Диявол і антихрист

З Біблії ми знаємо, що антихрист з’явиться й буде намагатися підпорядкувати собі серця й уми людей. Його час наближається, сцена готова: сум’яття, паніка, страх панують у всьому світі. Знамення про неправдивого пророка зустрічаються на кожному кроці, і багато хто стане очевидцем останнього акту драми, яка почалася в райському саду. Це може статися й у наш час, бо темп життя прискорюється, події змінюють одна одну з вражаючою швидкістю, і навколо себе ми бачимо людей, які, свідомо чи несвідомо, стають по той або по інший бік барикад.

Це буде – у прямому сенсі – битва не на життя, а на смерть: нещадна, безкомпромісна. Для людства ця боротьба почалася в райському саду, коли диявол спокусив Адама та Єву й повів їх за собою, змусив піти його дорогою: «Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!» (Іс. 53:6). І так буде до кінця часів, доти, доки одна з протиборчих сил не восторжествує й не зведе на престол свого царя.

На даний момент історії одна одній протистоять дві могутні трійці: Пресвята Трійця (Отець, Син і Дух Святий) і оманлива триєдність сатани, який бажає домогтися від людей поклоніння собі. Триєдність сатани (диявол, антихрист і лжепророк) описана в Об’явленні св. Івана: «І я бачив, що виходили з уст змія, і з уст звірини, і з уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби» (Об. 16:13).

І наяву, й уві сні ці дві сили діють на нас, і нам постійно доводиться вирішувати, на чиєму ми боці. Диявол увесь час поруч, він прагне спокусою, погрозами й лестощами знадити нас на свій шлях. Але й Христос завжди поруч: Він любить нас, прощає й очікує, що ми звернемося до Нього по допомогу, Він готовий наділити нас надприродною силою, щоб ми могли протистояти злу. Нам, рано чи пізно, доведеться вирішувати, на чиєму ми боці. Нейтральної смуги в цій битві не існує.

Диявол чудово знає ваші слабкі сторони, він хоче, щоб ви пішли шляхом Адама. Особливо коли ви відчуваєте себе безпорадною тріскою у вирі обставин, у хвилини скорботи й страху – саме в ці хвилини диявол тут як тут.

У хвилину спокуси згадайте, що Ісус Христос поруч. Він не залишив вас без захисту. Як колись Він виступив супроти сатанинської спокуси, так і ви, через слово, можете здобути перемогу над спокусником і сьогодні, і завтра, і щодня. «Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі» (1Ів. 4:4).

Біблія знову й знову повторює слова про любов Господа, знову й знову застерігає від диявола, який встає між нами та Богом, чекаючи моменту, щоб упіймати в свої тенета людську душу: «Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого» (1Пет. 5:8). Диявол, як описує це Біблія, керує сонмом демонів: «…за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних» (Еф. 2:2).

Не сумнівайтеся в існуванні диявола!

Диявол наділений усіма характеристиками особистості, він абсолютно реальний. Не сумнівайтеся ні хвилини в його існуванні й у тому, що він надзвичайно розумний!

Можливо, найрозумнішою його вигадкою було переконати людей у тому, що його не існує. Ви все ще сумніваєтеся? Почитайте газети, увімкніть радіо або телевізор, послухайте новини. Вам іще потрібні підтвердження його існування? Зверніть увагу на театральні афіші, подивіться на обкладинки журналів, на книжкові стенди… Усе ще не помічаєте його почерку?

Хіба розсудливі люди поводилися б так, якби не були вони одурманені злом? Хіба могли б люди з Божою любов’ю в серцях піти на ту жорстокість, про яку ми щодня чуємо або читаємо? Хіба могли б розумні, думаючі люди збиратися на всесвітні форуми й виявляти кричущі сліпоту й глухоту до потреб інших людей, не будь їхній розум під впливом чиєїсь злої волі?

Щоразу, коли я чую чергове висловлювання «освіченої» людини про неможливість існування диявола – особистості, що керує злими духами, на пам’ять спадають вірші Альфреда Дж. Хоу:

  • Не вірять в диявола тепер, як вірили колись,
  • Усі, хто вірив, що він є, давно перевелись.
  • На вулицях великих міст слідів його не знати,
  • Й про нього поступово люд почав вже забувати.
  • <…>
  • От вчені й винесли вердикт, що сатани немає,
  • Що аж ніяк не сатана гріхи у світ жбурляє.
  • Спасибі, добрі мудреці, за ласку і турботу,
  • А хто ж тоді за сатану веде його роботу?
  • Хто сіє зло вдень і вночі, ловить людей в тенета?
  • І хто занурює в пітьму прекрасну цю планету?

Хто відповідатиме за ницість, жах і біль, які ми бачимо навколо себе? Якщо зло перестало бути могутньою силою, хто винен у людських стражданнях? Воістину сучасна освіта збентежила наші уми: через брак так званих наукових доказів ми втратили віру в надприродні сили сатани. І це в той час, коли деякі люди відкрито йому поклоняються!

Джордж Гелловей підсумував внесок освіти в заперечення диявола так: «Теорія про існування в світі сили або першопричини, персоніфікованої чи ні, яка знаходиться у вічній опозиції до Бога, сучасним розумом відкидається».

Сучасний розум може заперечувати існування диявола, але зло, як рушійна сила світу, від цього не зникне! Коли Мартіна Лютера запитали, як подолати підступи диявола, він відповів: «Якщо постукають у двері мого серця й запитають: „Хто тут живе?“», Господь Ісус відповість: „Колись тут жив Мартін Лютер, але тепер це Мій дім“. І диявол від виду ран на Його тілі й долонях негайно вдасться до втечі».

Попередній запис

БИТВА З ДИЯВОЛОМ

Наступний запис

Реальність гріха