Партнерство

Справжній, щирий діялог веде до партнерства. Саме таким партнерським характером повинен вирізнятися, у християнському розумінні, подружній зв’язок. І хоча кожен з подругів має виконувати в шлюбі власну роль, це не дає жодному з них права домінувати й вдаватися – навіть мінімально – до сили й примусу. Перед Богом чоловік і дружина цілком рівні. А тому подружжя не може бути симбіозом сильного зі слабким. Так само й стосунки типу «директор – підлеглий», «господар – невільник», які можемо спостерігати в багатьох подружжях, є надмірним зловживанням. Дуже швидко такі сім’ї починають функціонувати за схемою «той, хто використовує, і той, кого використовують» або «хижак і жертва».

Слова св. Павла: «Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік голова дружини» (Еф. 5:22-23) не можна використовувати для виправдання психічного й емоційного домінування чоловіка в подружжі. Їх слід інтерпретувати в контексті цілої Біблії, а особливо в нерозривному зв’язку з іншими словами того самого автора: «Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе […] Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву» (Еф. 5:25,28-29). Якщо чоловік саме так любить жінку, то її підпорядкування йому буде природним і самозрозумілим. У такому разі покора жінки випливає не з права й бажання чоловіка, який домінує над нею, а з його любови, а отже, стає відповіддю на попереднє підпорядкування чоловіка жінці.

Якось я переглядав цікаву телевізійну програму для закоханих. У ній брали участь декілька пар. Мою увагу привернула певна незвична вправа. Одне зі студійних приміщень повністю залили водою, а зверху поклали вузьку кладку. Закохані мали йти нею з різних боків і посередині розминутися. Кладка була вузька й так розміщена, що, оминаючи одне одного, хтось із закоханих, на жаль, обов’язково мусив ступити у воду. Уже в першої пари через це виник конфлікт. Юнак, зарозумілий молодий чоловік, використав свою перевагу й сам пройшов сухою поверхнею кладки, а дівчина зійшла у воду. Ця пара повторила вправу кілька разів, але результат щоразу був таким самим: мокрі ноги завжди мала представниця слабкої статі. І хоча все відбувалося начебто несерйозно, як гра, конфлікт, який розгорнувся між закоханими на очах у телеглядачів, виглядав не надто весело.

Ця проста забава чітко показала, що хлопець будь-якою ціною хоче відігравати головну роль і не схильний поступатися. Занурення ніг у воду хлопець сприйняв би як поступку й приниження. Саме в таких начебто неважливих, несерйозних ситуаціях виявляється справжнє ставлення закоханих одне до одного. І тому, щоб ліпше пізнати одне одного, наречені мають частіше випробовувати себе, проходячи крізь конфліктні ситуації та непорозуміння.

Під час дошлюбного періоду та подружнього життя в жодному разі не можна торгувати почуттям власної гідности, купуючи за нього хвильку святого спокою: «Поступлюся йому (їй). Нехай буде так, як він (вона) хоче, тільки б запанував спокій». Передусім не можна цього робити в дошлюбний період, адже за хвилю святого спокою до одруження доведеться заплатити дуже високу ціну в подружньому житті. Коли ж виникає конфлікт інтересів або вподобань, конче потрібен мудрий компроміс на основі принципів справедливости, рівности й партнерства. І тут обидві сторони мають виявити певну поступливість. Якщо одна зі сторін уже кілька разів «намочила ноги», долаючи кладку конфліктів, то друга хоча б раз повинна поступитися й стати у воду. Наречені й подруги не мусять бути святими, щоб жити в згоді. Мусять, однак, виявляти добру волю, щирість, доброзичливість, а також критично ставитися до себе: «Знаю, що маю важкий характер, але працюватиму над собою і буду щирим з тобою». Тільки будучи чесним із собою та коханою людиною, можна налагодити доброзичливі й справедливі дошлюбні й подружні стосунки.

Розподіл обов’язків

Безперечно, важливим елементом подружнього партнерства є розподіл сімейних обов’язків і тягаря, пов’язаного з веденням домашнього господарства. Цю проблему треба обговорювати разом, не лише виявляючи максимальну відкритість і щирість, а й намагаючись зрозуміти позицію іншої сторони та постійно йдучи на взаємні поступки. Якщо ж між чоловіком та дружиною залишаються недомовленості, якщо вони весь час мовчки перекидають обов’язки одне на одного, то це ускладнює стосунки, робить їх невизначеними та призводить у майбутньому до конфліктів, непорозумінь і сварок. Чимало жінок задля святого спокою беруть на себе майже весь тягар ведення домашнього господарства, маючи водночас за це образу на чоловіка. Однак він, здається, вважає таку ситуацію цілком природною, оскільки такий самий тип стосунків спостерігав і в батьківській домівці.

Слід заохочувати наречених обговорювати проблему розподілу обов’язків. Такі розмови бувають особливо корисні тоді, коли закохані молоді люди ще витають у хмарах і не надто зважають на щоденну дійсність, з якою їм невдовзі доведеться зіткнутися. Заглиблення в конкретні питання повсякденного життя допомогло б їм спуститися на землю. До того ж завдяки цьому початок їхнього подружнього життя був би спокійнішим. Бо ж відомо, що причиною гострих конфліктів, які виникають упродовж перших років сімейного життя, нерідко є саме неузгодженості й недомовленості дошлюбного періоду.

Будь-який розподіл подружніх обов’язків добрий, якщо подружжя прийняло його після спільного узгодження позицій і погоджується з ним. Не слід, однак, домагатися так би мовити повністю справедливого розподілу, згідно з яким усе було б поділено порівну. Справедливість такого типу втілити в життя неможливо. Під час обговорення спільних обов’язків конче потрібен не лише певний компроміс, а й проста людська шляхетність, яка не боїться взяти на свої плечі трохи важчий тягар, якщо є така потреба. Адже цілком зрозуміло, що, розподіляючи родинні обов’язки, слід брати до уваги практичний досвід, особисті здібності, психічну стійкість і вподобання кожного із подругів.

На жаль, у разі традиційного розподілу подружніх обов’язків майже весь тягар ведення домашнього господарства здебільшого лягає лише на плечі дружини, навіть якщо вона, як і чоловік, працює. Чоловіки, долаючи певні родинні й суспільні стереотипи, повинні долучатися до виконання сімейних обов’язків. Не раз це, щоправда, вимагає від них певних зусиль і жертв, але справжня любов має виявлятися також і у відмові від власних звичок задля задоволення бажань і вподобань коханої особи.

Попередній запис

Не сприймаймо бажаного за дійсне

Наступний запис

Коли трапляються конфлікти