ЗБЕНТЕЖЕННЯ – НЕЧІТКІСТЬ СИТУАЦІЇ

Зазвичай коли люди говорять про збентеження, сум’яття, плутанину, то мають на увазі ситуацію старших людей, бо вони найбільше до цього схильні та через свій вік не можуть впоратися зі щоденними викликами життя. Однак таке відчуття як збентеження притаманне й молодим людям: саме так ми почуваємося, коли, беручи участь у дискусії, раптом усвідомлюємо, що вже нічого не розуміємо. Коли не вловлюємо, про що йдеться, не сприймаємо аргументів, які нам стараються накинути. Буває, коли раптово прокидаєшся зі сну, спантеличуєшся і не усвідомлюєш, де ти перебуваєш і який сьогодні день. Така повна дезорієнтація трапляється, коли спиш на чужому ліжку: чи то в готельному номері чи в родичів. Спочатку я перебуваю в абсолютній невідомості, потім повільно починаю згадувати, що я тут, у чужому місті, у цьому готелі, і сьогодні в мене призначена зустріч.

Іноді про людину кажуть, що вона говорить незв’язні речі. Йдеться не про людину без здорового глузду, а про того, хто добре володіє своїм розумом, однак заплутався у своїй аргументації. У його розмові нам не вдається вловити основної думки чи вагомої аргументації. Тому те, що він розповідає, видається нам нелогічний, нечітким та непереконливим. Так само часто ми можемо сказати і про себе: я спантеличений, маючи на увазі, що не відчуваємо в собі внутрішнього порядку. Стільки різного спадає на думку, що я просто себе не впізнаю. Не знаю, що зі мною трапилось.

Окремі події в житті мають здатність бентежити та спантеличувати людину. Після певного травматичного досвіду нам здається, що ми не маємо на що опертися і земля вислизає з-під ніг. Якщо помирає хтось із дорогих нам людей, ми переживаємо смуток як внутрішнє сум’яття. У такій ситуації ми не можемо спинити внутрішнього хаосу почуттів – усе всередині перевертається. Здається, що більше нема за що схопитися. Людина почувається так, наче її розривають між злістю, болем і покинутістю. Тут дуже важко впорядкувати свої почуття, вони накривають нас із головою. Вони так збивають нас з пантелику, що ми стаємо нездатними мислити чітко.

Ми часто говоримо про збентеження та загубленість у значенні дезорієнтації на місцевості. Людина потрапляє в незнайоме місто, не знає, куди їй іти, де вона перебуває і почувається спантеличеною. Однак буває стан душевного спантеличення. Людина не має на що опертися, не має фундаменту, на який може впевнено ступити. Ми не знаємо, де перебуваємо, не впевнені, що маємо сказати і як описати свій стан. Усе видається хаотичним, темним та нечітким. Ми не знаємо, як визволитися з цього, як розплутати внутрішній моток сум’яття. З’являється відчуття, що ми, тільки-но почавши якусь справу, вже не маємо сил, щоб її закінчити, загрузнувши знову і знову в нечіткості та емоційному хаосі.

Питання в тому, як поводитися в такому стані. Перший крок полягає в тому, щоб просто зупинитися. Збентеження – це скаламучена вода. Ми мусимо спочатку її заспокоїти, а потім розглядати дно. Отже, найперше потрібно заспокоїтися, щоб втишити турбулентність душі. Зупинитися – означає стати спокійним. Бо слово «тиша» споріднене із «тихо», «втишитися». Лише тоді, коли я втихну, зможу зрозуміти, у чому полягає моє збентеження. Не розмірковую над різними думками та почуттями, які прагнуть оволодіти моїм розумом, а просто зупиняюся, щоб заспокоїти почуття та припинити хаос.

Другим кроком виходу із сум’яття є фільтрування окремих почуттів та уривків думок, а потім розглянути їх окремо, зважаючи на свій стан. А що це почуття чи ця думка хочуть мені донести? Чому вони в мені виникають? Яке з моїх бажань приховується в них? Якщо я зупинюся і розглядатиму уважніше якусь свою думку, то трапиться так, що зрозумію й інші думки довкола. Ранні монахи намагалися описати свої думки за допомогою одного образу: ці думки нападають на людину, як зграя мух. У такій ситуації монахи дають чітку пораду: треба зловити одну муху й розібратися з нею. Якщо використати цю пораду в час збентеження чи сум’яття, тоді наші думки й розум повільно впорядкуються.

Попередній запис

ДОВІРА – БЕЗПЕЧНА ОСНОВА ДУШІ

Наступний запис

ВІДЧАЙ – ПО ТОЙ БІК УПЕВНЕНОСТИ