Якби ми виробили добру звичку практикувати Божу присутність, ми б не переживали таких тілесних немочей. Бог часто допускає, щоб ми трохи постраждали і в такий спосіб очистили свої душі, а також хоче зобов’язати нас залишатися поряд із Ним.
Наберіться сміливости, віддайте Йому свій біль і просіть Його про силу, щоб витерпіти страждання. Насамперед виробіть звичку часто думати про Бога і якомога менше забувати про Нього. Прославляйте Його у своїх немочах. Час від часу жертвуйте Йому свої терпіння. Коли вам найбільш боляче, зі смиренням і любов’ю просіть Його (як дитина свого батька) допомогти вам погодитися з Його святою волею. Я ж старатимуся підтримати вас своїми скромними молитвами.
У Бога є багато способів привернути нас до Себе. Інколи здається, що Він ховається від нас, і тільки віра має бути тоді нашою підтримкою. Віра – основа нашої довіри. Нам треба цілковито покластися на Бога, бо Він не зрадить нас у важку хвилину. Я не знаю, як Бог розпорядиться мною, але я щасливий. Увесь світ страждає, а я, котрий заслуговує найсуворішого покарання, відчуваю радість настільки безперервну і велику, що ледве можу її стримувати.
Я б охоче попросив Бога дати витерпіти бодай частину ваших страждань, та я добре свідомий своєї слабкости; і, якби Він залишив мене хоч на хвилину наодинці зі собою, я був би найнещаснішою людиною у світі. І все ж я не знаю, як Він може покинути мене самого, бо віра дає мені тверде переконання, що Він ніколи не залишить нас, якщо тільки ми перші не покинемо Його. Тому біймося залишити Його. Будьмо завжди з Ним. Живімо і вмираймо в Його присутності. Моліться за мене, як і я молюся за вас.