Народження та виховання дітей

Третім важливим обов’язком кожного подружжя є народження та виховання дітей. Сьогодні можна дуже багато почути про відповідальне батьківство та материнство. Але що ж насправді розуміємо під терміном «відповідальне»? Говорячи про відповідальне батьківство, сучасне суспільство захищає право дитини народитися в повноцінній та забезпеченій сім’ї.

Здавалося б нічого поганого, навпаки дуже справедливе гасло, яке спонукає молоді подружжя до відповідальності. Проте мало хто звертає увагу на те, що захищаючи право дитини народитися в забезпеченій сім’ї, це гасло дуже часто заперечує право дитини на те, щоби взагалі принаймні народитися. Згідно з теорією відповідального батьківства, батьки самі вибирають, коли та скільки дітей їм народжувати. У результаті, якщо вони ще не готові прийняти нове життя, або ж не бажають його, вони можуть від нього відмовитися, позбутися, вбити шляхом аборту.

Згідно з Божим задумом мета подружньої любові полягає у взаємному добрі подружжя, а також у народженні та вихованні дітей. Справжня любов – це любов, яка дарує життя. Любов не може приносити смерть. Якщо любов приносить смерть, значить, це не є любов, це будь-що інше, тільки не любов. Саме тому справжня подружня любов не закривається сама в собі, але помножується і приносить життя. Це великий Божий задум, коли любов чоловіка та дружини дарує початок новому життю, новій реальності, дитині, яка до цього моменту не існувала.

Первісне покликання подружнього союзу полягає в участі людини у творчому ділі Бога. Подружжя співдіє разом з Богом, зроджуючи в любові та для любові нову особу, яка сама в собі має покликання до зростання та розвитку. Бог також надає батькам привілей вибрати ім’я для своєї дитини, те ім’я, за яким Він сам звертатиметься до неї, і пізніше саме цим іменем покличе її до свого власного покликання.

Не одружуються тільки для того, щоби народити дітей, проте, згідно з церковним правом, подружжя, в якому наперед свідомо і добровільно виключається можливість мати дітей є недійсним. Подружня любов завжди повинна бути любов’ю плідною, яка приймає кожне життя, тому що: «Родина – це середовище, в якому діти не тільки народжуються, але й приймаються як Божий дар» .

З цього першого обов’язку подружжя, народження і прийняття дітей випливає другий не менш важливий, тобто їх виховання та формування.

Таким чином, до обов’язків подружжя належить не тільки приймати кожне зачате життя, тобто народити кожну дитину, яку їм подарує Бог, завданням батьків є також навчати та виховувати своїх дітей, як навчає папа Франциск кажучи: «дар нового життя, яке Господь ввіряє батькові й матері, розпочинається із прийняття і продовжується в турботі та вихованні»

Одним з важливих аспектів виховання дитини є передання їй основних засад християнської віри. І тут батьки – перші вчителі та вихователі своїх власних дітей, які відповідальні за цей святий обов’язок. Батьки відповідальні не тільки за всебічний розвиток та виховання своїх дітей, але також за їхнє християнське формування. Цей обов’язок здійснюється найперше власним свідченням доброго християнського життя, добрим прикладом та щирим заохоченням до молитви та побожності.

Не зважаючи на труднощі, які сьогодні зустрічаються в справі виховання, батьки покликані з довірою та відвагою виховувати в дітях основні цінності людського життя. Виховувати почуття істинної справедливості, правдивої любові та безкорисливого служіння. Виховне служіння батьків настільки вагоме й величне, що Церква підносить його до гідності й характеру покликання.

На завершення вартує додати, що між багатьма обов’язками подружнього життя обов’язок народження та виховання дітей можливо найважливіший. Оскільки він полягає в постійному піклуванні та турботі, у любові та милосерді. І саме цей обов’язок найбільше відображає образ любові Божої, Який завжди приймає та любить кожну людину, не зважаючи, чи людина заслуговує на Його любов, бо дітей також «люблять до того, як вони це заслужать»

Попередній запис

Подружня чистота

Наступний запис

ОБОВ’ЯЗКИ МОНАШОГО ЖИТТЯ