Молимось про пробачення

Мама Терези, Клер, навчила нас, як важливо дарувати й отримувати пробачення. Коли Тереза була на п’ятому місяці вагітності нашою третьою дитиною, її маму прооперували через виразковий коліт. Мама почувалася не дуже добре, і їй знадобилася повторна операція. Саме перед другою операцією Тереза з мамою мали дуже важливу розмову.

Спочатку вони поговорили про народження онука, тоді про всі листівки з побажанням здоров’я, які отримувала мама. Врешті-решт мама взяла Терезу за руку і сказала: «Пробач мені, будь ласка, за все, чим я тебе образила, Терезо». Тереза відповіла тим самим проханням. Відтак у розмові Клер перебила свою дочку словами: «Я люблю тебе, Терезо». Вона повторювала їх так часто, що Тереза збентежилася і сказала їй про це. «Ти маєш знати», – була мамина відповідь. І вона мала слушність. За два тижні мама померла, але її слова залишились. Вона й досі залишається важливим прикладом Божої незмінної любові й милосердя до кожного з нас.

Перед молитвою про прощення слід неупереджено оцінити моделі поведінки в сім’ї, аби виправити погану поведінку, людські помилки і гріховний вибір. Далі йде усвідомлення того, що власними силами ми не можемо пробачити як слід. Тож ми шукаємо Ісуса, Який подолав гріх і зруйнував між нами всі перешкоди. Зрештою через молитву ми входимо в Божу милосердну любов до інших. Ісус дає нам можливість пробачати і бути цілісними. Завдяки молитві найважливішими для нас стають життя, смерть і воскресіння Ісуса.

«А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров’ю. Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом» (Еф. 2:13-14).

У цьому розділі розглянемо, яким чином ми можемо виправити нашу гріховну та згубну поведінку стосовно членів сім’ї, а також аморальні та шкідливі вчинки наших дорослих синів і дочок. Далі розглянемо, яким чином ми можемо увійти в Боже милосердя, коли досліджуватимемо потреби, що стоять за цими занепадами. Зрештою ми окреслимо процес пошуку пробачення, відмови від наших дій, виправлення та налагодження зіпсутих стосунків.

Покаяння приносить переміну

Молитва про пробачення означає намір наблизитися до Ісуса, коли здається, що Він перебуває як ніколи далеко. Вона означає, що ми шукаємо силу перебороти особисті перешкоди до любові, а також той емоційний, моральний та духовний багаж, що призводить до гріха. Відмова від цих речей дає нам змогу перейти від розбитого життя до світла. Молитва про пробачення стає сходинкою до свободи в Ісусі Христі, Який є Спасителем, Відкупитилем і Князем миру. «Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий й многомилостивий, Господь добрий до всіх, а Його милосердя на всі Його творива!» (Пс. 145:8-9).

Молитва про прощення не стосується зосередження на тому, що зробили ми або що зробили нам. У ній ідеться про те, що ми підносимо певні дії та упущення в наших батьківсько-дитячих стосунках до милосердного Бога. У ній ідеться про те, що ми передаємо Ісусові всі наші зруйновані стосунки, нашу внутрішню боротьбу, нашу провину, наші гріхи і наші хибні вчинки. У ній ідеться про те, що ми наближаємося до Отця в ім’я Його Сина, Ісуса, Який подолав гріх. У ній ідеться про те, що ми відкриваємо вперше чи наново Боже особливе й унікальне співчуття до кожного з членів нашої сім’ї, особливо коли нам не вдається любити одне одного.

Коли ми молимося про Боже милосердя, можемо уважно прислухатися до Апостольського Символу віри, тобто молитви «Вірую», в якій ми визнаємо віру в прощення гріхів. Також ми можемо шукати прощення, яке є частиною безкінечної благодаті, що випливає з Таїнств Хрещення і Сповіді. Через ці таїнства Бог дає нам новий початок любові в наших сім’ях. Через них наша віра набирає ваги, ми довіряємо Ісусові наші занепади. І навіть якщо наша віра в Божий дар прощення є малою, ми зростаємо у вірі, коли молимось: «Господи, я вірю, що Ти пробачиш. Допоможи моєму невірству. Допоможи мені довіряти Тобі, коли робимо певні вчинки стосовно одне одного». Тож розгляньмо докладніше, що означає отримувати прощення Ісуса в молитві, особливо як віруючі батьки. Згадаймо молитви, які можемо вимовляти в Божій присутності, коли шукаємо Боже прощення. Ось вони: 1) «Пробач мені, будь ласка»; 2) «Допоможи мені пробачити собі»; 3) «Допоможи мені пробачити своїх синів і доньок»; 4) «Провадь мене в життя милосердя».

«Пробач мені, будь ласка»

Господи Ісусе Христе, Сину Бога Живого, помилуй мене, грішного.

Проста Ісусова молитва для батьків є добрим початком у пошуках прощення. Вона допомагає нам, батькам і матерям, узяти відповідальність за наші вчинки. Ми визнаємо, що на наше батьківство і на нашу щоденну поведінку вплинула грішна людська природа. Визнаємо, що не є досконалими батьками. Разом зі святим Павлом робимо висновок, що «всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (Рим. 3:23). Ми можемо проаналізувати неправильні вчинки і гріх, які підривають наше батьківство перед дітьми, підлітками та молоддю. Можемо помічати випадки, коли нам бракує любові, коли ігноруємо основні потреби чи відкидаємо саму дитину, а не просто її погану поведінку. Так ми зможемо побороти гріховні схильності, а заразом – їхній вплив на стосунки з нашими дорослими дітьми.

Ісусова молитва також зосереджена на Ісусі як нашому Відкупителю і допомагає нам уникнути зосередження на нас самих, своїх емоціях і на тому, на що, як відчуваємо, маємо право. Ісус, наш посередник, може показати нам Отця, найкращого з усіх батьків. Ісус може допомогти нам мати таке бачення нашого батьківства, яке має Отець. Зрештою, Ісус може влити в нас силу Свого Святого Духа, яка змінить те, що треба змінити. Ісус може послати нам Духа, щоб забрати наслідки наших провин і допомогти розвиватися в нашому батьківстві стосовно дорослих синів і доньок. Через Ісуса ми можемо стати святими батьками і матерями, що є найважливішим тоді, коли ми стаємо інструментами Божого милосердя.

Молячись про пробачення, деякі батьки складають списки своїх особливих проступків, які досі потребують милосердного дотику Бога. Інші звертають увагу на помилки свого теперішнього життя, які будять спогади про помилки минулих десятиліть. В обох випадках молитва про прощення за конкретний вчинок також передбачає перегляд вчинку в його контексті. Що трапилося до, під час і після тієї події? Коли ви пригадуєте деталі, уявіть Ісуса посеред того особливого спогаду. Що зробив би Ісус, аби відновити кожного?

Пам’ятайте, що важливою метою молитви є примиритися з тим, як ви любили і як вам не вдавалося любити. Коли ви переглядатимете своє батьківське життя, скористайтеся реколекціями, ведіть щоденник, часто приступайте до Таїнства Сповіді і напишіть свою життєву історію. Усе це є дуже доречним, бо там ми визнаємо свої помилки щодо дорослих дітей і просимо про їхнє прощення. Пам’ятайте, що врешті ви маєте вирішити, яким є лейтмотив вашого життя. Чи це є безкінечне Боже милосердя, чи гіркота й образа?

Попередній запис

Іноді Бог має інший план

Наступний запис

«Допоможи мені пробачити собі»