Мені було дуже важко змусити себе написати М., і я роблю це тепер тільки тому, що ви просите. Прошу вас відправити цей лист йому. Мені приємно бачити вашу віру в Бога. Нехай Він зміцнює її у вас ще більше. Неможливо занадто довіряти такому хорошому і вірному Другові, Який ніколи не підведе нас ні в цьому світі, ні в прийдешньому.
Якщо М. прийме цю втрату і покладе всю свою надію на Бога, то Він незабаром дасть йому іншого друга, більш сильного і більш схильного служити. Він розпоряджається серцями, як Йому до вподоби.
Можливо, М. був занадто прив’язаний до того, кого втратив. Ми маємо любити своїх друзів, але не так, щоб ця любов зазіхала на любов до Бога, яка завжди має бути на першому місці.
Пам’ятайте про мої поради: часто думайте про Бога вдень, вночі, під час праці і навіть під час відпочинку. Він завжди поряд із вами. Не покидайте Його. Хіба добре залишати гостя самого? Чому ж тоді Богом можна нехтувати? Не забувайте Його, але думайте про Нього якомога частіше. Постійно віддавайте Йому хвалу. Живіть і вмирайте разом із Ним. Це славне завдання християнина, якщо коротко – це наша професія. І якщо ми цього не знаємо, ми маємо цього навчитися.
Я буду допомагати вам своїми молитвами. Завжди ваш у Господі.