Молимось за дітей одне одного

Син Конні Майкл пішов із дому, взявши з собою весь свій одяг, кілька улюблених книжок і гітару. Разом зі своїм другом він переїхав у квартиру в дуже сумнівному районі. Оскільки Конні була патронажною медсестрою в тому районі, то розуміла, що він опинився в серйозній небезпеці. Тож вона зателефонувала Терезі і попросила про її молитви. Тереза передала Богові її страх, а також і власний. Вона попросила Ісуса оберігати Майкла, особливо якщо на нього буде здійснено напад. Ця молитва принесла значний мир. І все ж Тереза знала, що вона відчує більше полегшення, якщо зможе молитися разом з Конні особисто. На щастя, Тереза забронювала квиток на найближчий авіарейс до свого рідного міста, де жила Конні.

Минуло ще кілька днів. Відтак аби отримати додаткову знижку, Тереза перенесла день вильоту. Батько Терези зустрів її по обіді в аеропорту і повідомив жахливу звістку: Майкл помер від ножового поранення. Тереза була в розпачі. «Майкл отримав удар у серце і мав померти відразу, – розповідав батько. – Але він витримав дорогу до лікарні. Коли його везли в операційну, мимо проходив священик. Священик тримав Майкла за руку, коли його коридором везли на лікарняному ліжку в операційну залу, і молився про Боже прощення для Майкла. Останніми словами, які він сказав священникові перед смертю, були: «Скажіть моїй мамі, що я її люблю». І тепер, ласкою Божою, Терезо, ти якраз зможеш бути на його поминках. Вони сьогодні ввечері!»

Знадобився час, поки Тереза побачила, що Бог почув її молитви за Майкла: він встиг сказати слова любові і прощення для своєї матері; Бог привів Терезу додому саме тоді, коли її подруга потребувала підтримки. Більше того, Бог дав Конні ласку жити в Його благодаті – по-перше, провідати у в’язничній камері вбивцю свого сина, пробачити йому, а вже пізніше виступити проти смертної кари.

Зазвичай люди моляться за дітей одне одного, коли товаришують, коли вони є братами і сестрами в Христі. Молитва за дітей одне одного стає невід’ємною частиною паломництва віри, особливо при спільній участі у випробуваннях, пов’язаних із подоланням того, що в наших сім’ях стоїть на заваді вірі. У цьому розділі ми вивчимо способи, як можна заручитися взаємними молитвами через важливий акт духовного співчуття. Ми розглянемо заступництво за дітей одні одних як складову нашої духовної дружби або участі в молитовній спільноті. Ми розважимо над Божим закликом всиновити молодих дорослих як духовних доньок і синів. Зрештою задумаємося над важливими кроками, які можуть слідувати за заступницькою молитвою.

Як заручитися молитвами живих святих

Св. Григорій Великий (бл. 574-590 рр.) описує, що саме з нами може відбуватися: «Коли ми пов’язані силою молитви, то наче тримаємося за руки, коли пліч-о-пліч ідемо ковзкою дорогою; і через щедру готовність виявити милосердя [при взаємопідтримці] одні одним трапляється так, що чим більше опираємося одні на одних, то більше разом укріпляємося в братній любові».

Молитва за дітей одне одного часто є важливою частиною взаємної дружби. Тереза знаходить велику силу в цих видах духовної дружби, особливо коли хтось із друзів прагне регулярно присвячувати час молитві за когось із наших доньок чи синів.

Ще одним видом такої духовної дружби може бути подружжя. Спільна молитва чоловіка і жінки за своїх дітей може бути частиною Таїнства Подружжя, особливо коли обоє мають бажання молитися разом уголос. Наші молитви укріплюють кожного з нас, тож ми можемо краще ставитися до наших дорослих дітей. Ми часто молимося таким чином і маємо віру, що наші молитви є плодами сакраментального подружжя.

Заступницька молитва має найбільший успіх тоді, коли вона є частиною молитовної канви невеликої спільноти вірних. Це може бути та спільнота вірних, що утворилася під час хрещення вашої дитини, або коли він чи вона вперше приймали Святе Причастя. Це може бути та спільнота, в якій ви ділитесь вірою на цей час, група служіння з вашої парафії чи спільнота людей, які щоденно ходять на Службу Божу (навіть якщо ви ходите на Службу лише раз на тиждень). Тому, якщо ви не знайомі з такими можливостями, почніть їх вивчати.

Якщо вам більше до вподоби хронологічний початок, можете попросити, щоб з вами молилися хресні батьки дорослої дитини чи люди, обрані ними для підтримки їх у Таїнстві Миропомазання. Вони вже отримали унікальний заклик заступитися за ваших сина чи дочку. Це є складовою частиною їхніх обов’язків та їхньої обіцянки підтримувати і дитину, і батьків. Через Таїнство Хрещення життя дітей і хресних батьків з’єднуються навіки.

