Опитування в державній школі Північної Італії

Воно свідчить, що 38% молодих осіб віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років стверджують, що вірять в один або кілька забобонів. Я попросив їх також висловити свою думку з цієї нагоди, на що вони охоче погодилися.

– Забобонів немає. Це одна з форм невігластва або ж, можливо, слабкості, яка притаманна певним особам, коли вони перебувають під тиском певних проблемних обставин. Саме тоді люди починають вірити в забобони. 18 років.

– Забобони є примітивним віруванням, що виникає за певних обставин унаслідок браку відповіді, коли люди намагаються виробити певний захисний механізм… На мою думку, забобони існують та впливають на повсякденне життя… якщо ви в них вірите, то вони діють… тобто якщо якась особа переконана в правдивості забобонів, то, врешті-решт, це спричинить певні проблеми, якщо вона дотримуватиметься забобонів… (якщо дійсно в це вірить). М.

– Я вірю в Бога… Кажу це для початку. Але мушу визнати, що п’ятниця 17-го числа[1] викликає в мене певне занепокоєння. Е., 18 років.

– Це давнє народне вірування, яке тримається на невігластві бідних людей, які, щоб якось пояснити погані речі, вигадували відьом та щось подібне до них. В.

– Цікаве питання… Я думаю, що забобони – це віра в щось таке, нехай і банальне, що приносить успіх або невдачу. Наприклад, коли чорний кіт переходить вам дорогу, то кажуть, що це викличе певну біду. Забобони – це низка фактів, які змушують нас бути уважнішими. С. К.

Що кажуть ті, які вважають себе забобонними?

– Коли стається щось погане або ж я думаю про щось неприємне, то схрещую пальці. 18 років.

– Коли на мене чекає важлива справа, то я згадую, чи було щось подібне в моєму житті і намагаюся відтворити всі кроки, які передували успішному вирішенню. 18 років.

– Коли мені переходить дорогу чорний кіт, то я переходжу на інший бік вулиці. 17 років.

– Я завжди отримую погані оцінки в п’ятницю 17-го. 18 років.

– Коли 17-те число припадає на п’ятницю, я дуже переживаю, особливо якщо цього дня повинна бути контрольна робота. 19 років.

– Я вважаю поганою прикметою п’ятницю 17-го або будь-яку іншу річ з номером 17; також боюся побачити похоронну процесію; вірю в те, що певні особи спричиняють невдачі, тож, коли я бачу таких, то схрещую пальці. Ф. 17 років.

– Для мене поганою прикметою є побачити машину швидкої допомоги або ж катафалк. 17 років.

– Використовувати інвалідний візок або ж милиці (задля розваги) – дуже погана прикмета. 17 років.

– Не можна ходити в перукарню у вівторок або в п’ятницю, 17 років.

– П’ятниця 17-го – день невдач. 17 років[2].

А як думають ті, хто сумнівається?

– Не те, щоб я вірила в той чи інший забобон, але якщо є можливість уникнути чогось такого, що приносить нещастя, то я хапаюся за це. Наприклад, якщо бачу драбину, то не проходжу під нею… Адже ніколи не можна бути в будь-чому впевненим. 17 років.


[1] В Італії вважають, що число 17 приносить нещастя (прим. пер.).

[2] Згідно з народними віруваннями, вівторок і п’ятниця є найгіршими днями тижня: вівторок присвячений богу війни Марсу, який несе руїну, а п’ятниця – день бісів та відьом (прим. авт.).

Попередній запис

Опитування в парохії Північної Італії

Наступний запис

Що ж таке забобони?