Додавши відповідь на лист, який я отримав від М., прошу вас передати це їй. Вона сповнена доброї волі, але хоче випередити благодать! Людина не стає святою відразу. Я рекомендую її під ваше керівництво. Ми маємо допомагати одне одному своїми порадами, а ще більше – своїм добрим прикладом. Прошу вас давати мені час від часу знати про неї і про те, чи достатньо вона ревна і слухняна.
Частіше думаймо про те, що нашою єдиною справою в цьому житті є догоджання Богові, і що, можливо, все інше – це лише безумство і марнославство. Ми з вами прожили більше сорока років у чернечому житті. Чи прожили ми їх у любові і служінні Богові, Який зі Своєї милости закликав нас до цього стану і для цієї самої мети? Інколи я відчуваю сором і збентеження, коли розмірковую, з одного боку, про велику благодать, яку Бог дав і продовжує давати, а з іншого – про те, як її змарнував і як мало просунувся на шляху до досконалости.
Та оскільки за Своїм милосердям Він дає нам ще трохи часу, то почнімо насправді жити. Наздоженімо втрачений час. З цілковитою довірою повернімося до Отця милосердя, Який завжди готовий прийняти нас із любов’ю. Залишімо все заради любови до Нього. Залишімо все, що не є Ним. Він заслуговує нескінченно більшого. Думаймо про Нього постійно. Цілковито покладаймося на Нього.
Можете не сумніватися, що тоді ми швидко знайдемо багатство Його благодати, з якою нам усе під силу і без якої ми не можемо чинити нічого, крім гріха. Нам не уникнути небезпек, яких у житті є вдосталь, без реальної і постійної допомоги Бога. Тому постійно молімо Його про поміч.
Як ми можемо молитися до Нього, не перебуваючи з Ним? Як ми можемо бути з Ним, не думаючи про Нього? Як ми можемо часто згадувати про Нього без доброї звички, яку нам треба виробити в собі? Ви дорікнете мені, що я завжди кажу одне й те саме. І це правда, бо це найкращий і найпростіший метод, який я знаю. Я не користуюся жодним іншим і всьому світові раджу тільки його.
Щоб полюбити Бога, нам треба Його пізнати, а щоб пізнати Бога, нам треба часто думати про Нього. А коли ми полюбимо Його, ми також будемо часто думати про Нього, бо наше серце буде там, де наш скарб.