Покликання до подружжя

Вже від самого початку свого існування людина була задумана і сотворена Богом як пара. Перша книга Біблії говорить про сотворення людини так: «І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх» (Бут. 1:27). Святе Писання також стверджує, що чоловік та жінка були створені одне для одного тому, що Бог побачив: «Не добре, щоб бути чоловіку самотнім» (Бут. 2:18).

Подружжя аж ніяк не є звичайною людською установою, попри численні зміни, яких воно зазнавало впродовж століть у різних культурах та різних суспільствах. Покликання до подружжя було встановлено самим Творцем вже від самого початку сотворення людини, як чоловіка і жінки. Покликання до подружжя закладене в самій природі чоловіка і жінки, якими вони вийшли з рук Творця.

Проте протягом цілої історії Старого Заповіту, подружжя представляється як засіб, що спрямовує вибраний народ до народження обіцяного Месії. Тільки з початком Нового Заповіту феномен подружжя підноситься до гідності покликання, яке передбачив Бог у Своєму Божественному провидінні.

Подружня тематика Нового Заповіту надзвичайно багата та різноманітна: персона Ісуса Христа як нареченого, образ зв’язків між Христом та Його Церквою немов між Нареченим та Його нареченою, присутність Ісуса на весіллі в Кані Галілейській, та багато інших. Також сам Ісус Христос підносить подружжя до гідності Таїнства, говорячи що «…покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом, тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!» (Мт. 19:5-6).

Кожне подружжя бере свій початок у любові жінки та чоловіка, які в подружньому союзі «немає вже двох, але одне тіло» (Мт. 19:6). Силою Таїнства подружжя чоловік та дружина покликані підтримувати одне одного взаємною допомогою та служити одне одному завдяки найглибшій єдності своїх особистостей та з кожним днем поглиблювати цю єдність.

Навчаючи про Таїнство подружнього союзу, Церкви каже, що це союз, в якому чоловік і жінка встановлюють спільноту на все життя, і він спрямований своїм природним характером для добра подружжя та для народження і виховання дітей, тому що «діти є найціннішим даром шлюбу і приносять своїм батькам найбільше благо».

Покликання до подружжя є великим покликанням, оскільки є відповіддю людини на особистий заклик Бога посвятити своє життя для будування сім’ї з особою іншої статі та спільного народження і виховання дітей. Покликання до подружжя, як кожне інше покликання є неоціненним даром Божої любові, що її Він виявляє окремій особі.

Оскільки Таїнство подружжя є тривалим і нерозривним, то і покликання до подружжя також є покликанням тривалим та незмінним. Це означає, що коли людина покликана до подружжя, то це покликання триває протягом усього її земного життя. Неможливо, щоби сьогодні вона була покликана до подружжя, а завтра ні. Одночасно з цим заклик до подружжя не є закликом один раз і назавжди. Бог дарує цей заклик подругам кожного дня, бо кожного дня кличе їх до зберігання вірності та дотримання вибраного ними шляху та даної обітниці.

Попередній запис

ПОКЛИКАННЯ ДО СТАНУ ЖИТТЯ

Наступний запис

Покликання до монашого життя