ОБОВ’ЯЗКИ МОНАШОГО ЖИТТЯ

  • Якими є обов’язки монашого стану?
  • До чого зобов’язується людина, яка вибирає цей стан?
  • Яку відповідальність вона приймає?

Ми вже сказали, що для вибору кожного стану життя є необхідним Боже покликання. Без покликання, якщо не неможливо, то принаймні важко виконати всі завдання та обов’язки обраного стану. Отож, якщо до кожного стану необхідне покликання від Бога, тим більше воно потрібне тим, які вибирають монаший стан зі всіма його зобов’язаннями та обов’язками. Але, які саме є ці обов’язки? І до чого зобов’язується особа, яка вибирає монаше життя?

Глибинною сутністю і першим та найбільшим обов’язком монашого стану є повна посвята Богові, адже цілковита відданість Богові – це основа і фундамент богопосвяченого життя. Вибір присвятити своє життя Богові полягає в радикальному рішенні залишити все, що людина має і ким вона є, щоби віддати все це на служіння Богові. Людина добровільно відмовляється від власності та права володіння, відмовляється від особливих почуттів та будування стосунків з якоюсь конкретною особою, а також зрікається власної волі та бажання керувати своїм життям, щоби через своїх настоятелів віддати його в руки Божі.

Вибір монашого стану ніколи не може бути тільки звичайним людським рішенням, він завжди є діянням Божої ласки, бо основним джерелом та причиною монашого життя є Бог. Бог є той перший, Який кличе, Який обирає, пропонує, запрошує і приймає кожну людину, а особливо ту, яка хоче посвятити Йому ціле своє життя. Першим, кого Бог посвятив Собі на службу і послав у цей світ є Ісус Христос, Єдинородний Божий Син, Якого Євангеліє називає тим, Кого «…Отець освятив і послав Його в світ» (Ів. 10:36).

Іншим взірцем досконалої посвяти Богові є Пречиста Діва Марія, яка цілковито віддала своє життя як інструмент на служіння Богові в здійсненні величного діла спасіння людства. Марія є тією, яку Бог вибрав і покликав, щоби здійснити в ній Таїнство Втілення власного Сина, і яка цілковито прийняла та сповнила волю Божу у своєму житті.

Для людини посвятити своє життя Богові означає не належати більше самому собі, але цілковито віддатися Господеві та слідувати за Ним. Одним зі способів досконалого слідування за Христом є практикування трьох євангельських рад: добровільного убозтва, досконалого послуху і досмертної чистоти. Саме ці євангельські ради богопосвячені особи практикують у складенні та дотриманні трьох монаших обітів: убожесвта, чистоти та послуху, що найкраще виражає наслідування у своєму житті особу Ісуса Христа чистого, послушного та убогого.

Всі християни, оскільки є учнями Ісуса Христа, зобов’язуються наслідувати свого Вчителя, проте монаше покликання визначається як покликання наслідувати Христа в особливий спосіб, ближче та досконаліше ніж інші християни. Цілковита посвята людини Богові відбувається в складенні довічних монаших обітів. Обряд складення монаших обітів відбувається урочисто під час Божественної Літургії, коли то черниця чи чернець приступає до святого престолу і складає перед Найсвятішими Тайнами Євхаристії, тобто в Божій присутності та перед уповноваженим представником Церкви свої довічні обіти.

У Василіянському Чині Святого Йосафата чернець складає довічні монаші обіти словами: «Я, (ім’я), Чину Святого Василія Великого, урочисто складаю Господу Богу, у Пресвятій Тройці Єдиному, перед Тобою, Преподобним Отцем, (ім’я),… Божим Представником, довічні обіти послуху, чистоти й убожества в цьому Чині і в ньому обіцяю постійно залишатись аж до смерті…».

З цього бачимо, що основними обов’язками монашого стану є повне і цілковите посвячення Богові, наслідуючи Ісуса Христа через практикування трьох монаших обітів: Чистоти, Убожества та Послуху.

Попередній запис

Народження та виховання дітей

Наступний запис

Обіт Чистоти