Покликання до святості

Те, що кожна людина покликана до святості, є однією з правд християнської віри, присутньою в Біблії та у вченні Церкви. Вже в Старому Заповіті Бог об’являє вибраному народові Свою волю, кажучи: «Бо Я – Господь, Бог ваш, і ви освятитеся, і будьте святі, бо святий Я» (Лев. 11:44). Цим запрошенням-заповіддю Бог хоче, щоби людина брала за взірець Його власну святість і практикувала її у своєму житті.

Наслідування святості Бога, до якого покликана кожна людина, вимагає від неї постійного навернення, переміни розуму та серця, тобто зміни мислення та почуттів. Але найперше наслідування святості Бога вимагає від людини покинути гріх, який є найбільшою протилежністю святості Бога.

Цю заповідь ми виконуємо найперше тоді, коли віддаємо Богові належне місце в нашому житті. Світ завжди потребував святих людей, людей, які переживали б своє життя в спілкуванні з Богом та на служінні ближнім. Світ і в наш час потребує свідків святості та служіння. Сучасна людина не шукає проповідників та вчителів, сучасна людина хоче бачити свідків, тих, які власним життям даватимуть їй приклад для наслідування.

Основною тематикою цілого Нового Заповіту є загальне покликання всіх людей до спасіння та до святості, бо спасіння, яке подарував Христос, призначене для кожної людини. В Євангелії Ісус Христос запрошує всіх словами: «…Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!» (Мт. 5:48). Цей Євангельський заклик звернений без винятку до всіх людей, бо Ісус від початку Своєї публічної діяльності закликає всіх без винятку до навернення та до праведного життя.

Якщо в Старому Заповіті Бог вимагає від людини святості, то з приходом Ісуса Христа ця вимога збільшується і тепер людина покликана не просто до святості, але до святості досконалої, якою є сам Бог. Христос не тільки закликає людину до досконалості, Він сам стає першим і найголовнішим свідком та прикладом цієї досконалості, так що кожна людина, за Його прикладом може здобувати власну святість та наслідувати безмежну досконалість Бога.

Церква завжди навчала, що кожна людина, яка живе згідно з волею Божою, є покликана Богом до святості. І «навіть якщо в Церкві не всі прямують тією самою дорогою, та все ж усі покликані до святості». Всі інші покликання немовби зібрані та об’єднані в цьому єдиному загальному покликанні до святості.

Покликання до святості найперше означає наслідувати Ісуса Христа, приймаючи Святі Таїнства християнського втаємничення. Заклик Бога до досконалості та до святості, звернений до кожної конкретної особи, не залежно від її стану, професії чи спеціальності. «Для того, щоби бути святим, не обов’язково бути єпископом, священиком, монахинею чи монахом. Ми звикли думати, що святість зарезервована для тих, які відмежувалися від щоденних клопотів та турбот для того, щоби присвятити своє життя молитві та спілкуванню з Богом. Насправді це не так. Ми всі покликані бути святими, живучи в любові та жертвуючи наше життя на служіння там, де ми є. Ти є монахинею чи монахом? Будь святим, переживаючи з радістю твою посвяту Богові. Ти одружений чи заміжня? Будь святим, люблячи та опікуючись твоєю дружиною чи чоловіком, як Христос опікується Своєю Церквою. Ти є простим робітником? Будь святим, виконуючи чесно і сумлінно свій обов’язок на служінні ближнім. Ти є батьком або матір’ю, бабусею або дідусем? Будь святим, терпеливо навчаючи дітей іти за Христом. Ти маєш владу? Будь святим, відстоюючи суспільне добро і відкидаючи бажання власної наживи», – вчить папа Франциск.

Таким чином, опираючись на ці слова бачимо, що кожна людина, кожна жінка та чоловік, кожен з нас, всі ми покликані Богом через посередництво Ісуса Христа, Божого Сина цим спільним закликом до святості та досконалості життя.

Попередній запис

Покликання до існування

Наступний запис

Особисті покликання