Переміна

Тепер ти повинен повністю належати Ісусу. Бо Він – більше ніж коли-небудь – повністю належить Тобі. Св. Тереза від Дитятка Ісус

Зростав я у звичайній польській католицькій родині. Усією сім’єю ми ходили щонеділі до церкви, увечері разом молилися. Я був слухняною дитиною, гарно вчився, і батьки не мали зі мною жодних клопотів. Ще малим захопився грою на гітарі, тому згодом вступив до Краківської спеціалізованої музичної загальноосвітньої школи. Як це часто буває, вирвавшись з-під батьківської опіки, я хотів усе попробувати, до всього долучитися. Там, у школі, познайомився з хлопцями, які не переймалися навчанням, а більшість часу проводили в гучних компаніях, з сигаретами, алкоголем і маріхуаною. Я нічим не хотів від них відрізнятися, в їхньому товаристві почувався таким крутим і, звичайна річ, також приохотився до всього того. А далі покотилося: наркотики, порнографія, комп’ютерні ігри тощо. Я не дуже себе стримував. Моральний бік справи мене не цікавив зовсім, я, що називається, пустився берега. Батьки нічого навіть не підозрювали, бо їм і на думку не могло спасти, що їхній такий чемний, такий благополучний син може настільки змінитися. Ну не буду ж я їм про все розповідати. Тож я й казав, що все добре, вчуся. Та й усе. На жаль, удома ми спілкувалися мало, батьки не цікавилися моїм внутрішнім життям, їм здавалося, що все добре і причин для тривог нема. Ніхто зі мною не розмовляв про почуття, не намагався наблизити мене до Бога. Гадаю, що якби батьки придивилися до мене, то побачили б, що крокую поганою дорогою. На той час я порушив усі заповіді, моє внутрішнє життя було жахливим. А зовні виглядав красивим, інтелігентним, мав гарне почуття гумору.

На щастя, добрий Бог про нас не забуває. Коли я загубився у своїх планах на майбутнє, Він послав на мій шлях дівчину, надзвичайно чисту і світлу. Я закохався. І, щоб сподобатися їй, почав змінюватися в ліпший бік. Покинув компанії, змінив лексикон. Ми одружилися. Але то не так легко вирвати гріх зі свого життя. Поганого залишилося чимало. Як і раніше, я переймався тільки своїми інтересами, навіть народження донечки нічого не змінило. І тут Господь утрутився вдруге. Несподівано в мене буквально відняло руки. Навіть зуби почистити було проблемою. Лікарі безпорадно розводили руками. Проте не лише це мене турбувало: дедалі частіше мені снилися жахливі кошмари, демони, мерці. Бувало, не міг одразу прокинутися попри те, що силкувався це зробити, усвідомлюючи, що сплю, чув моторошні голоси крізь сон і т. ін. Усе це наповнило мене таким страхом, що щовечора боявся лягати спати і вперше за багато років почав регулярно молитися.

Якраз тоді мама з сестрою попросили, щоб я повіз їх до церкви, де правив священик-екзорцист. Почувши слово «екзорцист», я погодився і відтак разом з ними лишився на Службі. Мене дуже зворушила проповідь отця, у моїй голові закарбувалися слова з проповіді про те, що Ісус дуже хоче прийти також до осіб, які не можуть Його прийняти у Святому Причасті, достатньо лише щиро попросити про це та відкрити Йому своє серце, і Він прийде. Ясна річ, що багато років я не приступав до жодних Таїнств, навіть у неділю не ходив до церкви, але там, на тій Службі, відчув велике бажання прийняти Господа Ісуса. Мені здається, що те просте, майже дитяче бажання було моїм «так» для Бога, завдяки якому Він міг увійти до мого серця і почати там діяти.

А далі сталося щось неймовірне. Раптом я відчув дуже сильний запах квітів. Я озирнувся, але нічого такого не побачив. І тут почув слова священика: «Того, хто зараз відчув запах квітів, Господь обдарує особливою ласкою». За кілька секунд запах зник. Я просто завмер, за одну секунду я зрозумів, що Бог існує!!! І що дав мені – жалюгідній грішній людині – такий неймовірний знак Своєї присутності. Це було справжнє диво. Повернувшись додому, вперше за багато місяців я заснув і спав міцним сном усю ніч. Мої нічні муки закінчилися, депресія минула, адже Бог є!!! Пізніше я пригадав, що під час тієї самої адорації священик сказав ще приблизно такі «слова знання»: «Бог забирає проблеми зі сном, депресію і нічні кошмари від когось, хто це досвідчує».

З тих пір у моєму житті змінилося все. Ми знайшли доброго лікаря, який вилікував мої руки. Також познайомилися зі священиком, який веде нас із дружиною до Таїнства Подружжя. За декілька років я віддав своє життя Господові Ісусу на одній із харизматичних зустрічей. Одним із плодів було цілковите звільнення від останньої поганої звички, з якою ніяк не міг упоратися. Це одне з найпрекрасніших чудес, які я досвідчив, бо надалі більше ніколи не відчував спокуси до того гріха і знаю, що на сто відсотків то Божа заслуга.

Пізніше я часто замислювався, що це за «особлива благодать», якою, за словами священика-екзорциста, мене було обдаровано. І сьогодні, через шість років після свого навернення, думаю, що згідно зі словами «віра є благодаттю», це, безсумнівно, дар віри – віри, яка відкрила мені дорогу до наступних великих благодатей. Усе моє теперішнє життя є однією великою благодаттю, даром, на який я не заслужив.

Це неймовірно, але Господь такий великий дар вчинив у такій крихкій глиняній посудині, якою є я.

І хай буде Йому слава тепер і навіки-віків.

Ґжеґож.

Попередній запис

Хай Господь благословить вас

Наступний запис

Моя зустріч із Богом