Дорогі в Христі, у Святому Письмі читаємо: «І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею» (Бут. 1:27,28).
Ось перше подружжя, з якого розвинувся весь людський рід. Його зв’язав, установив, поблагословив сам Бог – Творець Вселенної.
Христос Спаситель у Новому Заповіті підніс подружжя до рівня окремої Святої Тайни. Подружній акт – це не звичайне домовлення, не зовнішній формальний обряд, а один із великих духовних актів, який освячує людину, подібно, як Хрещення, Покаяння, Причастя та й інші Святі Тайни. Подружжя, за словами св. апостола Павла, є вірним образом Христової злуки з його Церквою. «Ця таємниця велика, а я говорю про Христа та про Церкву!», – каже Апостол (Еф. 5:32; 5:27). Як злука Ісуса Христа з Церквою є святою і непорочною злукою любови, так і подружжя є обрядом цього особливого з’єднання.
Христос Господь щедро благословив ту багатогранну подружню любов, яка виникла з Божого джерела любови і була поставлена на взір Його єдности з Церквою. Як колись Бог вийшов назустріч Своєму народові в союзі любови і вірности (Єр. 3:6-13), так і Спаситель людства і Жених Церков (Мт. 9:15) виходить назустріч християнським подругам у Тайні Подружжя. Христос повсякчасно перебуває з християнськими подругами, аби вчити їх повсякчасно, щоб, як Він сам полюбив Церкву і віддав Себе заради неї (Еф. 5:25), так щоб і подруги любили себе взаємно самовідданням у повсякчасній вірності.
Християнські подруги, силою Святої Тайни подружжя, якою вони виявляють і беруть участь у таїнстві єдности та плідної любови між Христом і Церквою, взаємно собі допомагають у подружньому житті та в народженні й вихованні дітей для осягнення святости, і тому у своєму стані й у своєму чині мають якесь дарування в народі Божім (1Кор. 7:7; Еф. 5:32).
Отже, Подружжя – це одна зі Святих Тайн Церкви. Це значить, що подружжя є одним із тих спасенних засобів, через які Бог дає нам Свою допомогу на дорозі спасіння.
Що таке Свята Тайна Подружжя?
Свята Тайна Подружжя – це видимий знак, що установив Христос, який означає і дає людській душі освячуючу Божу ласку й благодать. У чому полягає отой видимий знак невидимої Божої ласки в подружжі? Яким чином гурт осіб у родині може бути Святою Тайною? Її вивищення до вартости і гідности Христової Святої Тайни збулося власне тоді, як Ісус Христос установив Церкву. Всі поодинокі Святі Тайни є лиш осучасненням первісної Святої Тайни, тобто Христа з Церквою. Свята Тайна – це та дійсність, яка лучить людей з Богом, а тією дісністю є сам же Христос. Продовженням і діянням Христа на землі є Церква. Коли через фізичну смерть Христа постала Церква, як таїнство нашого спасіння, то Святою Тайною стала теж ота маленька клітина Церкви, якою є подружжя і родина. Подружжя і його результат, тобто родина, є Святою Тайною саме тому, що вони – дійсна Церква, частина великої Церкви – найбільшої Святої Тайни.
Присутність Ісуса на весіллі в Кані Галілейській засвідчує те велике значення, що його має подружжя в ділі спасіння світу. Тому-то християнське подружжя не може бути чимось іншим, як Святою Тайною. Кожний християнин, включившись у Христа і в Його Церкву, силою Святої Тайни Хрещення, все, що нині чинить він, чинить у Церкві й в Христі Ісусі. Якщо християни одружуються і створюють нову живу громаду, здійснюють це в лоні Церкви і, звісно, створюють нову спільноту спасіння, з’єднану в Церкві з Богом за посередництвом Христа. Так вони створюють нову клітину Церкви Христової, яка є найбільшою Святою Тайною. Тим-то християни в подружжі, завдяки взаємовідданості чоловіка і жінки перед святою Церквою, стверджуючи взаємною присягою, приймають та здійснюють Святу Тайну, бо саме Церква є Святою Тайною.
