«Тому, хто думає, що він стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти. Вас спіткала спокуса ніяка інша, тільки людська; і вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести» (1Кор. 10:12-13)
Щоб виховання в мирі реалізувалося, Мати Божа, як засвідчують візіонери, вимагає регулярної щомісячної сповіді. Тому в парафії Меджуґор’є перші п’ятниця, субота та неділя – це дні примирення. Відтак постає запитання: навіщо так часто сповідатися? У світлі того, що нам відомо про розвиток духовного життя, легко можна зрозуміти заклик до щомісячного Таїнства Примирення. Потреба в цьому Таїнстві пов’язана не лише з нашими негативними вчинками, більш важливим є зростання в любові, мирі, милосерді та прощенні.
Коли кажемо, що ми не згрішили, це не означає, що не слід прославляти Бога в Таїнстві Примирення. Таїнство Примирення потрібне для вираження прославляння, вихваляння, радості від життя в спільноті, воно є оздоровленням, життям. Хто щомісяця приступає до сповіді, той уповні збагне закони духовного зростання. Під час зустрічі зі священиком легко визначити, що має чинити, йому буде легше прийняти рішення про особисте зростання, легше виявити небезпеку і вилікувати рани, завдані гріхом.
Нутро людини, людська душа подібна до простору. Не важко зауважити, чи хтось є в просторі та ким є насправді. На основі образів та предметів, що знаходяться в просторі, видно, хто що любить і шанує. Це ж стосується і душі. Якщо регулярно занурюєшся в нутро, вносячи в нього Боже світло, твоя душа буде впорядкована і ти легко зможеш виявити в ній навіть найменші вади, стримати нахили до залежності і протистояти негативним і небезпечним впливам світу, в якому ти живеш і працюєш. Чим важчі обставини, в яких живе людина, тим частіше їй потрібно доглядати своє нутро, здійснювати очищення, лікування та визволення. Усе, що діється у світі, стає часткою нашої душі, причиною наших переживань, страхів, відсутності довіри, неврозів. Ми з легкістю можемо звикнути до зла, того, що негативне, і таким способом втратити віру в те, що добре, благородне, у любов і мир, щирість і дружбу. Щомісячна сповідь є великою поміччю для вчасного усунення негативних нашарувань і їхніх наслідків.
Кожен з нас променіє тим, що носить у своєму серці. Якщо носить добро, променіє добром, якщо має в серці любов, променіє любов’ю, але так само може інтенсивно променіти ненавистю, якщо вона заволоділа його серцем. Тому відповідальність людей за себе є очевидною. Щомісячну сповідь можна трактувати також як Таїнство, яке оберігає від злого, а не лише очищає від зла, яке вже закорінилося в серці.
Якщо людина працює в закладі, що виготовляє отруйні речовини, або в забрудненому приміщені, шкідливому для здоров’я, цілком природнім є старання забезпечити безпеку праці. Якщо вона цього не робить, то це свідчить, що в неї цілковито відсутня відповідальність за життя.
Не варто засуджувати сучасний світ, як і хвору людину. Навпаки, треба їй допомогти, треба її зрозуміти і лікувати. Однак, щоб уберегтися від недуг цього світу, які є результатом гріха, бути здоровим і допомагати іншим осягти духовне здоров’я, то, насамперед, самі мусимо бачити, як це осягнути.
Досвід молитовних груп чітко підтверджує, що Мати Божа іноді радила щотижневу сповідь. Це було особливо в період приготувань до Різдва Христового, Великодня, Зішесття Святого Духа тощо.
Марія як Мати прагне для Своїх дітей лише духовного зцілення, і то постійно, щоб вони могли жити в мирі завжди.