Хресними батьками Джона був Джеррі, його старший брат, і його сестра ІІІирлі, що вступила до ордену сестер святої Анни. Коли він у дитинстві тяжко хворів, вони постійно за нього молилися. За кілька років, коли Ширлі залишила богопосвячене життя, щоб відповісти на заклик до подружжя, вона молилася, щоб Ісус покликав іще когось з їхньої сім’ї на служіння Церкві. Тож коли Джон вирішив увесь свій час присвячувати служінню, вона не могла стримати радості! Щоразу коли вона бачила Джона на сімейних зустрічах, то пригадувала йому про свої постійні молитви за нього через те, що Бог вислухав їх, покликавши його «замінити» її в служінні.

Також роками молився за Джона та за нашу сім’ю і Джеррі. Він завжди був готовий нас підтримати. Не так давно, коли Джеррі помирав від раку, вони з Джоном зідзвонювалися майже щотижня. Наприкінці кожної розмови Джон постійно просив Джеррі молитися за нього і за нашу сім’ю. Знаючи, що кожний телефонний дзвінок може бути останнім, Джеррі завжди завершував розмову словами: «Я завжди за тебе молився і ніколи не перестану цього робити». Тоді він зазвичай повторював французькою батьківське благословення, яке перекладається так: «Бажаю тобі щасливого нового року, доброго здоров’я і наприкінці твоїх днів побачити рай».

Підшукайте спільноту, в якій діляться вірою, біблійну групу, молитовну групу або спільноту Віднови, де ви зможете розповісти про потреби ваших дорослих дітей. Звичайно, цей вид молитви вимагає конфіденційності стосовно подробиць ваших сімейних ситуацій.

Переваг такого виду молитви є багато. Ваші брати і сестри, ваші друзі в Христі можуть додати до вашої заступницької молитви більше надії і розуміння. Члени невеликих груп можуть вказати вам на ті шляхи, якими Бог відповідає на ваші молитви, можуть допомогти вам бути витривалими в молитві, коли просто цікавитимуться успіхами дорогої вам людини. Вони можуть допомогти вам побачити білі плями у вашому житті, коли ви могли не помітити, що Ісус робить чи хоче зробити для ваших дітей в їхньому житті та їхній боротьбі. І, нарешті, вони можуть бути присутніми у ваших кризах. Подруга Терези Конні ділиться силою взаємної підтримки в невеликій спільноті:

«У середині 1970-их років я входила до жіночої ранкової молитовної групи, члени якої мали міцні стосунки через молитву, Святе Письмо і розділені думки й тягарі. Якось уранці мого чоловіка боліло в грудях і я зателефонувала до однієї з учасниць із проханням посидіти з дітьми, щоб поїхати з ним до лікарні. Вона з’явилася за кілька хвилин у тапках і халаті. Чоловік підвіз її автівкою, поки вона розмовляла по телефону. Це був найпроникливіший досвід Божої особистої любові до мене, який я коли-небудь відчувала. Відтоді я завжди намагалася бути частиною спільноти, подібної до цієї».

Благодать духовного усиновлення

Іноді Бог, можливо, через певні особливі обставини, закликає нас інтенсивніше молитися за чиїхось сина чи дочку. Ще маленьким Джон мав багато заступницьких молитов. Його мати Мері страждала на майже смертельну хворобу, пов’язану зі згортанням крові. Їй довелося кілька тижнів провести в лікарні і ще кілька місяців не вставати з ліжка. Тож Джона відвезли до молодої кузени Гертруди та її чоловіка, які не могли мати дітей. Гертруда часто приводила Джона до його матері. Але ще частіше вона брала його на руки і молилася за нього, за його маму і за те, щоб у неї була дитина. На перших світлинах Джона вона колише його у візку під час молитов у католицьких церквах у Новій Англії.

Щодо нас, то ми духовно всиновили одну з наших колишніх нянь, на ім’я Деббі. Спочатку ми молилися за її успіхи в коледжі. Потім просили Бога допомогти Деббі перемогти поліомієліт, який заважав їй кермувати, одружитися і мати дітей. І ми бачили, як Бог давав їй усі ці речі. Пізніше ми молилися за її успіхи у віднайденні церкви, де вони з її чоловіком на інвалідному візку могли почуватися комфортно і зростати у своїх стосунках з Ісусом. Зараз ми також насолоджуємося спілкуванням із Деббі у фейсбуці і молимося про ті маленькі речі, які виникають в її житті щодня. Нам було радісно, коли ми побачили, що вона додала ці рядки зі Святого Письма у свій життєпис: «Щоб разом побачили й знали, і пересвідчились та зрозуміли, що Господня рука це зробила, і створив це Святий Ізраїлів!» (Іс. 41:20).

Попередній запис

Я бачив велику хмару свідків

Наступний запис

Молитва як сходинка до того, щоб ділитися вірою