, але не хотів посвятитися Мені. Одного дня він сказав Мені: «Настане день, коли я віддам Тобі своє життя». Але цей день так і не прийшов. Одного дня після вечірки він загинув в автомобільній пригоді. Сатана обманював його до кінця. Він помер на місці. Не послухав Мого поклику. Нещасний випадок зі смертельним наслідком відбувається і з іншими людьми. Сатана приходить, щоби вкрасти, вбити і погубити. Якби лише цей чоловік послухав Мене, Отець не бажає, щоби хтось загинув. Сатана хотів отримати душу цього чоловіка і той загубив себе через легковажність, гріх і алкоголь, що руйнує багато сімей і життів. Якби люди ясно усвідомлювали, які похоті і приємності миттєві!». Коли ви приходите до Господа Ісуса, Він визволяє вас від пристрастей і випивки. Прикличте Ісуса через святе Причастя і щиру Сповідь. Він почує вас і допоможе вам. Він стане вашим другом. Пам’ятайте, Він любить вас і в Нього є влада прощати ваші гріхи через священика і святе таїнство покаяння! Сімейні християни! Ісус попереджає вас. Ви не повинні чинити перелюбство, бо навіть бажати когось іншого з пожаданням є проти 6 і 9 Божих заповідей і є чужоложством у серці. Молоді люди, тримайтеся подалі від наркотиків, і не койте сексуальних гріхів. Якщо ви так вчинили, Бог простить вас. Прикличте Його зараз, поки є ще час. Пошукайте зрілих християн і попросіть їх поговорити з вами про ваші проблеми. Ви отримаєте радість, що знайшли час тепер, у цьому світі, доки ще не пізно. Щоби обманювати світ, сатана приходить у вигляді ангела світла. Не дивно, що світські гріхи здавалися захоплюючими в цього молодого чоловіка, хоча він знав Боже святе слово. «Ще одна вечірка, нічого страшного, – думав він, – Ісус зрозуміє». Але смерть не знає помилування! Ісус чекав дуже довго. Я подивилася на його душу і згадала про своїх власних дітей. «Боже мій, нехай вони служать Тобі!» Я знаю, що в багатьох з вас, що читають цю книгу, є люблячі діти і ви не хочете, щоби вони потрапили до пекла. Розкажіть їм про Ісуса, поки ще не пізно. Попросіть їх висповідатися в священика, покаятися в гріхах, щоб Бог простив їм через Сповідь, і через святе Причастя прийшов до них і зробив їх святими. Крики молодого чоловіка стояли в мене у вухах декілька днів. Ніколи не забуду цього стогону відчаю і жалю. Я пам’ятаю палаючі у вогні кусні тіла, не можу забути смороду тіла, що розкладалося, смерті, впадин замість очей, брудних душ і черв’яків, що повзали по костях. Коли ми віддалялися далі, фігура молодого чоловіка з мольбою протягнула руку до Ісуса.
«Господи, – попросила я, – дай мені сили іти далі!» Раптом я почула відчайдушний жіночий голос відчаю. Крики мертвих доносилися звідусіль.
Скоро ми підійшли до ями, на дні якої була жінка. Вона всією душею благала Ісуса забрати її звідси: «Господи! – голосила вона. – Невже я тут вже не досить довго? Переносити ці муки понад мої сили. Будь ласка, Господи, візьми мене звідси!» Її фігуру стрясали плачі, а в голосі чувся великий біль. Я бачила, що вона невимовно страждає і спитала Ісуса: «Ти нічого не можеш зробити для неї?» Ісус повернувся до жінки: «На землі Я кликав і кликав тебе прийти до Мене. Я благав тебе віддати своє серце Мені, прощати іншим людям, чинити по істині, відійти від гріха. Я навіть притягував тебе Моїм духом. Язиком ти казала, що любиш Мене, а серце твоє було далеко від Мене. Невже ти не знаєш, що ти обманювала Мене, але Мене не можна обманути. Я посилав Своїх священиків і вчителів, але ти не слухала їх. Ти не хотіла слухати. Ти не слухала Мого голосу і не встидалася грішити. Ти відвернулась від Мене. Тепер ти втрачена на віки». При цих словах жінка стала кричати і проклинати Бога. Я зрозуміла, що це злі духи примушували її це робити. Як жахливо бути проклятим навіки! Противтеся дияволу і він втече від вас. Ісус сказав: «Все пройде, але слова Мої не пройдуть».