від Двайта Л. Карлсона, доктора медицини
Відданий та співчутливий християнин має чудову нагоду допомагати тим, хто страждає емоційно. Я вважаю, що пастори та нерукопокладені члени церкви, які займаються душеопікунством, можуть зробити навіть більше, ніж професіонали.
І те, що ви беретесь за таке служіння – прекрасно. Проте дуже важливо усвідомлювати те, що існують певні обмеження, з якими рядові члени церкви зустрічаються в душеопікунстві. Не розуміючи цих меж, ви можете заподіяти шкоди.
Одним із таким обмежень є ваші час та терпіння. Щоб допомогти людині з глибоко прихованими емоційними симптомами, необхідний час, якого не буває у звичайного пастора та більшості рядових членів церкви. Якщо почати душеопікунські бесіди з людиною, в якої виникли негаразди, а потім раптом обмежити або припинити допомогу, можна завдати їй ще більшого болю. Я наполегливо раджу вам оцінювати свої можливості і, в разі усвідомлення, що це завдання заважке для вас, направляти людину до того, хто візьме на себе обов’язок довготривалого душеопікунства.
Багато психологічних симптомів потребують професійної допомоги. Наприклад, деяким людям з нахилом до самогубства потрібні ліки, які б знизили їх депресію; можливо, їм навіть потрібна захисна обстановка лікарні. Так само і психічно хворі та люди з нав’язливою ідеєю вбивства повинні перебувати під наглядом спеціаліста. Вирішення проблеми галюцинацій або параної також може стати непосильним завданням для рядового члена церкви.
Деякі хвороби схожі за проявами на емоційний розлад. Наприклад, аномалія ендокринної системи, а по суті, і будь-якої іншої системи тіла, може спочатку давати емоційні симптоми. Слід пам’ятати про це, оскільки особа може потребувати ретельного медичного обстеження.
Так само деякі емоційні хвороби включають біологічні порушення, і у випадку таких психічних розладів ліки можуть бути дуже корисними. Ось деякі приклади, варті уваги:
- Сильна депресія, особливо якщо вона супроводжується порушенням у функціонуванні, безсонням, розладом апетиту та інші.
- Напади паніки, характерними рисами яких є непереборний раптовий напад страху з такими фізичними симптомами, як сильне серцебиття, запаморочення і т.д.
- Маніакальна депресія, коли людина переживає періоди екстремального емоційного злету або ейфорію, які змінюються глибокою депресією.
- Психоз чи шизофренія, при яких особа втрачає зв’язок з реальністю.
- Нав’язливі ідеї, які характеризуються повторюваністю думок чи поведінки. Люди з таким діагнозом можуть мити руки багато разів на день або неодноразово перевіряють, чи замкнені всі вікна та двері, перед тим, як піти з дому.
Будьте готові допомогти наскільки зможете, та не забувайте про свої обмеження, і коли необхідно, направляйте друга до професіонала.
Вибір психотерапевта
Наскільки віруючому важливо вибрати малу групу, яка сприятиме вашому духовному зростанню, настільки ж важливо вибрати хорошого лікаря. Ось декілька порад тим, хто шукає професійного психотерапевта:
Перш за все, при виборі психотерапевта, ймовірно, найкращим джерелом стане рекомендація друга, пастора чи сімейного лікаря. Якщо у вас немає нагоди отримати особисту рекомендацію, можете звернутися за допомогою до великих християнських організацій, які мають списки рекомендованих психотерапевтів.
Я не можу ґарантувати кваліфікованість кожного з психотерапевтів, яких вам можуть порекомендувати в зазначених організаціях, та я переконаний, що при виборі психотерапевта краще скористатися цими джерелами, ніж даними Інтернету. Я не став би ризикувати і розраховувати лише на рекламу. Багато терапевтів проводять семінари при церквах і/або через просвітницькі програми для дорослих у ваших зібраннях. Якщо у вас є час відвідувати ці заняття, то вони дали б вам можливість більше та глибше познайомитися з психотерапевтами.
