Про людину, відповідальність і досконалість

Про людину

Людина це створіння, цінність якої полягає не тільки в тому, що вона осягнула, а й у тому, до чого змагала. Оцінювати її потрібно не по тому, що вона осягнула, а наскільки вона бажала, наскільки вона старалась. А якщо вона довго старалася, то вже стала кращою людиною.

Люди себе руйнують, бо не мають у житті мети.

* * *

Коли бачу в іншій людині щось, що мені не подобається: поведінка, спосіб спілкування, ставлення до людей – запитую себе (так мене навчили мудрі люди), чи я сам того не роблю. Знаєте, те, що мені не подобається в інших людях, я часто сам роблю… Але я того ніколи б у собі не помітив, якби не побачив в інших.

* * *

Моє велике бажання – бути людиною. Багато зустрічаємо осіб, але мало серед них людей, – людей у повному значенні того слова. Дуже важко визначити, що це таке, але можна сказати, що людина – це особа, яка, якщо не під кожним, то під багатьма оглядами, справляє на нас враження. Зустрівшись із такою людиною, ви відходите від неї кращим…

* * *

Старайтеся бути справжніми людьми, бо це Божа воля. Пам’ятаєте про Діогена, який серед білого дня ходив зі свічкою і шукав людину. На світі дуже мало добрих людей, які направду стараються бути людьми. Бути людиною – це велика гідність, яку, на жаль, ми не стараємося розвинути. Наша гідність є від Бога, але її треба розвивати, ушляхетнювати. Якби на світі було більше людей, то світ став би кращим. Бути людиною – це також ставати великою частиною святости.

Часто нам бракує віри, тому ми повинні благати Бога, щоб скріплював її. Пригадуєте слова Христа про віру як зерно гірчичне, за допомогою якої можна пересувати гори. Але що означає мати віру? Це розуміти, що не я роблю чудо, не я пересуваю гори, а Господь Бог це робить. Не ми творимо чуда, а віримо, що Бог їх творить.

Про цінності

Цінності – це досвід людства, який зберігається в Церкві, релігії, науці, мистецтві, культурі, але головне – в людях. І немає когось одного, хто може диригувати цінностями і вказувати на їхню правильність. Цінність – це колективний продукт, випробуваний життям, досвідом протягом багатьох років. Немає монополії на цінності. Цінне – це мудрість, яка прийшла нам від Бога та мудрих людей на землі.

Про скромність

Скромність – це те, що є в серці. Якщо людина скромна, вона цілком природна.

Про відповідальність

Зрозуміти, що таке відповідальність – не дуже складно, однак набагато складніше взяти на себе відповідальність. Відповідальність – це готовність прийняти наслідки нашого рішення. Ми тільки люди й дуже часто боїмося цих наслідків. Зрілість особи пізнається по тому, наскільки вона готова брати на себе відповідальність за те, що робить. Є люди, які ніколи ні на що не можуть наважитися, бо бояться наслідків відповідальности…

Ви не можете бути цінним членом спільноти, якщо не є зрілою особою. Кожна людина – це камінець мозаїки. Але щоб наповнити цю мозаїку, камінець мусить мати форму, барву, власний характер. Людина, використовуючи Божі дари, повинна прагнути до самовдосконалення, бути повноцінною людиною. Лише тоді ми здатні будувати суспільство, сім’ю, родину, громаду, парохію, державу. Однак перший наш обов’язок – бути собою, відповідати на те, до чого Господь нас кличе. Усі камінці в цій мозаїці є різні за формою та барвою. Так само і в громаді – кожна людина інша. Але наскільки вона є людиною, християнином, настільки вона будує спільноту.

Про досконалість

Ми часто застановляємося, якою має бути держава, Церква, громада? Усе залежить від того, які люди належать до них. Якщо маємо людей зрілих, які працюють над собою, то все буде на своєму місці.

Коли я говорю про зрілу людину, то маю на думці не досконалу особу, а таку, яка старається. Адже ми ніколи не є цілковито завершені: наша святість полягає в тому, що ми віддаємо себе Божій ласці, яка діє в нас. Наша вартість у тому, що ми стараємося розвивати дари, які маємо. Хтось скаже: «Я вже досконалий», але такого нема.

Попередній запис

Вступне слово

Наступний запис

Про любов, гідність і моральні принципи