«Провадь мене в життя милосердя»

«Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив! Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте, не робіте твердим серця вашого…» (Пс. 95:6-8).

Найвагоміший досвід сімейного пробачення в Джона пов’язаний із його дідусем Джозефом, який десь з 1890 по 1915 роки мав цегельню на вулиці Плантейшн у Ворчестері, штат Массачусетс. Як розповідають, це був черствий чоловік, який мав у підпорядкуванні багато неотесаних працівників. На жаль, погано ставився він і до своєї дочки Емілі, що вийшла заміж проти його волі. У своєму заповіті він не лише не згадав Емілі, а й відправив більшість її дітей до сиротинця. Ще багато років після того, як учинки діда і його заповіт стали всім відомими, Джону було складно навіть думати про прощення. Він пробував молитися, узявши цеглу з тої вулиці, де була цегельня, але так і не зміг пробачити Джозефа. Більше того, Джону було соромно, що його друге ім’я було Джозеф – на честь його діда.

Тоді Бог використав низку подій, аби йому допомогти. По-перше, Джон почав відвідувати цегельню, а Тереза взялася вивчати її історію. Джон бачив, як добре там була налагоджена робота. Потім Тереза написала про цегельню велику статтю в інтернеті. Кілька місяців по тому Керол, що була однією з правнучок Емілі і жила далеко, прочитала статтю і зв’язалася з Терезою. Ми були вражені. Після смерті Джонового брата ми поїхали на похорон і поминки. Керол підійшла привітатися з Терезою, яка привела її до Джона. Після невеселого знайомства Джон обійняв Керол і попросив у неї пробачення від імені свого діда. Для них обох то була мить зцілення. Що було роз’єднане, то стало цілим. Що було зламане, було відкуплене і вилікуване. На цьому невеликому сімейному возз’єднанні зацарювала Божа милість.

«Маємо в Ньому відкуплення кров’ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його, яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності, об’явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі, для урядження виповнення часів, щоб усе об’єднати в Христі, що на небі, і що на землі» (Еф. 1:7-10).

Здебільшого нелегко пробачити собі, нашим дорослим дітям чи іншим членам нашої сім’ї. Однак це є невід’ємною частиною, якщо обираємо, аби Божа любов була центром сімейного життя. І навіть коли ви не захочете ділитися вашим баченням з вашою половинкою або дорослими синами й доньками, Бог винагородить ваш вибір пробачити і ваші молитви. Подальшу долю наших молитов про пробачення довірмо Богові, коли бачитимемо Його втручання, Його зцілення і виправлення того, що було зруйноване. Святий Дух проявиться новими способами. Ісус провадитиме вас через численні навернення розуму, серця й душі для того, щоб оживити ваше рішення. Бог вірний і позбавляє нас від наших гріхів.

Завершимо ще одним прикладом сімейного пробачення і зцілення. Минув 75-й день народження Річарда, який виявився дуже сумним. Його онука Мета арештували за вживання наркотиків. «Що я маю сказати батькам Мета і всім моїм засмученим дітям?» – роздумував Річард того ранку. І Бог дав йому відповідь. Коли день народження був у розпалі і його дочка підвелася, щоб принести святковий торт, він зупинив її. «Одну хвилинку! – сказав Річард, витягуючи з-під крісла великий пакет. – Спершу ми маємо подбати про Мета». Всі чекали. Тоді він промовив: «Настав час помолитися за Мета». Здавалося, що вони молилися разом, як молода сім’я. І в той момент вони потребували саме цього, – пробачити цьому хлопцеві. Незважаючи на сльози, вони в один голос промовляли до Бога і віддавали Йому свій біль. І коли вони молилися разом, Бог дав їм нові сили.

ПИТАННЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ

  1. Яким є ваше розуміння способів, через які Ісус пробачав людям у Новому Заповіті? Який приклад вас надихає? Що спадає на думку, коли ви замислюєтеся над тим, щоб у молитві попросити в Ісуса прощення і милосердя?
  2. Що для вас означає пробачити собі? Як цей досвід відрізняється від акту прощення іншим? Що вам треба зробити для того, щоб прийняти Боже милосердя для себе і своєї сім’ї в найдієвіший спосіб?
  3. Якими є моделі боротьби з гріхами і неправильними вчинками у вашій сім’ї? Яким чином примирення є частиною вашого сімейного життя? Які обставини стають цьому на заваді? Які стратегії використовує ваша сім’я для того, щоб подолати ці перешкоди?
Попередній запис

«Допоможи мені пробачити собі»

Наступний запис

Молимось про терпеливу довіру