Довіряйте Господу повсякчас

Тут ми хотіли б поділитися деякими прикладами терплячої довіри в молитві. Ці люди нагадують нам, що терпляча довіра не є чимось, що ми робимо. Це дар, який Бог дає нам саме тоді, коли ми найбільше його потребуємо. Він містить посвяту, покладання на Бога, черпання сили в Бозі і віднайдення прихистку в Ісусі. Це може бути молитва в ритмі вашого дихання: вдихаю (я приймаю Твою любов), видихаю (я віддаюся Тобі). Вона може бути такою міцною, що її можна порівняти з твердою стійкістю під час духовного урагану.

Едіт Штайн (1891-1942 рр.) виросла в єврейській сім’ї, була атеїсткою і працювала професором в університеті. Коли її колега й друг раптово помер, вона запропонувала його дружині розібрати важливі книги й записи. Едіт очікувала побачити знервовану заклопотану вдову, натомість зустріла жінку сильної віри. Приклад тієї жінки був для Едіт могутнім свідченням. «Уперше я своїми очима бачила Церкву, яка тріумфує над жалом смерті. В ту мить моє невірство рухнуло і засяяв Христос – у таємниці хреста». Згодом Едіт стала католичкою, контемплятивною монахинею, жертвою голокосту часу Другої світової війни і канонізованою святою, святою Терезою-Бенедиктою від Хреста.

Подруга на ім’я Маргарет ділиться Божим викликом знаходити прихисток у молитві. Таке запрошення вперше надійшло в сповідальниці:

– Мій син Джуд знову в халепі! Його дружина хоче розлучення, – видала вона.

– Вам треба за нього молитися, – відповів отець.

– Але я молюся за нього щодня, а все стає тільки гірше!

Отець похитав головою і сказав:

– Усе одно продовжуйте молитися.

– Але це не приводить ні до чого доброго!

– Продовжуйте молитися.

Історія Маргарет відображає історії багатьох батьків, які продовжують молитися попри значні страждання через ситуації, що склалися в житті їхніх дорослих доньок і синів. Маргарет продовжувала молитися про розв’язання психологічних, духовних і подружніх проблем її сина. Коли цих проблем стало більше, ніж її син міг витримати, він учинив самогубство. Маргарет почувалася спустошено, але вона ніколи не припиняла молитися. Як св. Петро, вона не відводила очей від Ісуса і трималася над розбурханими водами так довго, як довго дивилася на Нього. Поховавши останки свого сина на могилі його дідуся й бабусі, а не розвіявши їх, як того хотіли його друзі, вона відчула, що її знову наповняє мир.

І нині Ісус звертається до всіх батьків, таких як Маргарет, які відчайдушно прагнуть надії. Тож прямуйте вперед, навіть якщо боїтеся потонути в горі. Продовжуйте йти, продовжуйте молитися. Ісус підведе вас. Ісус допоможе вам вистояти силою Святого Духа, який є провісником миру.

«[Боже,] у корабельній аварії сучасного життя, підтримай мене дошкою молитви, щоб я не потонув через свою вагу. Навпаки, нехай мене підведе рука Твого милосердя», – казав св. Григорій Великий (540-604 рр.).

Св. Жанна де Шанталь (1572-1641 рр.) була дружиною і матір’ю чотирьох дітей, чоловік якої загинув на полюванні. І все ж вона залишилася щедрою, поблажливою і доброю. Вона навіть стала хресною дитини вбивці її чоловіка. Заснувавши монашу спільноту, Жанна довірила майбутнє своїх дітей Богові. Як учні Христові, які також є батьками, знаходьмо заохочення довіряти Ісусові, промовляючи її молитву:

«Господи Ісусе, віддаю Тобі всю свою волю. Нехай я стану твоїм музичним інструментом. Торкайся будь-якої струни за Твоїм бажанням. Нехай я завжди і навіки звучатиму з Тобою в досконалій гармонії. Так, Господи, без жодних «якщо», «та» чи «але» нехай Твоя воля вершиться в цій сім’ї, для батька, для дітей, для всього, що їх стосується, а особливо нехай Твоя воля здійсниться щодо мене».

ПИТАННЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ

  1. Що найбільше розчаровує під час очікувань у заторах на дорозі або в черзі до каси? Чим ваш досвід очікування схожий або відрізняється від очікування Божої відповіді на ваші молитви? Що ви могли б зробити, щоб бути більш успішними в очікуванні на Господа?
  2. Яким ви бачите час? Чи витрачаєте його? Чи витікає він у вас, як пісок крізь пальці? Є він дорогоцінним даром чи головоломкою, що потребує вирішення? Що означає пожертвувати Богові час на молитву?
  3. Що означає віддатися Небесному Провидінню, Божому захисту й опіці? Хто є зразком покладання на Бога? Коли ви могли відпустити труднощі і довіритися Богові?

МОЛИТОВНІ НАВИЧКИ

«Тіштесь, що ваші ймення записані в небі!» (Лк. 10:20)

Під час великопісних реколекцій у Бостонській архідієцезїї наш друг Девід Торп навчав усіх, як молитися за дорогих їм людей, особливо якщо ті перестали ходити до церкви. Наприкінці кожної науки Девід пропонував своїм слухачам записати імена дорогих людей у маленьку чорну книжку. Він обіцяв носити цю книжечку в кишені свого піджака й щодня молитися за цих людей. А потім, усього кілька місяців потому, Девід помер. Його згорьована родина поклала чорну книжечку йому в труну, щоб він міг узяти ці імена з собою на Небо. Але наприкінці похорону його співробітники забрали цю книжечку, щоб вони самі могли продовжувати молитися за всіх, хто був йому дорогий.

Крок перший: вступна молитва (написана блаженним Джоном-Мартіном Мойє, 1730-1793 рр.): «Провидіння мого Бога, люблю Тебе в усіх Твоїх виявах. Передаю свою долю [і долю своїх дітей] у Твої руки, довіряючи Тобі все, що я маю, все, чим я є, і все, чим маю стати».

Крок другий: складіть список ваших дорослих дітей і тих, кого ви всиновили духовно. Внизу списку напишіть: «Кожного передаю Тобі, Ісусе. І прошу пробачення за свої гріхи, вчинені проти кожного і проти всіх». Тоді згорніть ваш список на знак усвідомлення того, що Божий план часто є прихованим від наших очей.

Крок третій: подумайте про ті сотні людей, що взивають до Ісуса. Уявіть себе в цьому натовпі. Виберіть один чи два титули Ісуса зі Святого Письма. Тоді використайте їх, щоб звернутися до Нього з довірою. Одночасно простягніть свою руку і свій список Ісусові. Дотягніться до Нього з натовпу. Використайте той максимум чи той мінімум часу, який вам необхідний, щоб передати Йому ваших сина чи доньку. Також можна додавати слова: «Торкнися моєї доньки (або сина), _________________ (ім’я)».

Альфа і Омега | Помазаний Первосвященик | Ісус | Улюблений | Хліб Життя | Князь Миру | Благословенний | Учитель | Зоря Ранкова | Христос | Обраний | Христос Цар | Господь | Еммануїл | Вірний | Божий Святий | Добрий Пастир | Цілитель | Я ТОЙ, ЩО Є | Верховний Священик | Священний Слуга | Єдиний | Цар Ізраїлю | Пан | Цар Царів | Відкупитель | Агнець Божий | Мій Цар | Лев Юди | Господь Слави | Світло Світу | Живий Хліб | Ключ Давидів | Людина Скорботи | Учитель | Слуга Божий | Спаситель Світу | Спаситель Пастир | Син Давидів | Син Божий | Стражденний Отрок | Син Марії Слово Боже | Правда і Життя

Крок четвертий: подякуйте Богові за те, що Він вислухав вас, помолившись Псалмом: «О душе моя, бо від Нього надія моя! Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюсь!» (Пс. 62:6-7).

Попередній запис

Віддайте дар часу

Наступний запис

Молимось про духовне життя наших дорослих дітей