Я не молюся про те, щоб ви звільнилися від своїх страждань, але я щиро молюся, щоб Бог дав вам силу і терпеливість переносити їх так довго, як Він забажає. Знайдіть утіху в Тому, Хто тримає вас на хресті. Він звільнить вас, коли вважатиме за потрібне. Щасливі ті, хто страждає разом із Ним. Навчіться так страждати і просіть у Нього сили терпіти стільки, скільки Він вважатиме за необхідне для вас.
Люди у світі не розуміють цих істин. Утім, це не дивно, оскільки вони страждають відповідно до того, ким вони є, а не як християни. Вони розглядають хворобу як просто біль, а не як благодать від Бога, і, бачачи все тільки в такому світлі, вони не знаходять у ній нічого, крім горя і страждань. Але ті, хто вірить, що хвороба приходить від руки Божої, з Його милосердя, і як засіб, який Він використовує для їхнього порятунку, зазвичай знаходять у ній солодкість і втіху.
Я молюся, щоб ви побачили, що Бог часто ближче до нас, ніж ми думаємо, і перебуває з нами як у хворобі, так і в здоров’ї. Не покладайтеся на інших лікарів, тому що Бог залишає ваше лікування за собою. Довіртеся Йому, і ви незабаром відчуєте своє одужання, яке ми часто самі віддаляємо, покладаючись більше на медицину, ніж на Бога. Які б ліки ви не вживали, вони діятимуть настільки, наскільки Він дозволить. Якщо хвороби приходять від Бога, то тільки Він може вилікувати вас від них. Він часто посилає тілесні хвороби, щоб вилікувати хвороби душі. Надійтеся на найбільшого Лікаря душі і тіла.
Можливо, ви скажете, що я занадто спокійно та вільно їм і п’ю за столом Господнім. Напевно, у вас є на те причини. Але подумайте, як боляче було б найбільшому злочинцеві у світі їсти з царського стола і приймати його служіння, а, проте, не мати певности в прощенні? Я думаю, що він відчув би таку тривогу, яку ніщо не могло б заспокоїти, крім віри в доброту царя. Тому запевняю вас, що які б утіхи я не куштував за столом мого Царя, мої гріхи, завжди присутні в мене перед очима, а також невпевненість у моєму прощенні, усе-таки мучать мене. Хоча я вважаю ці муки такими, які вгодні Богові.
Радо приймайте все те, що посилає вам Бог. Яким би щасливим ви мене не вважали, я вам заздрю, тому що біль і страждання були б для мене раєм, якби я міг страждати разом із Богом, а найбільші задоволення були б пеклом, якби я насолоджувався ними без Нього. Моєю єдиною втіхою було б витерпіти що-небудь заради Нього.
Невдовзі я маю прийти до Бога, і втішає мене в цьому житті те, що тепер я бачу Його вірою. Я бачу його так, що можна навіть сказати: я більше не вірю, а бачу. Я знаю, чого вчить нас віра, і в цій упевненості та в цій практиці віри я живу і вмираю разом із Ним.
Залишайтеся завжди з Богом, бо Він – єдина підтримка й розрада у вашій скорботі. Я буду молитися, щоб Він був із вами, і буду радий вам послужити.