Щоб наша сповідь була доброю, у кожній ситуації є важливим жаль за гріхи. Це щирий жаль, що ми знищували себе через гріх, занапащали і тринькали дари і не прагнули зростати в любові. Це поєднується як з твердою постановою, що будемо боротися зі злом, яке руйнує, так і серйозне рішення, що задіємо засоби, які допоможуть нам зростати в любові. Лише тоді, коли ми усвідомимо, що означає відсутність зростання і руйнування себе, ми від серця зможемо сказати: жалую і вже ніколи не буду так чинити. Іноді хтось має сумніви, кажучи: тепер я жалую, але не можу обіцяти, що зі мною знову не трапиться це саме. Проте оскільки я знаю, що трапиться, тоді я стаю нещирим, обманюючи себе і Господа Бога. Факт полягає в тому, що ми такі, які є в цьому конкретному світі, нам і важко осягнути стан, в якому ми чинимо все відповідно до заповіді любові до Бога та ближнього.
Погано жити з переконанням, що зумовлює внутрішнє напруження та страх, потрібно з довірою, Божою поміччю і Божим Милосердям відважно вирушити в життя. Наш життєвий шлях і всі наші прагнення полягають у тому, щоб день у день ставати досконалішими і через любов бути щораз ближче до Бога і ближнього. Лише тоді ми зможемо усвідомити, як це наше руйнування ображає та “засмучує” Бога.
Можливість сповідатися і заклик до щомісячної сповіді допомагають нам зрозуміти, що наш жаль за гріхи не вимагає остаточного рішення жити безгрішним життям. Ми повинні щоразу йти до сповіді, щоб повертатися з глибоким переконанням, що зробимо все, аби зростати в любові, уникати гріха та зла. Коли людина йде в життя з цим переконанням і твердою постановою, то може легше досягти успіху. Тому важливо у своєму серці прагнути зростання і плекати його. Очевидно, що жаль за гріхи поєднується з рішенням уникати місця та нагоди, де ми легко піддаємося падінню. Регулярна сповідь є добрим захистом і ліками.
Про діяння сатани
Говорячи про гріх та зцілення від нього через Таїнство Примирения, добре і корисно пам’ятати про застереження, що часто з’являються в посланнях Матері Божої з Меджуґор’я. Богородиця часто висловлюється просто та чітко: сатана існує, діє, хоче впроваджувати неспокій, збуджувати ненависть і утверджувати зло. Напоумлює нас, щоб ми не співпрацювали з сатаною. Закликає не боятися його, а молитися і любити, тоді все перетвориться в добро.
Це правда, що ми відкриваємо зло в собі, а також ті погані звички, які знищують нас і зумовлюють гріх, але ми самі не перебуваємо в злі, коли його чинимо. Це щось поза нами, щось, що схиляє нас до зла. Це співпраця світу зі Злим. Є також щось більше: сатана може безпосередньо впливати на наші рішення, обіцяючи насолоду, відвертаючи від добра, нараджуючи зло. Багатьох людей під час молитви переслідує настирлива думка: бажання лихословити, зневажати святість тощо. Іноді хтось жахається своїх думок і носить у собі почуття провини. Цього не слід робити. А особливо не слід засуджувати себе. У таких ситуація потрібно спокійно продовжувати молитву і благословити Бога. Такі випадки можуть привести до добра і цю людину і тих, котрі лихословять. Бо є хтось, Хто відкуповує людину, яка допустила лихослів’я, або грішників, котрі не каються. Не слід всюди шукати сатану і приписувати йому все. Бо й ми можемо співдіяти зі злом і справді чинимо це своїм вільним рішенням або через погані звички. Проте не можна повністю відкинути діяння сатани. Він, без сумніву, нікому не дає спокою. Особливо не покидає тих, котрі приймають рішення прославляти Ім’я Боже замість того, щоб лихословити проти Нього. А також тих, котрі вирішують любити та пробачати замість того, щоб далі перебувати в ненависті. А також того, хто хоче позбавитися узалежнення від алкоголю та уникає кожної нагоди до випивки, а також не відступає від того, хто бажає більше не зловживати даром милосердя й починає жити з гідно із Законом, який установив Бог. Сатана не є наївним. Він знає, хто небезпечний для нього і кого він має спокушати, затримувати, переконувати в злому.
Під час сповіді добре проаналізувати, чи є якась сила, що особливо діє на нас. Якщо це зло і щось негативне, тоді без перебільшень це можна визнати діянням сатани. Особливо це стосується набожних душ, котрі прагнуть повністю віддатися службі Богові.
«Будьте тверезі, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає, кого б пожерти. Станьте проти нього міцною вірою, знаючи, що такі самі страждання трапляються і з вашими браттями у світі. Бог же всякої благодаті, Який покликав нас до вічної слави Своєї у Христі Ісусі, Сам при короткочасному стражданні вашому нехай удосконалить вас, нехай утвердить, нехай зміцнить і нехай зробить непохитними. Йому слава й держава на віки віків. Амінь» (1Пет. 5:8-11).