Після того, як ви отримали дані одного чи кількох терапевтів, зателефонуйте їм. Скажіть, що вам необхідна консультація, але перед тим, як домовлятися про зустріч, ви хотіли б дещо запитати. Та спочатку ви повинні пересвідчитися, що у вашого співрозмовника є для цього час. Особисто я готовий витратити 5 чи 10 хвилин на телефонну розмову з людиною, коли мій розклад не перевантажений.
Ось деякі з особливих запитань, які ви могли б поставити:
- Яка у вас практика? Скільки років ви вже працюєте?
- Ви християнин? Що це означає для вас? Чи використовуєте ви свої християнські поняття в психотерапії? Яким чином?
- Чи є якісь сфери в психотерапії, якими ви особливо зацікавлені? Чи є якісь сфери, які б ви краще передали іншому терапевтові?
Можливо ви захочете продовжити розмову на інші теми. Наприклад:
- Ви могли б трохи розказати про особливості своєї проблеми і запитати, як психотерапевт у загальному вирішуватиме цю ситуацію. Не бійтеся запитувати і про щось особливе. Якщо, наприклад, у вас виникли непорозуміння в шлюбі, запитайте про його погляд на розлучення. Ви маєте переконатися, що в нього (неї) ті ж стандарти, які є суттєвими для вас.
- Доречно запитати терапевта про плату та про все, що стосується страхування.
- Для деяких людей важливо знати вік психотерапевта. Можна запитати і про це, та будьте готові, що терапевт також може поставити вам кілька запитань. Особисто я хотів би знати дещо про майбутнього пацієнта, про його (її) проблему, лікування в минулому і т.д. Не дивуйтеся цим запитанням.
Зрештою, якщо ви відчуваєте прихильність до цього психотерапевта, можете домовитися про зустріч. Після кількох бесід з ним вирішіть, чи може він вам допомогти. Ось що може допомогти вам прийняти рішення.
У випадку із серйозними хворобами та тими, що потребують медикаментозного лікування, важливим є тип підготовки терапевта. Психіатр – це лікар, який закінчив медичний заклад, пройшов терапевтичний курс і має принаймні три роки додаткової практики у сфері психіатрії. Як лікар, він (вона) більш схильний розглядати біологічну сторону проблеми і може, якщо необхідно, прописати ліки. Іноді це дуже важливо.
Всі терапевти проходять спеціальний практичний курс навчання (стажування або інтернатуру). Під час цього навчання вони вже можуть допомогти у вирішенні різних конфліктів, і часто за меншу плату. У разі більш складних проблем я порадив би звертатися до досвідчених терапевтів з досвідом роботи від 5 до 10 років.
Підсумок
Якщо людина справді потребує втручання психотерапевта, їй слід знайти таку нагоду. Я знаю, що вартість послуги може стати перешкодою. Але іноді я нагадую людям, що якби в них було запалення легенів, ніхто не сказав би: «Я не можу дозволити собі лікування, у мене немає на це коштів». Часто сім’я чи друзі відраджують людину від терапії, яка їй конче необхідна. Чи дозволили б ви другові, до поради якого ви прислухаєтеся, відмовити вас від того, щоб зробити флюорографію та приймати антибіотики від запалення легенів? Гадаю, що ні!
У психотерапевтів зі ступенем доктора наук більше знань та досвіду; і як уже зазначалося раніше, іноді це важливо. Проте я знаю чудових терапевтів, які працюють психіатрами, психологами, суспільними психіатрами, терапевтами у сфері шлюбу і сім’ї. Для мене має значення майстерність терапевта у своєму полі діяльності, його відданість християнським принципам, його робота над власними слабкостями та співчуття. Така людина здатна й готова іти пліч-о-пліч з пацієнтом через його емоційні переживання.
КІНЕЦЬ