Подих життя

Бог – достойний любови і коли нас втішає, і коли завдає нам болю. св. Франциск Салезій

Мені минуло 30, я мала чудового чоловіка й синочка. Ми дбали одне про одного, намагалися жити в мирі та злагоді. Чоловік не шкодував для мене грошей, і бодай раз на рік я їздила на дорогі курорти, оскільки він хотів, щоб його дружина була не лише щасливою, а й здоровою. Попри все це здоров’я мене зовсім не тішило: я втратила сон, погано їла та відчувала дивний дискомфорт. Тож вирішила пройти тотальне медичне обстеження. Опинившись у гастроентерології, довелося здати низку аналізів, щоб дізнатися причину недомагання. Свій діагноз прочитала в очах лікаря – злоякісна пухлина. Я не знала, як сказати про це чоловікові, бо часу в мене не залишилось – хвороба прогресувала давно і плавно перейшла на останню стадію загострення. Шкіра обличчя пожовкла, а згодом стала кольору сірки, я раптово схудла аж на 17 кг. У свої 30 років виглядала на всі 50. Мій синочок відчував, що зі мною щось не так, а я не могла дивитися йому в очі, бо, окрім фізичного болю, відчувала ще й нестерпний душевний.

Одного дня я прокинулася з думкою: чому я маю хвилюватися за своє життя, якщо я лише знаряддя в Господніх руках? З того дня почала молитися ще більше, пила свячену воду. Через знайомих чоловік дізнався, що цю хворобу начебто лікує очищена нафта. Тож протягом двох місяців щодня споживала по 20 крапель нафти на день. Звісно, смак був неприємний, відчуття противними, але чого не зробить людина, коли розуміє, що вибору в неї нема. Рідні вже втратили надію, але я чомусь свято вірила, що Господь визволить мене з пазурів жорстокої смерті і не допустить, щоб мій маленький синочок став сиротою. Протягом року стан мого здоров’я вже не погіршувався, а навіть став стабільним. Знайомі наполегливо рекомендували пройти курс лікування та здати аналізи, аби дізнатися, чи хвороба прогресує, проте я відмовлялася, бо вже не вірила в чудо медицини. Мою душу гріло чудо Господнє.

…Минув час, хвороба відступила, і за це я дякую Господу. Взагалі дякувати Богові треба не тільки за щось велике, а навіть за будь-яку дрібницю, бо навіть ці, на наш погляд, дрібниці, дуже важливі в очах Господніх. Мою віру ніщо і ніхто не зможе похитнути, адже тільки завдяки міцній вірі та спраглій молитві я живу на цьому світі, бачу усмішку своїх дітей і внуків, відчуваю підтримку та любов свого чоловіка. Бог доводить, що Йому не страшний жодний діагноз, що з Його волі відступають найлютіші хвороби та найстрашніші болі. На все воля Господня.

Марія.

Попередній запис

Сила молитви

Наступний запис

Бог ніколи не запізнюється