В’єтнамський пастор Мінг відповідає твердим «Ні!» на питання, поставлене в Посланні до римлян 8:35. У всьому, що кидають у нас, і в усьому, через що ми повинні пройти, ми можемо бути «більше, ніж завойовниками!».
Дуже яскравий приклад суперпереможця – приклад камбоджійського християнина, якого я буду називати просто Чем.
Ще молодим християнином, він бачив, як солдат червоних кхмерів, хлопець, якого він знав зі школи, забив до смерті його матір, багато разів б’ючи її по голові дерев’яним кийком.
Протягом декількох місяців Чем страждав від важких депресій, що налягали на нього при кожній згадці про цей випадок. Але Господь допоміг йому здобути перемогу. Через десять років він йшов головною вулицею Пномпеня і побачив чоловіка, який колись убив його матір. Той страшно злякався, гадаючи, що Чем може помститися.
Але зі сльозами на очах Чем вимовив: «В ім’я Ісуса я прощаю тебе!»[1]
Освальд Чемберс каже: «Ми – суперпереможці, які мають радість, що виходить з усього, що, здавалося б, мало поглинути нас. Високі хвилі лякають звичайного плавця, але приводять у невимовне захоплення людину, яка займається серфінгом і прагне підкорити їх… Проблеми, яких ми уникаємо і з якими боремося, – переживання, страждання і переслідування – саме вони стають джерелом величезної радости»[2].
У восьмому розділі Послання до римлян апостол Павло продовжує: «Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, а ні інше яке створіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім» (в. 38,39).
Мій найяскравіший спогад про цей вірш залишився після фільму про життя Коррі тен Боом за назвою «Сховище». Батько Тен Бум читав це місце зі Святого Письма своїй сім’ї в них вдома над годинниковим магазином у Хаарлемі під час Другої світової війни. Незабаром сховище євреїв знайшли, і усі вони пережили жахи концентраційних таборів і в’язниць, а батько Коррі і Бетсі загинули.
Коррі, однак, провела останні роки свого життя, подорожуючи світом і проповідуючи тільки про одне: Божа любов набагато сильніша, ніж найглибша темрява.
Один з наших сміливих колег відвідав пастора Матта Буша, коли той був у в’язниці в Судані. За сім років ув’язнення із 30-ти його дружині та дітям жодного разу не дозволили відвідати його. Пастор говорив: «Я вірю, що Бог помістив мене сюди, щоб я поділився Благою Звісткою з ув’язненими. Якби мене тут не було, хто б проповідував їм Євангелію? Багато хто, включаючи охоронців, увірували в Ісуса. А що стосується мене, то в мене все гаразд, бо я бачу, що ніщо не може відлучити мене від Христової любові»[3].
Уілсон Чен, який провів п’ять років у в’єтнамському виправному таборі, говорить: «Я ніколи не забуду, що ніщо не змогло відлучити мене від любові Христової… І ніщо не зможе відлучити мене від Його любові в майбутньому… Згадуючи минуле, я бачу, що відчував Божу любов у концентраційному таборі більше, ніж в якомусь іншому місці… Але я молюся, щоб ті уроки віри, які я отримав, принесли в моєму житті плід і допомогли і надалі залишатися смиренним і вірним Господеві на тому шляху, яким Спаситель поведе мене»[4].
Кубинські християни є ще одним чудовим прикладом життя суперпереможців. Негативні аспекти все ще превалюють у кубинській Церкві. Моє серце ще дотепер наповнене сумом з приводу браку розуміння в серцях віруючих, яких я бачив кілька місяців тому. Але я не можу забути спрагу і смиренність людей, які від усього серця співали одну з моїх улюблених християнських пісень, слова для якої були взяті з Книги пророка Авакума 3:17-18: «Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!».
Оце і є життя суперпереможців! Ми любимо Його, бо Він колись полюбив нас. І ніщо не може відлучити нас від Його любові! Тому, живіть, завжди пам’ятаючи про Божу присутність і Його любов!
* * *
Господи, Ти пообіцяв, що ніщо не може відлучити мене від Твоєї любові. Прости мені, що іноді я відвертаюся від Тебе і дивлюся на дії сатани. Допоможи мені ходити в силі Твоїй, як переможний завойовник. І дякую Тобі, що Ти один гідний любові від усього серця.
[1] Повідомлення від Моріса Баухан із Сінгапуру, 1984 р.
[2] Oswald Chambers, My Utmost For His Highest (Grand Rapids, MI: Discovery House Publishers, 1992), сторінка на 7 березня
[3] Повідомлення місії «Відкриті двері», 16 червня 1993 р.
[4] Уілсон Чен, стор. 24