Дорогі браття і сестри!
Сьогодні ми зосередимо нашу увагу на надприродній силі, яка випливає зі Святої Тайни Хрещення та охоплює і обумовлює людину, яка її приймає.
Як ми вже мали нагоду почути в попередніх наших проповідях, Хрещення – це перша і основна Свята Тайна Христової Церкви, що офіційно вводить людину в «Царство Боже», тобто творить її учасником отого спасіння, яке подає для нас сам Христос через Свою Церкву. Тут ідеться про те, що сам Христос заявив перед Никодимом: «Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже. Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух» (Ів. 3:5-6).
Як майже всі ми мали нагоду приглянутись зблизька, так Тайна Святого Хрещення, як і всі інші Тайни – це видимі знаки, одне слово – це зовнішній обряд, з власними притаманними молитвами, але, що найголовніше, ці видимі знаки – це знаки великої невидимої ласки, яка з тією таїною є пов’язана. А ласка не випливає зі звичайних обрядів, але через заслуги самого Божого Сина, Ісуса Христа, Який вислужив її для нас усіх Своїми страстями й смертю і хотів її уділити всім, хто до тих зовнішних обрядів з вірою приступатиме.
Отож, як можна збагнути, сила Святого Хрещення, або ласка, яка з цієї Тайни випливає, має своє джерело, свій початок у самому хресті. Насправді це сам Бог, що діє в людині через Святу Тайну Хрещення, одночасно її перетворюючи на Свій «образ і подобу». Ось тому можна сказати, що Свята Тайна є особливим даром спасительної любови Христа, а її цінність залежить тільки від цього, оскільки ми її визнаємо як таку, надаючи їй можливість діяти в нас. Від нашої віри, отже ж, залежить уся ефективність та сила Святої Тайни, хоч її печать, її знак, з моменту уділення, назавжди залишається незатертим у нашій душі.
Маючи якраз на увазі надважливість отієї віри, що Христос промовив такими словами: «Поправді, поправді кажу Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а свідчимо про те, що ми бачили, але свідчення нашого ви не приймаєте. Коли Я говорив вам про земне, та не вірите ви, то як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне?.. І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський, щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя» (Ів. 3:11-16). А Святі Тайни є якраз отими правдивими засобами, встановленими Христом, через які ми отримуємо життя вічне. Те, що є найбільшим викликом щодо нашої віри, як говорить Ісус, не є тільки здатністю людини вірити, що через «воду та святого Духа» вона може стати «новим створінням», але радше факт, що з любови до людей Бог віддав на смерть на хресті Свого Єдинородного Сина. А якщо існує можливість спасіння, то воно набирає сили тільки в Його смерті на хресті. А це означає, що Святе Хрещення – одна з перших та основних Святих Тайн Христової Церкви, бо вводить людину в Царство Боже, набирає свого значення та цінности тільки в Христі, Який терпів за нас, помер і воскрес. Святий апостол Павло у своїх численних повчальних листах, якими він звертався до громад вірних, часто підкреслював значення і велич тієї надприродної ласки, яку людина отримує через тайну Хрещення. Він, насамперед, старається змалювати цю зміну, яку вона спричинює в житті кожної людини, але також і стан, в якому завдяки цій Тайні вона знаходиться, – стан, що, за словами Апостола, перевищує всю нашу уяву й наше розуміння: «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, – пише він у листі до вірних Ефезу, – що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові, призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом… Маємо в Ньому відкуплення кров’ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його, яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності… У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями.., запечатані стали Святим Духом обітниці, Який є завдаток нашого спадку… Тому… не перестаю за вас дякувати, і в молитвах своїх за вас згадую, щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його, просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих, і яка безмірна велич Його сили в нас.., яку виявив Він у Христі… І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи… Бог же, багатий на милосердя.., оживив разом із Христом… і разом із Ним посадив на небесних місцях… Ви того часу були без Христа… надії й без Бога на світі… А тепер у Христі Ісусі… стали близькі Христовою кров’ю… Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога» (Еф. 1:1-23; 2:1-19), Його родина, Його діти.
Як ми щойно чули, якщо ми стали зараховані до Божої родини завдяки Святій Тайні Хрещення, то це означає, що ми стали спадкоємцями Божого Царства. І ми, як діти Батька, всемогутнього Бога, не повинні лякатися своєї слабкості та що нам не вистачить власних сил, щоб встояти на дорозі до нашої мети – до Неба. «Я пересвідчився, – продовжує апостол Павло в іншому своєму листі, цим разом до римлян, – ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої» (Рим. 8:31-39).
Цьому всьому сприятиме Божа ласка, яку ми отримали у Святій Тайні Хрещення. Ця ласка є незмірною, а з неї можемо повсякчас черпати силу, настільки потрібну, щоб віднайти оту Божу любов та бути гідними стати перед Його святістю, величчю… Вистачить, щоб ми день у день старалися відживляти нашу віру та бути свідомими цього, що ми, через хрещення, посідаємо всі цінні засоби дійти до мети – до вічного щастя в Небі. Амінь!
о. Матвій Гаврилів, ЧСВВ