Нагуа

По рокові, який мав пролежати в лікарні, я знову повернувся в Домініканську Республіку. Мій настоятель послав мене на одну з парохій міста Нагуа.

Приїхавши до призначеного місця, я скликав 40 осіб, щоб засвідчити їм моє зцілення. Пригадую, що попросив хворих вийти вперед, щоб помолитися за них. На моє здивування, хворих людей виявилося більше, ніж здорових. Того вечора Бог зцілив двох з них. Громада вибухнула великою радістю, а зцілені люди всюди свідчили про те, що сталося. Ось так, смиренно, розпочалася історія, про яку і подумати не можна було, що вона згодом стане такою чудесною.

Завдяки зціленням, які чинив Господь, наша групка нагадувала притчу про Царство Боже (Мт. 22:1-14): запрошеними були сліпі, глухі, німі та убогі.

Щотижня Господь зцілював хворих. В серпні Він зцілив Сару від раку матки. Вона втратила надію на одужання, і родичі забрали її з лікарні, щоб вона могла спокійно померти в себе вдома. Вони привели її на зустріч. Під час молитви за хворих жінка відчула глибоке і водночас сильне тепло всередині й розплакалася. Поволі почала усвідомлювати, що хвороба зникла. За два тижні вона повністю одужала і прийшла на зустріч з пакунком у руках – то був одяг, який діти купили їй на похорон.

Людей на зборах щоразу більшало, всі радісно співали хвалу Богові й щиро Його прославляли. Ставши свідками зцілень та чудес, вибухали радістю і розповідали всім, що відбувається на парохії. Після кількох таких щасливих у благословенні молитовних зібрань деякі священики почали говорити з сарказмом:

– Отець Еміліан вилікувався від туберкульозу, але захворів на голову.

Через те, що я молився мовами і вірив у силу оздоровлення Христа, стверджували, що збожеволів.

Господь сказав нам через пророцтво: «Я творю в мирі. Мир Мій даю вам. Будьте посланцями миру. Я починаю виливати Мого Духа на вас. Це є вогонь поглинаючий, який охопить ціле місто. Відкрийте очі, бо побачите знаки і чуда, які багато хто прагнув побачити, та не бачив. Я вам кажу це, і Я так вчиню».

Ми знали напевно, що перед нами справа Господня. Діялось так багато чудес, що неможливо було їх порахувати: подружжя, які жили без шлюбу, – вінчалися, молодь визволялася від алкоголізму та наркоманії. Це була та сама «чудесна риболовля». Після нашої довгої важкої праці та марних спроб упіймати хоч якусь рибу, Бог наповнив сіті так щедро, що, здавалося, не вистачить у човні місця для риби (Лк. 5:7).

Ісус визволяв Свій народ з кайданів неволі. Молоді люди, які не цікавилися церквою і вірою, почали усвідомлювати і проголошувати, що їх визволитель – Ісус.

Під час парохіяльних реколекцій ми проповідували Ісуса, а потім, під час Євхаристії, молилися за хворих. Перше слово знання (1Кор. 12:8), яке я отримав, було: «Тут перебуває жінка, яка зцілюється від раку. Вона відчуває сильне тепло в своєму животі». Я продовжував молитися і одержав інші слова знання, правдивість яких була підтверджена свідоцтвами. Однак ніхто не підтвердив те перше слово знання, яке я отримав.

Наступного дня одна жінка підійшла до мікрофона й сказала:

– Ви, можливо, здивовані бачити мене тут. Я була повією багато років. Вчора я захотіла прийти на Службу зцілення, але через грішне життя, яке вела, мені було соромно ввійти в залу, і я лишилася трохи віддаля, за огорожею. У мене був рак, я навіть перенесла дві операції, проте вони не затримали розвиток хвороби. Але коли священик сказав, що одна з присутніх зцілюється від раку, то відчула, що це я.