Завдяки отим взаємовідносинам подруги творять одне, і це стверджує сам Христос такими словами: «Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом, тому то немає вже двох, але одне тіло» (Мт. 19:5-6). Цю Тайну так пояснює св. Павло: «Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина» (1Кор. 7:4-5). Віддавши себе один одному з настанням святого подружжя, чоловік і жінка вже не належать собі самим, а один одному.
В акті встановлення християнського подружжя, у заяві взаємовідданости й присязі подруги отримують внутрішній дар, невидиму й змислами неспостережену Божу ласку. Її дає Дух Святий. Служителі цієї Святої Тайни – самі подруги. Священик є тільки уповноваженим свідком, який в імені святої Церкви благословить подругів і стверджує, що їхнє вінчання є законне, що їхня присяга є прийнята Богом і Церквою. Тим-то християнське подружжя або є Святою Тайною, або його взагалі немає. Це дуже важливе ствердження. Бо якщо хто-небудь із наречених хотів би виключити з подружжя Святу Тайну і взяти лише цивільний шлюб, то так виключив би зі свого життя і Церкву, і Христа, а, отже, таким актом виключив би себе із Церкви. Цивільне подружжя стає лише природною злукою поза Церквою і не є християнським. Такі християни не можуть бути живими членами Церкви і не можуть включитися в її життя, доки не перетворять своєї подружньої злуки у Святу Тайну Церкви, тобто в спільноту спасіння, з’єднану з Христом і, через Нього, з Богом. Ось чому Церква так вболіває за всіма тими християнами, які не живуть у шлюбі, укладеному в Церкві, бо цим актом подруги виключили себе з Церкви. Тому Церква, з великим болем, таким подругам не може вділити всіх інших Святих Тайн, доки самі подруги, за посередництвом законної Тайни Подружжя не включать себе в Христа і в Його Церкву.
Усі інші Святі Тайни, взяті окремо, ведуться до Церкви, а чи розвивають її життя, тим часом як Свята Тайна Подружжя є Церквою. Свята Тайна Подружжя дуже відрізняється від інших Святих Тайн. Усі Святі Тайни лучать нас з Богом за посередництвом Христа. Але тоді, як інші Святі Тайни здійснюють це індивідуально, злучуючи з Богом поодинокі особи, то Свята Тайна Подружжя єднає з Богом спільноту двох осіб, тобто чоловіка і жінку. Вони в Христі єднаються з Богом не поодиноко, але як подружня спільнота, що відтак перетворюється в родину, котра має змагатися за спасіння своє і своїх дітей. Від шлюбу починається особливе покликання християнських подругів до спасіння як спільноти, тобто покликання тієї маленької Церкви, яку подруги створили, тож відтепер вони спільно й співвідповідально мусять прямувати і змагатися за здійснення свого спасіння і своєї родини.
Тому-то Свята Тайна Подружжя полягає в постійній злуці двох осіб, чоловіка та жінки, і продовжує своє тривання в часі. Два серця, чоловіка і жінки, об’єднані в Христі, щоб разом підноситися до Бога, – це і є Святою Тайною Подружжя.
Коли подружжя стає Святою Тайною?
Тоді, коли наречені перед уповноваженим священиком і двома свідками взаємно присягають, що будуть жити разом аж до смерти, виконуючи сумлінно обов’язки стосовно себе й своїх нащадків. Тоді, за встановленими Церквою приписами й обрядами, священик благословить це домовлення, яке так і стає Святою Тайною Церкви, котра освячує довічний зв’язок чоловіка й жінки.
Дорогі в Христі, християнське подружжя – це Свята Тайна, встановлена Христом Богом, про неї навчали нас святі Апостоли, святі Отці Церкви і всі Вселенські Собори. Так завжди вірила, навчала і навчає св. Церква Христова. Святу Тайну Подружжя відкидають комуністи та інші безбожники. Ми ж слухаймо непомильного навчання Христа – і не заблукаємо, не згинемо в нетрях цього життя. З Христом, з Його святою Церквою і Святими Тайнами запевнена наша перемога над злом, наше вічне життя і спасіння.
Бо хто з вас, дорогі в Христі, покликаний до подружнього життя, нехай приймає його в Христі і з Церквою як Святу Тайну, – лиш вона запевнить вам Божу благодать у подружньому житті. Амінь.
Автор: влад. Софрон Мудрий, ЧСВВ