Молимось про Божу любов

– Їй же не п’ятнадцять років, – розповідала Хелен своїй подрузі. – Дженіфер уже двадцять три, щойно отримала диплом магістра з початкової освіти і, дивись-но, пофарбувала волосся в рожевий колір! Та що вона собі гадає? Як вона думає отримати роботу чи пройти співбесіду? Їй що, байдуже? Як вона мені зараз не подобається.

Що сказати дочці з рожевим волоссям чи синові, що не може втриматися на роботі? Як говорити з тридцятирічною донькою, що не цінує шлюбу й натомість обирає життя з кимось іншим? Як бути з донькою, яка не приводить своїх дітей на Хрещення чи недільну Службу Божу? Як нам відпустити страхи і думки про їхню поведінку? Де і як нам розпочати молитися про все це?

Колись ми отримали важливий урок про любов до дорослих дітей від батька Терези. Він очікував на чергову хірургічну операцію, під час якої лікар мав вкласти йому ще один діалізний шунт. Тереза поїхала з ним у лікарню, і вони разом чекали в операційній своєї черги. Вони обоє знали, що операція небезпечна для його життя, тож помолилися разом. Однак молитви тата дуже здивували Терезу. Він просив Бога не про успішність операції, навіть не про те, щоб він вижив. Він молився за кожного зі своїх дітей поіменно, просячи, щоб кожен відчув Божу любов і ще більше заглибився в життя Церкви.

Божа любов є нашою відправною точкою

Для віруючих в Ісуса Христа любов Божа є відправною точкою, якорем і зразком усіх стосунків у сім’ї. Тож коли нас відносить до меж людської любові, це чудовий час у молитві наблизитися до Ісуса. Якщо нам не вистачає сили й мудрості, щоб любити норовливу доньку, можемо попросити, щоб у життя дорослої дитини зі Своєю мудрістю і любов’ю втрутився Ісус. Такою є наша найдієвіша батьківська стратегія. Увійдіть у Божу присутність. Підніміть своїх сина чи доньку до нашого небесного Отця, постійна любов якого перевершує найширші уявлення. Пророк Ісая дає нам змогу побачити всеосяжну любов Отця:

«Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім’я твоє, Мій ти! Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, не попечешся, і не буде палити тебе його полум’я.Через те, що ти став дорогий в Моїх очах, шанований став, й Я тебе покохав, то людей замість тебе віддам, а народи за душу твою. Не бійся, бо Я ж із тобою!» (Іс. 43:1-2,4-5).

Коли ви роздумуєте про любов небесного Отця до ваших сина чи дочки, зверніться думками до духовних починань своєї дитини при Хрещенні. Ви представили Богу ваших сина чи доньку, просячи про води нового життя і миро спасіння. Ви хотіли, щоб Бог торкнувся вух, очей і вуст дитини. Просили, щоб Бог скупав дитину у світлі – світлі Ісуса, світлі світу. Того дня їй було дано життя Боже. Ваше дитя було занурене у світло Пресвятої Тройці – любов Отця, світло Сина і нову силу Духа Святого – і не на день, не на рік, а назавжди.

Отримавши знак хреста на чолі вашої дитини, ви прийняли все, що Бог дає через Ісуса, нашого Христа і Господа. І не має значення, що ви чи ваша дитина заплямували чи змарнували цей дар. У ту мить, коли ви повертаєтесь до Ісуса і молитесь від імені своєї дитини, Бог чує вас. Здіймаються води Хрещення, й Ісус обдаровує ваших сина чи доньку Своєю відкупительною любов’ю.

Кілька років тому якось зателефонував наш син Стефан. Він був у розпачі. «Я вже перепробував усі роботи, що лише спадали на думку, і ця остання виявилась не ліпшою від попередніх. Я хочу звільнитися», – заявив він. Ми дуже стривожилися і злякалися через його намір. Пізніше того ж дня Тереза звернулася в молитві і попросила Бога про заступництво. Тиждень по тому зателефонувала сестра Стефана і сказала, що відкрилася літня вакансія, пов’язана з виготовленням декорацій для театру, де вона працювала. «Думаєте, Стефана зацікавила б пропозиція все залишити і приїхати?» – спитала вона. Бог вислухав наші молитви і спрямував Стефана до теслярства, яке згодом стало частиною його теперішньої роботи. І що значно важливіше для нас, він знову став щасливим і поміркованим, – як колись, коли був дитиною – дитиною Божою і нашою.

Молитва приносить нове народження

Як батьки, ми народили наших дітей фізично, але ми також можемо молитися, щоб вони ще раз народилися й оновилися духовно. Ми просили охрестити їх, коли вони були дітьми, і цей вибір можна повторювати на кожному кроці духовної і святої мандрівки нашої дитини. Через молитву ми, як батьки, можемо повертатися до цієї важливої духовної ролі. Можемо відійти від наших переконань і попросити, щоб дар життя в Хрещенні заново було дано через Святого Духа. Можемо просити, аби Бог створив і відтворив в їхніх душах життєдайну весну. В Ісусі можемо навіть сподіватися, що це таїнство втамує спрагу наших доньок і синів. І навіть якщо Богові знадобляться місяці або й роки, щоб очистити води Хрещення від усяких надокучливих уламків, Божа сила є реальною. Не впадайте у відчай. Моліться, аби світло Христове знову засяяло в душі ваших сина чи доньки. І не припиняйте молитися.

Вам може спасти на думку: «Я не можу так молитися. Перш за все, я ж навіть не знаю, чи Бог це чує». Але пам’ятайте ось що: при Хрещенні дитини ви відновлювали і свої хресні обітниці. Тож стосунки вашої дитини з Богом назавжди пов’язалися з вашим Хрещенням і вашими особистими стосунками з Ісусом. Якщо у вашому духовному житті чогось не вистачає, просіть, щоб Бог знову наповнив і ваше серце, а також серце вашої дорослої дитини Його любов’ю. Станьте в присутності Божій. Відтак скажіть Ісусові: «Очисти мене, пробач мені, онови мене і допоможи мені жити моїм власним Хрещенням. Помилуй мене, щоб я міг стати знаряддям Твоєї любові і милосердя для кожного члена моєї сім’ї. Амінь».

Попередній запис

Передмова

Наступний запис

Божі мрії для нас і наших сімей