Я намагалася згадати про пекло.., але не могла пригадати собі нічого подібного, до тих страшних речей, які показав мені Господь. Пекло набагато жахливіше, яке Господь мені об’явив. Мене затрясло від того, що люди перетерпівши муки пекла знаходяться там вічно! Виходу з нього немає! Я повна рішучості зробити що-небудь для спасіння людських душ і заявляю, що пекло – жахливе місце, і кажу це з повним розумінням цього! Якщо грішники не покаються і не повірять у Євангеліє, вони обов’язково опиняться там. Вірте в Господа нашого Ісуса Христа, прикличте Його, висповідайтесь у церкві, щоби Він спас нас від гріха. Прочитайте Євангеліє від св. Івана, прочитайте від початку до кінця і читаючи, моліться, щоби «Я обмив ваші гріхи, поки ще не пізно!»
Ми з Ісусом продовжувати йти. Стежинка була випаленою, сухою, потрісканою і безплідною! Наскільки вистарчало зору я бачила ряди ям. Я дуже змучилася. Серце і сам мій дух були зворушені всім, що я бачила і чула. Але в той же час я знала, що попереду нас чекає ще більше випробовування… «Ісусе! Дай мені сили йти далі!» – заголосила я. Ісус йшов попереду, а я йшла вслід за Ним. Я була сумна від всього, що бачила і питала себе, чи повірить мені світ? Я дивилась прямо перед собою і направо, і наліво. Повсюди були вогненні ями. Все навколо було заповнене вогнем, язиками полум’я і душами, які горіли. Я гірко плакала від охопленого мене страху. Я просто не могла переносити дійсність всього, що бачила. Я йшла за Ісусом і все моє єство розривалось від гіркого плачу. Я думала про те, що ж буде далі. Мені захотілося знати, що зараз робить моя сім’я і друзі. Як же я їх любила. Я згадала, як я грішила до того, як навернулась до Ісуса і подякувала Богові, коли опам’яталась, і не було пізно. Ісус сказав: «Ми біля входу в тунель, який приведе нас всередину пекла. Пекло побудоване як людське тіло і лежить у центрі землі. Тіло лежить на землі з простягнутими руками і ногами. Як у мене (Ісуса) є тіло віруючих, так у пекла є тіло гріха і смерті. Як тіло Христове поступово скріплюється і збільшується, так само поступово скріплюється і збільшується тіло пекла». По шляху в тунель ми йшли біля вогненних ям, з яких доносились стогони і плачі засуджених на муки вічні. Багато з них голосили до Ісуса. Інші намагалися вибратися з ям вогненних, щоб підійти до Ісуса, але не могли цього зробити. «Дуже пізно! Дуже пізно», – кричало моє серце! На обличчі Ісуса залишався сум. Дивлячись на вогненні ями, я згадала, як ми часто готовимо їжу на свіжому повітрі, підсмажуємо м’ясо на тліючих вуглинках. Це дуже подібно до того, що я побачила в пеклі!
Підійшовши до тунелю, я відчула полегшення. Я подумала, що в тунелі не може бути так погано, як в ямах. Але як же я помилялась! Ледве я ввійшла в тунель, відразу ж побачила величезних змій, щурів, багато злих духів, що розбігались у сторони від присутнього Господа. Змії шипіли на нас, щурі цівкали і було чути якісь шуми. Навколо нас були гадюки і темні тіні. Єдиним світлом у тунелі був Ісус! Я намагалася ні на крок не відходити від Нього. По всьому тунелю проносились біси і бісенята. Пізніше я дізналася, що цих злих духів відправляли на землю для виконання наказів сатани. Знаючи, що я відчуваю страх у цьому темному, вологому і брудному місці, Ісус сказав: «Не бійся! Невдовзі ми підійдемо до кінця тунелю. Я повинен показати тобі ці речі. Іди за Мною». За нами повзли величезні змії. Деякі з них були товщиною близько метра, і до восьми метрів довжини. Повітря було наповнене густим тяжким смородом. Злі духи були навколо. Ісус заговорив: «Скоро ми зайдемо всередину пекла. Ця частина пекла займає близько 30 км. висотою і 5 км у діаметрі. По можливості, я постараюсь описати і розказати все, що я бачила і чула. Буду робити це на славу Отця, на славу Сина, і на славу Святого Духа. Хай діється воля Божа! Я знала, що Ісус мені показує все це для того, щоб я будь-якою ціною попередила людей у світі про жахи пекла. Дорогі! Якщо ви все це прочитаєте і ще не пізнаєте Ісуса, зупиніться зараз вже, покайтесь у гріхах через святу тайну Сповіді, причастіться і запросіть Його бути вашим Спасителем».