Молитва та спілкування з Богом

Наступним важливим елементом кожного розпізнавання покликання є особисті відносини та спілкування з Богом. Ці відносини та спілкування найперше відбуваються в молитві, бо тільки в молитві маємо можливість щодня зустрічатися з Богом, нашим Батьком та Сотворителем. Саме молитва є тією особистою зустріччю з Богом, тим живим діалогом та щирою розмовою сина чи доньки зі своїм Небесним Отцем.

Сам Ісус Христос звертався до Свого Небесного Отця в молитві. Він, на прохання апостолів навчити їх молитися, залишив нам чудову молитву «Отче наш» (див. Мт. 6:9-13), якою ми, як діти, звертаємося до нашого доброго Батька. Говорячи про молитву за покликання, Ісус заохочував Своїх учнів, кажучи: «Тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав» (Мт. 9:38). У цих словах Ісуса можемо виділити дві речі: перше, що Бог готовий співпрацювати з людиною, Він хоче, щоби були інші «робітники», які працюватимуть на ниві Господнього урожаю. І друге, що цих «робітників» можемо отримати тільки з ласки Божої, яку Він дарує Своїй Церкві через молитву.

Ми вже мали змогу переконатися, що Бог промовляє до людини в тиші, та перш за все ця тиша повинна бути тишею молитовною. Молитва – це не механічне перечитування чи вимовляння певних текстів та формул, тим паче не формальні обряди чи ритуали, молитва – це найперше розмова з Богом. Тому, як і кожна розмова, молитва є спілкуванням, діалогом, а в діалозі повинно брати участь принаймні двоє осіб, інакше це не буде діалог, а монолог. Так і в молитві, щоби це була правдива молитва, вона має бути діалогом та розмовою двох, мене і Бога. На молитві важливим є не тільки говорити, але також слухати, що Бог хоче сказати мені.

Без сумніву, Бог промовляє до людини та її кличе на молитві. Тому «благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав» (див. Мт. 9:38). Просімо, щоби ніхто не чувся стороннім та байдужим, але щоби кожен випробовував себе самого та відчував власну відповідальність перед Богом за своє покликання.

Кожна молитва може бути молитвою за покликання. Дві форми молитви, особиста та спільна, не є розділеними, але зливаються разом та доповнюють одна одну. Молитва особиста дозволяє переживати постійний зв’язок та відчувати присутність Бога. Молитва спільна, тобто Літургія вводить людину в публічне життя Церкви та дозволяє їй брати участь у Святих Таїнствах.

Без молитви не існує правдивого розпізнання покликання, бо не має розпізнання без особистого контакту та спілкування з Богом. Хіба ти можеш керувати машиною без керма? Маєш все – мотор, чотири колеса, але бракує керма. Куди ти зможеш заїхати на машині без керма? Ось так виглядає життя без молитви – воно може мати все, але ти не можеш керувати ним, і кінець кінцем воно приведе тебе до руїни. Отож, молитва є тим кермом, яке дарує нам Господь, щоби ми могли керувати нашим життям. Тільки молитва допомагає зростати у вірі та будувати особисті стосунки з Богом, тільки молитва наближає нас до Бога та допомагає пізнавати Його задум відносно нашого покликання.

Інша річ, якою повинна бути ця молитва? Першим рівнем молитви є усвідомлення того, що промовляємо. Коли кажемо «Отче наш» і тоді думаємо: а чому «наш», чому не «Отче мій»? Ні ж бо, «наш» тому, що Бог є один Отець для всіх людей, а значить ми всі між собою сестри та брати. І так далі… На молитві важливим є усвідомлювати та роздумувати над тим, що промовляємо, роздумувати про сенс та значення слів, які вимовляємо. І так крок за кроком переходимо з молитви словами до молитви серцем.

Молитва, промовлена тільки на словах, без усвідомлення того що вимовляємо і без уваги на того, до Кого звертаємось є молитвою порожньою та безвартісною, така молитва не приносить поживи. Навчає святий Кипріян: «Як ти хочеш, щоби Бог вислухав тебе, коли ти сам себе не чуєш».

Прикладом такої молитви може бути стіл, приготований до обіду. Уявімо собі що нас запросили на обід. Ми приходимо і бачимо гарно приготований стіл, все готове, є все необхідне столове наряддя, тарілки, вилки, ножі, все. Ми сідаємо щоби їсти, відкриваємо супницю з супом, але вона порожня, так само з тарілкою для другої страви, зі салатницею, лотком для хліба, тарілкою для десерту, все є, але все порожнє, нема чим поживитися. Подібно є в молитві, може бути все: гарні слова, ритуали, обряди, але коли немає змісту в тому, що ми промовляємо, або ми цього змісту не розуміємо, наші слова є порожніми й молитва не приносить нам поживи.

У розпізнаванні покликання можемо говорити про необхідність молитви, бо молитва є тією духовною поживою, яку повинен споживати щодня кожен християнин. Молитва є тією дорогою, тим шляхом, який приводить нас до Бога. На нашому нелегкому шляху розпізнавання покликання відчуваємо велику необхідність Божої ласки та Божої допомоги, і цю допомогу можемо отримати тільки в щирій та наполегливій молитві.

Святий Альфонс Лігуорі навчає, що необхідно наполегливо молитися до Господа, щоби Він об’явив нам Свою волю, в якому стані Він хоче нас бачити. Тільки молитва може забезпечити, щоби оце велике завдання, яким є розпізнавання покликання і труднощі, які з ним пов’язані не стали причиною кризи та розчарування, але нагодою до зростання та освячення.

Пригадаймо собі приклад Авраама. Почувши заклик Божий, Авраам продовжує спілкуватися з Богом та поглиблювати з Ним свої відносини. Кожного разу, коли Господь з’являється йому, Авраам приносить жертву Богові, та вшановує Його. Книга Буття говорить про це кажучи, що коли Авраам прийшов до місця Сихем, до діброви Мамре то: «І Господь явився Авраму… І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому» (Бут. 12:7). Це ж відбувається вдруге між Бетелем та Гаєм, де Авраам теж: «збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення» (Бут. 12:8). Ці уривки дуже гарно показують той особистий зв’язок, тобто молитву та спілкування, яке Авраам мав з Богом.

Царство Боже не будується людською силою, але силою Божою, як сказав псалмоспівець: «Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому!» (Пс. 127:1). Отож, перед таким великим завданням, яким є розпізнавання покликання, відчуваємо велику необхідність Божої допомоги та підтримки, як сказав сам Ісус: «Без Мене нічого чинити не можете ви» (Ів. 15:5), і цю допомогу можемо отримати тільки в молитві.

Попередній запис

Слухання та розпізнавання голосу Божого

Наступний запис

Розпізнавання знаків та прохання поради