Запорукою успіху вашого служіння буде те, наскільки ви зможете виявити любов до людей, яким приїхали служити. Місіонеру треба бути простим і відкритим для спілкування. Любов важливіша за усе інше, адже саме вона відкриває усі двері. Без любові і ваші проповіді, і заходи, і євангелізації – пустий звук. Без любові кожен служитель – ніщо. Так стверджує Біблія (див: 1Кор. 13:1-3).
У мене була така помилка, яку ви не повинні повторити. Коли я приїхав в Індію, то думав, що швиденько наберу декілька людей, відразу поставимо служіння, організуємо молитву… У мене були грандіозні плани, і тому я не міг витрачати свій дорогоцінний час на спілкування з людьми, що здавалося мені не таким значним. Я зустрічався з ними лише на служіннях і молитвах. Але незабаром я помітив, що час йде, а особливого результату немає. Я молюся, я беру пости, але усе неначе стоїть на місці.
Тоді я просто обурився і сказав Богу, що більше не поститиму і не молитимуся, поки Він не прийде і не розбереться в усьому. Незабаром, коли я сидів і писав про церкву і служіння, Бог прийшов і запитав мене: «А де ж місце любові?». Це було серйозне викриття, і я відразу усе зрозумів. Багато проповідників займаються лише духовними вправами. Але якщо ви не любите людей, то в чому суть служіння? Як ви можете явити їм Бога, Який Сам є Любов? Усе, що ви робите в служінні, має бути збалансоване любов’ю.
Любов – це ключ до серця кожної людини. Людям дуже важлива увага, яку ви приділяєте до них. Ви обов’язково повинні цікавитися, чим вони живуть і як вони живуть. Ви повинні приділяти людям час, інакше як можна служити їм? Ви зможете змінити тільки тих людей, які переконалися в тому, що ви їх любите. Не маючи у своєму серці Божої любові до людей, ви тільки викриватимете їх і цим самим відвернете їх від свого служіння. Ніколи не кваптеся робити якісь висновки про людей – завжди пам’ятайте, що Бог любить усіх!
Знаходячись у своїй рідній церкві, кожен з нас багато чого не помічає. Тільки почавши самостійне служіння, ви зможете побачити себе «в усій красі». Ви бачитимете свої прорахунки і помилки, але вони не повинні налякати вас, розчарувати чи бентежити. Це нормальний шлях становлення служителя, головне для якого – мати у своєму серці любов Божу.
Завжди шукайте помилки в собі, а не в інших людях, адже любов покриває усі гріхи. Особисто я зрозумів, що не умію виражати її – любов. Мені навіть на думку не спадало, що можна виявити любов, просто посидівши в парку, душевно поговоривши. Для мене це завжди було марною тратою часу. Але Біблія каже нам: «Отже, коли є яке втішення у Христі, коли є яка втіха любови, коли є яке єднання духу, коли є яке милосердя і жалісливість, то доповніть мою радість: майте одні думки, майте ту саму любов, будьте однодушні та однодумні; нічого не робіть з суперництва або чванливости, але в покірності шануйте один одного вищим за себе. Не про себе тільки кожен турбуйся, але кожний і про інших» (Флп. 2:1-4).
Якщо є якась розрада або відрада в любові, то це усе можна отримати в Христі. Я зрозумів, що до того, як Ісус попросив мене щось робити, Він раніше полюбив, зцілив і відновив мене.
Якщо ви обігрієте людей теплом своєї любові, якщо ви полюбите їх і допоможете їм, то вони обов’язково підуть за вами. Але якщо, не явивши людям любов Божу, ви вимагаєте від них щодня молитися по дві години і читати Біблію, то ви ще просто духовне немовля і самі потребуєте навчання.
Як чинив Ісус? Він завжди раніше вирішував проблеми людей, відповідав на їх потреби, зціляв і годував їх – і тому вони скрізь йшли за Ним. Будьте завжди подібними до Ісуса Христа! Вирішіть раніше питання і потреби людей, і тоді ви побачите, що вони самі захочуть допомогти вам. Посіяна вами любов завжди викликатиме любов у відповідь. Без любові неможливо побудувати успішне служіння, в яку б країну ви не поїхали. Коли ви молитиметеся, помазання привертатиме людей, вони відчуватимуть, що Бог з вами. Але щойно ви відкриєте свої вуста, ваше ставлення до них прожене їх від вас. Любов дає баланс у служінні. Любов у поєднанні з помазанням підкорює людей. Нічого не вимагайте від них – просто служіть їм. Тільки тоді, коли ви вкладете в них досить багато, ви зможете щось вимагати від них.
