ЛЮБОВ – ЧАРІВНА СИЛА

Любов – одна із найсильніших людських емоцій. Водночас вона є великою чеснотою, здатністю полюбити себе та інших людей. Як емоція, любов справді зачаровує, і люди від віків намагаються достойно її описати. Знаємо безліч історій, в яких любов змінює людину, робить її прекрасною, привабливою і захоплює тих, які на неї дивляться. Кожна людина на землі знає любов на відчуття. У все ж, як правильно й відповідно описати цю загадкову емоцію – любов?

Греки мають у своєму словнику три слова на позначення любови. Кожний із цих трьох термінів веде нас до зовсім іншого емоційного досвіду. Перший із них – «eros» – хтива любов. Ерос зображений як молодий чоловік, який випускає свої любовні стріли. Той, у кого вони влучають, наповнюється сильним почуттям. Цікаво, що з цим могутнім почуттям неможливо боротися. Любов перевершує нас. Вона наче спадає на нас, переповнює нас, і нам залишається лише безборонно віддатися її чарам. Ми просто мусимо любити цю людину. Щось у цій особі так сильно мене приваблює, що я мушу постійно думати про неї. Всі мої думки і почуття абсолютно зайняті цією симпатією, яка всього мене охопила. Любов зачаровує і заманює. Вона справді може зробити нас сліпими, як каже прислів’я. Ми мчимо за коханою людиною абсолютно сліпі на її негативні риси характеру. Любов може подарувати людині щастя, а може стати її найбільшим нещастям, якщо не визволитися з тієї сліпоти.

Другий термін на позначення любови – «philia» – дружня любов. Вона – дружня любов – має зовсім іншу емоційну якість. Вона радіє другом і йде за ним. Вона підкріплена довірою, теплом та відкритістю. Я радо спілкуюся зі своїм справжнім другом, радо проводжу з ним свій час. Насолоджуюся його близькістю, маю велике щастя, що можу проявити свою щирість і відкритість. Також відчуваю безумовне прийняття і маю прекрасну нагоду безумовно приймати свого друга. Дружня любов – це не так сильна, як спокійна емоція, однак вона є глибоким почуттям, що супроводжує мене впродовж усього життя і спонукає завжди шукати нагоди зустрітися чи побесідувати з другом.

Третім терміном, яким греки позначають любов, – «agape» – богослови описують божественну любов. Багато з них вдають, що ця любов не має нічого спільного з сильними емоціями. Однак навіть Тома Аквінський говорить про те, що любов «agape» без любови «philia» та «eros» буде просто стерильною любов’ю. Навіть чиста божественна любов потребує емоцій від любови «eros». Описуючи почуттєву якість божественної любови, згадуємо найперше про те, що вона є могутньою внутрішньою силою, яка заохочує нас, однак не відносить душі до емоційних глибин і висот, а дарує тиху радість разом із миром. Платон називає аґапе божественною силою, яка діє в нас. Ця сила більша за всі інші сили й надихає нас майстерно влаштувати своє життя навіть за складних зовнішніх обставинах. Можемо навіть назвати її основою доброзичливости до всього, що існує, тому що любов – основа всього буття. Відчуваючи в собі любов-аґапе, переживаємо єдність з усім буттям. Наповнюємось вдячністю, що можемо бути частиною цілого, і почуватися в єдності з ним як унікальна неповторна особистість.

Від віків поети не втомлюються оспівувати любов, зображаючи її як непереможну силу: силу, яка охоплює нас і несе чи до щастя, чи до нещастя. Музиканти також прагнуть виразити її в музиці. Вслухаючись в арію любови Моцарта, можна почути не лише почуття графині до її чоловіка, а й саму любов як таку. Любов зачаровує і вабить, водночас обдаровуючи людську душу ніжністю та тугою, болем разом зі щастям. Любов присутня як чудова і могутня сила не лише у високій, а й у популярній культурі, вона визначає життя людини, наповнюючи його глибокими емоціями від привабливости чоловіка чи жінки. Популярні музичні хіти оспівують нещасливе кохання, зранену любов, невзаємні почуття, які можуть охопити кожного і змушують тужити за справжньою любов’ю, яка здатна заспокоїти наші найглибші потреби. Ми щасливі в любові, хоч іноді почуваємося безборонними перед її обличчям. Любов переповнює нас і розчаровує, захоплює нас і ранить. Та попри все ми знову і знову кружляємо довкола неї, сумуємо і прагнемо сповнити серце тією любов’ю, яка проникне душу й тіло цим солодким почуттям.

Попередній запис

ВІДЧУТТЯ ПУСТКИ – ПОВЕРНЕННЯ ДО ВЛАСНОЇ ІДЕНТИЧНОСТИ

Наступний запис

РАДІСТЬ – ЛІКИ ВІД СМУТКУ