Господь зцілив її не лише від раку тіла, але також від раку душі. Вона покаялася і наступного дня запричастилася. Коли я побачив, як вона з великою радістю та сльозами щастя на обличчі приступила до Святого Причастя, пригадався мені блудний син, котрий, повернувшись додому, споживав вгодоване теля, яке батько звелів заколоти на честь його повернення (Лк. 15:22-25).

Так і вона приймає Агнця Божого, що взяв на Себе гріхи світу, очистив її душу й змінив життя. Зі сльозами на очах вона повернулася до будинку розпусти, щоб засвідчити своїм подругам:

– Я не прийшла закликати вас залишити цей спосіб життя. Хочу тільки розповісти про мого друга Ісуса, Який відкупив мене і змінив моє життя.

Вона розповіла їм про своє зцілення й навернення, а згодом попросила дозволу на заснування в тому домі молитовної групи. Відтоді кожного понеділка двері в ньому зачинялися для гріха, а відчинялися для серця Ісусового. Була там молитва, читання Слова Божого та співи.

Бог не закінчив на цьому Своєї праці. Через рік організували реколекції для 47-ми повій того міста. Отам я побачив діяння великої сили Божого милосердя.

Було каяття, навернення і сповідь. Двадцять семеро жінок залишили своє попереднє життя. Згідно з останньою інформацією, двадцять одна з них не полишила дороги Господньої і утрималася на праведному шляху. Деякі навіть стали катехитками, дехто з них оживили молитовні групи, засвідчивши могутню любов Божого милосердя, яка їх змінила.

З двадцяти одного будинку розпусти на вулиці Маріяно Перес залишилося не більше чотирьох. Особи з молитовної групи відвідали всі ці будинки – і Господь їх перемінив.

У цьому сенсі доречно буде пригадати інший випадок, який стався з однією з тих жінок. Це про них Ісус говорить, що ввійдуть вони до Божого Царства швидше, ніж книжники та фарисеї.

Діана відчула дотик любові Божої і повністю віддала себе Господу. Звичайно, її відновлення не було позбавлене труднощів. Фінансові проблеми змусили Діану повернутися до попереднього гріховного життя. Коли віддалилася від праведного шляху, Господь заговорив до неї:

– Діано, хто йде за Мною, іде дорогою світла і нічого не бракує йому.

Діана покаялася та повернулася до Бога. Вона стала катехиткою і сьогодні свідчить з великою силою на реколекціях про милосердя Боже, входить до групи євангелізації. Багато священиків хотіли би мати таку силу переконувати, яку має вона, щоб проголошувати нове життя в Ісусі Христі.

Згідно зі статистичними даними, у Нагуа було 500 будинків розпусти. Понад 80% з них перестали працювати. Не всі жінки навернулися, проте кожна з них почула слово Ісуса живого. А кілька будинків, які служили гріхові й егоїзму, навіть стали місцем зустрічей молитовних груп. Зміна була така разюча, що мені сказали:

– Нагуа було містом проституції, а стало містом молитви.

Нині в Нагуа немає вулиці, на якій не було б молитовної групи. Вони сповіщують людям Слово Боже та ведуть їх до зустрічі з живим Ісусом.

Випадок у місті Нагуа допомагає зрозуміти, яке значення в євангелізації має харизма. Вона не є додатковою оздобою, а головним двигуном євангелізації.

Є багато людей, які відкидають харизму, кажучи, що вона не має значення. Я нагадую їм, що Нагуа було розбуджене Євангелієм і змінило свою славу «міста проституції» завдяки тому, що повії змінили своє життя. А очолила цей рух змін жінка, що так, як Марія Магдалина пішла за Ісусом, а потім усім свідчила про Нього. Чому? Тому, що зцілилася від раку.

Звичайне зцілення тіла привело до суспільних змін. Таким способом і постає Царство Боже: через прості та маленькі події, що немов гірчичні зерна, проростаючи, приносять щедрі плоди.

Хто ми такі, щоб відкидати шляхи Господні?

Попередній запис

Туберкульоз легень

Наступний запис

Піментел