Зцілення_3

ІІ) Хвороба і внутрішнє зцілення

Всі ми усвідомлюємо великий вплив минулого на наше сьогодення. В цьому розділі ми будемо говорити про хвороби нашої особистості та конфлікти з іншими людьми, коріння яких – у болючому досвіді нашого минулого. Скільки недуг є насправді результатом наших минулих ран! Негативні наслідки виникають на всіх рівнях: фізіологічному (наприклад, деякі хвороби тіла спричинені емоційними травмами), психологічному (комплекси завжди формуються через травми, які сталися в минулому) та духовному (слабкість віри часто спричинена болісними випадками в нашому минулому). Господь може зцілити всі ті хвороби нашого серця через молитву за внутрішнє зцілення.

У психіатричній клініці в Монреалі перебував один дуже дивний пацієнт. Він втратив зір без жодної відомої на те причини. Очний нерв, зіниця й рогівка були в доброму стані. Через молитву було встановлено, що причина сягає корінням дитинства, коли пацієнт спав в одній кімнаті з батьками. Однієї ночі батьки дуже інтенсивно кохалися, і малий хлопчик розцінив це, як напад батька на матір. Це викликало в нього такий сильний невроз, що він заплющив очі й осліп. Знайшовши першопричину проблеми, застосували відповідну терапію, і в пацієнта через декілька місяців відновився зір.

Таким способом Господь у молитві за внутрішнє зцілення доходить до коренів наших конфліктів. Перевага полягає в тому, що Він не вимагає за це платні, робить все швидше та ефективніше, ніж будь-які психологи чи психіатри цього світу. «Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв’язує» (Пс. 147:3).

Наш Бог чудовий. Він здатний увійти в глибину наших проблем, щоб нас зцілити й звільнити. В давньому обряді Літургії існувала така прекрасна молитва: «Звільни нас, Боже, від нашого зла: минулого, теперішнього і майбутнього». Наш Господь здатний на це, бо Він поза часом. Найкраще сказати, що Він присутній у всіх часах, бо завжди є Такий, Яким був учора, сьогодні і навіки.

Для цього необхідно, насамперед, пролити світло на те, що нас ранило. Це означає не лише зрозуміти причину, але виставити її на світло Божої любові, повністю віддатися їй, просячи, щоб Він зцілив Своїм милосердям наші рани.

Половина успіху в зціленні полягає в здатності вислухати іншу людину з любов’ю, без осуду.

Існують деякі хвороби і фізичні рани, які лікуються сонячними ваннами. Хворий підставляє своє тіло сонячним променям, які проникають у нього і зцілюють. Так само Ісус, Сонце Справедливості, лікує рани серця. Якщо ми відкриваємо Йому все наше єство, особливо найболючіші ділянки, то проміння Його сердечного милосердя, Його тепло проникне в нас і зцілить.

«А для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його» (Мал. 4:2).

Зберігання в пам’яті болісних спогадів призводить до появи комплексів у взаєминах з іншими людьми і навіть у наших стосунках з Богом. Тому внутрішнє зцілення починається, перш за все, з нашої пам’яті, оскільки те, що ми в ній приховуємо (свідомо чи несвідомо), спричиняє соматичні, органічні і психічні реакції.

В атмосфері молитви і віри ми пропонуємо людині повернутися в її минуле, щоб відшукати там причини страждань (наприклад, проблеми в родині, самотність, жорстокість, поразки, нещасний випадок тощо). Далі кожен з цих болісних для неї випадків виставляємо на Боже світло. Той, Хто є лікарем учора, сьогодні й навіки, лікує рани, приховані в пам’яті (свідомі чи несвідомі), так само, як сонце лікує рани на тілі.

Просимо в Ім’я Ісуса, через силу Його Святих Ран (Його рани нехай зцілять наші рани) про полегшення наших недугів: «Я тебе звільняю в Ім’я Ісуса від боязні, страху, комплексів, неврозів і від усякого зла».

  1. Першопричина проблеми

Не слід плутати зцілення із зникненням симптомів хвороби. Ми можемо помилитися, бо ознаки хвороби то з’являються, то зникають, у той час, як проблеми насправді ще не розв’язані.

Трапляється, наприклад, що деякі люди лишають палити, але зате починають надміру їсти. Алкоголік може перестати пити, але якщо не зцілена першопричина, то він потрапляє в другу залежність. У такому разі проблема не розв’язана, а просто перенесена. Така ситуація нагадує повітряну кульку: якщо натиснути на неї з одного боку, то повітря переміститься в інший бік, але все ж залишиться всередині.

Взагалі в основі багатьох наших хвороб лежить брак любові або зневажена іншими наша любов. Тому зцілення від них називаємо зціленням серця.

Такий негативний досвід лікується справжніми позитивними переживаннями любові. Для цього не досить віднайти проблему чи корінь конфліктів, найважливіше – заповнити порожнечу любов’ю милосердя Ісусового Серця. Маємо зрозуміти і скористатися достоїнствами смерті Христа, щоб з вірою тішитися плодами Його Воскресіння. Адже 2000 років тому Він зазнав мук, які зараз несуть нам мир.

У зціленні не йде мова про подолання симптомів (болю), а про те, як дійти до кореня проблеми. Тому ми не повинні зосереджувати нашу увагу на симптомах, які є лише поверхнею проблеми, а насамперед знайти причину проблеми. Зцілення Ісуса діє в глибині, вам потрібно лише оголити корінь проблеми, віднайти першоджерело. Це може бути зроблено двома способами. Перший – розмовляти з людиною і намагатися з’ясувати, коли і як зародилася проблема.