Любов підкорює людей. Вони приїжджатимуть до вас з інших кінців міста, якщо відчують, що ви їх любите.
«Ми, сильні, повинні терпіти немочі безсилих‚ а не собі догоджати. Кожен з нас повинен догоджати ближньому на благо, для повчання. Бо й Христос не Собі догоджав, але, як написано: “Лихослів’я тих, що лихословили Тебе, впали на Мене”» (Рим. 15:1-3).
Може, ви хотітимете спати, а хтось прийде, щоб з вами поговорити. Буде час, коли ви захочете поїсти, але вам не дадуть такої можливості, бо треба буде за когось молитися. Пам’ятайте – ми повинні не собі догоджати. Інтереси людей завжди необхідно ставити вище за власні.
Люди часто приходитимуть саме тоді, коли вам буде це незручно. Дуже важливо, щоб ви не відштовхнули їх. Роздумуйте над Біблією, і Бог дасть вам глибоке розуміння того, що Він хоче сказати кожному з нас: «Не собі догоджати, а для ближнього, для творення, щоб їх підняти і зміцнити».
«Восстань, світися, Єрусалиме, бо прийшло світло твоє, і слава Господня зійшла над тобою. Бо ось, темрява покриє землю, і морок – народи; а над тобою засяє Господь, і слава Його явиться над тобою. І прийдуть народи до світла твого, і царі – до сяйва, яке сходить над тобою» (Іс. 60:1-3).
Я зрозумів, що світло, це і є любов. Якщо є одкровення любові, воно подібне до світла, яке осяває усе навколо. У світі є багато чого, але в ньому немає любові. Світ побудований на ненависті, на агресивності, адже дияволу не до любові.
Єрусалим відрізняється своїм світлом, і якщо немає світла в Єрусалимі, то це вже проблема. У Євангелії від Матфея написано, що якщо ті, які покликані бути світлом, – пітьма, то яка ж тоді пітьма? Якщо пітьма наповнює навіть церкву, то де тоді знайти світло?
Єрусалим має завжди світити. Якщо ви проявлятимете любов, люди почнуть до вас тягнутися, бо побачать світло, яке їх привертатиме. Ви виділятиметеся на тлі усіх інших, і виділяти вас буде не те, як ви умієте молитися, а любов і увага, яку ви проявлятимете до людей. Це і є те, що разюче відрізнятиме вас від інших.
У світі неможливо знайти любов, якої так потребують люди. Любов підкорить вам будь-які вершини і відкриє для вас будь-які двері. Якщо люди побачать, що ви їх любите, вони почнуть захищати вас. Вони стоятимуть за вас і готові будуть віддати вам усе – навіть власне життя. Вчіться завжди помічати людей навколо себе. Побачивши людину, яка засмучена, обов’язково підійдіть до неї, щоб чимось допомогти. Завжди приділяйте людям увагу, завжди проявляйте про них турботу. Немає нічого важливішого, ніж явити любов Божу людям.
Не варто чекати, поки Бог пошле вас кудись з місіонерським служінням – почніть любити людей прямо зараз. Любіть не лише членів своєї сім’ї або близьких людей. Любіть людей, коли їдете громадським транспортом чи гуляєте парком. Любов до людей має стати сенсом вашого життя – його суттю.
Люди слухатимуть вас тільки тоді, коли вони побачать у вас любов. Тільки тоді їм буде цікаво те, про що ви учите. Тільки тоді це буде для них зрозумілим. Адже усе, сказане без любові, – порожнє.
«Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любови не маю, то я – мідь, що дзвенить, або кімвал, що бриньчить» (1Кор. 13:1).
Необхідно не лише мати любов, але і уміти її проявляти, виражати, показати, донести. Те, що ви збираєтеся кудись їхати, вже свідчить про те, що у вас живе любов до людей. Якщо ви наважилися їхати, отже, ви любите людей. Це добрий початок. Але дуже важливо тоді, коли ви приїдете на місце свого служіння, щоб і люди, які живуть там, зрозуміли, що ви їх любите. А це можна зробити тільки через стосунки, через спілкування. Ні молитва, ні піст без любові не працюють. Але якщо є любов, то добре поєднати її з постом і молитвою за цих людей.
Деякі служителі вдаються до іншої крайності і кажуть, що якщо в них є любов, то немає чого постити і молитися. Такі проповідники самі по собі добрі і нешкідливі, але вони нічого не можуть робити, адже без молитви і посту в них немає духовної сили, якій можна протистояти силам пітьми. Є і інші – «агресори» в дусі, в яких любові немає.
Бог хоче, щоб у кожному з нас був баланс, як в Ісуса Христа. Ми маємо бути наповненні любов’ю і силою, тоді не буде нічого неможливого для нас.