Одна жінка мала такі сильні приступи астми, що практично задихалася. Розмовляючи з нею, єпископ Альфонсо Урібе Харамільйо намагався віднайти, як і коли почалася її хвороба. Зрозумів, що це все сталося невдовзі після народження її другого сина. Її сусідка не мала доброї віри і весь час дорікала їй, стверджуючи, що народжене дитя не від її чоловіка. Це настільки зранило жінку, що спричинило астму. Астма не була хворобою, а лише проявом зранених почуттів, після зцілення яких астма зникла сама собою.

Другий спосіб – харизматичне пізнання.

В деяких випадках Господь обдаровує нас особливим світлом, щоб ми могли дійти до кореня проблеми. Бог приходить допомогти нашому безсиллю, відкриваючи те, що людина не може пізнати сама, або те, на що витрачається багато психологічних сеансів і різних психологічних методів. Харизматичне пізнання не є якоюсь психологічної технікою, а особливою Божою ласкою, яка допомагає нам у тому чи іншому конкретному випадку.

Одна тринадцятирічна дівчинка пробудилася опівночі в неділю дуже налякана. Потім зірвалася з ліжка і почала кричати, бо якийсь чоловік зайшов до її кімнати. Наступного дня вона прокинулася сліпою. Попри те, що вона розплющила очі, не могла бачити. Оскільки родина була бідною, то спочатку пробували лікувати її домашніми методами. Потім звернулись до лікаря, але і він нічим не зарадив.

Тоді її привели до Церкви. Оскільки я не тямив нічого в медицині, то почав ревно молитися, але безрезультатно. Я молився мовами і одержав виразне розуміння, що дитина не осліпла, лише внутрішньо зранена враженнями, які на неї справив чоловік, що увійшов до її кімнати.

Ми просили Бога, щоб зцілив її від психічної хвороби, і протягом 10 хвилин до неї повернувся зір. За п’ять хвилин вона вже повністю бачила. Її хвороба була наслідком емоційного потрясіння. Вилікувана причина – вилікувані її наслідки.

Молитва повинна бути спрямована на те, щоб Господь розірвав зв’язки з минулим, які негативно відображаються на сьогоденні. Потім просимо Бога, щоб Він наповнив любов’ю, спокоєм, розумінням той момент, який був причиною страждань.

На реколекціях в Каракасі (Венесуела) одна релігійна канадійка розповіла нам, що попри те, що почувається задоволеною своїм покликанням і своєю апостольською місією, постійно пригнічена і не знає, чим це пояснити.

Ми молилися за її внутрішнє зцілення, і під час молитви одна сестра мала видіння. Вона побачила дівчинку у віці п’яти років, яка плакала, бо загубилася в лісі серед смерек і снігу. Коли ми спитали жінку, чи це про щось їй говорить, то вона відповіла зі сльозами в очах:

– Маленькою, одного зимового дня я вийшла сама з дому. Мої сліди загубилися в снігу і я не могла повернутися. Мої батьки не знали, де мене шукати. Довгий час я була сама… І дуже хвилювалась, думаючи, що вже ніколи не побачу своїх батьків.

Ми молилися, щоб Ісус, який є Добрим Пастирем, вилікував внутрішні рани, бо це Він її тоді вивів з лісу додому. Він ніколи її не залишав, не дозволяв їй, щоб вона загубилася на життєвій дорозі. Жінка була зцілена і повернула радість у своє життя і роботу.

Для Бога все є сучасністю – Він зцілює нас від усіх ран, навіть коли вони приховані під покровом часу. Зцілення спогадів ґрунтується на тому, що Ісус Христос Той Самий учора і сьогодні, і навіки (Євр. 13:8). І що заслуги Його відкуплюючої смерті й Воскресіння завжди присутні і діють.

При зціленнях ми маємо скористатися достоїнствами смерті Христової, щоб відчути і пережити плоди відкуплення в будь-якому місці і моменті нашого життя. Ми повинні бути впевнені, що Ісус 2000 років тому взяв на Себе наші недуги, Він ніс на Собі наші болі й хвороби. Через віру ми зміцнюємося перемогою Христа, роблячи її нашою.

Завдяки внутрішньому зціленню народжується надія для тих, хто вже змирився жити з певними звичками і травмами. Розриваючи ланцюги минулого, відчиняються двері оздоровлення для тих, хто не зміг змінитися людськими зусиллями.

Ісус прийшов принести життя, і життя вповні. Він нас настільки любить, що хоче звільнити від усіх пут, викликаних сумним минулим чи негативним досвідом.

Є люди, які приступають до Святої Сповіді, щоб сповідатися щоразу про ті ж провини й гріхи. Складається враження, що ця Тайна приносить нам тільки прощення від Бога, а не дає сили для перемоги в боротьбі з гріхом. Внутрішнє зцілення існує для того, щоб звільнити нас від усіх залежностей, які поневолюють і не дають нам піднятися на висоту з’єднання з Богом у святості. Чи мало б це означати, що внутрішнє зцілення дієвіше, ніж Тайна Сповіді? В жодному разі, бо Тайна Сповіді може бути надзвичайно глибоким зціленням. Якби священики усвідомлювали силу зцілення, яку несе ця Тайна, то не переставали б її використовувати. Священик, який Тайну Сповіді завершує тільки розгрішенням і не молиться за внутрішнє зцілення, на жаль, обмежує силу цієї Святої Тайни.

Попередній запис

Зцілення_2

Наступний запис

Зцілення_4