ПІСЛЯМОВА

Ми живемо в суспільстві надмірного споживацтва. Однак ми довідалися, що надмір не робить нас щасливими. Навіть більше – надмір призводить до ще більшої непоміркованости. Якщо людина не знає своєї міри, тоді вона кидатиметься без міри на всі пропозиції. Саме тому так важливо подумати в сучасному світі про необмежені можливості почуття міри. Тут я не намагався нікого моралізувати і малювати чорта на стіні. Для мене роздуми про правильне почуття міри – це допомога для людини знайти свій шлях. Тому що попри надмір у всьому, який можна побачити в теперішньому суспільстві, я часто зустрічаю в людей пристрасне бажання знайти справжню міру, а також бачу, що дехто вже її знайшов. З цими людьми хочу говорити, хочу підтримати їх, сказати, щоби вони не боялися довіряти своєму внутрішньому світу і не дозволяли іншим людям себе спантеличити.

У цій книжці я часто посилався на Правило святого Венедикта. Він називає мудре стримування «матір’ю всіх чеснот». І його правила супроводжуються правильною мірою. Можливо, саме тому ці правила переважали над багатьма іншими монастирськими правилами, що існували в той час, і саме вони формували монастирі від Середньовіччя до нашого часу. Часи святого Венедикта були позначені надмірністю та крахом старих порядків. Міграції народів похитнули масштаби римської культури. Тому для святого Венедикта було важливо в хаосі свого часу заснувати спільноту, яка була би міцним деревом посеред бурі. Тут були важливими два аспекти: правильна міра і порядок.

Венедикт вміло впорядкував життя своїх братів. А найважливішою чеснотою він назвав мудре стримування. Три слова мали для нього дуже велике значення: 1. Mensura – це вимірювальний засіб, яким встановлюють міру. 2. Тетреrаrе – вимірювати. Це слово походить від tempus (час). Тобто йдеться про правильний ритм, добрий темп, в якому людина живе. 3. Discretio – дар розпізнавання. Це мистецтво формування відповідного відчуття для конкретної людини в ситуації, в якій вона перебуває. У цій книжці ми частенько зустрічалися з цими словами. Я намагався пристосувати їх до сучасного життя. Розуміння правильної міри, яке описує святий Венедикт у своїх Правилах, принесе добро й сучасній людині.

З огляду на сучасний світ ці три слова означають для мене таке: 1. Людина потребує правильної міри, щоби визначити саму себе, щоби діяти відповідно до ресурсів творіння та своєї психіки. Нам треба піклуватися про природу та про власні сили. 2. Сучасна людина потребує правильного темпу та доброго ритму в своєму житті. Той, хто живе без ритму, втрачає порядок у житті, не знає своєї межі. 3. Ми потребуємо discretio, дару розпізнавання. Людина повинна поглянути на світ тверезими очима, не засуджувати його і не вигороджувати, а розрізняти – що для нас добре, а що – ні, де в цьому світі шанс, а де – небезпека. Discretio не бачить світ лише в чорно-білих кольорах, а розрізняє у всьому, на що дивиться, те, що відповідає Божому Духові, а що підкоряється духові якоїсь ідеології. Розпізнавання духів було великою чеснотою для давнього монашества. Сьогодні ми ще більше потребуємо цього дару, тому що нам є що розпізнавати. Люди часто губляться серед багатьох порадників доброго та успішного життя. Тому, як ніколи, ми потребуємо цього discretio, щоби знати, де наша сутність та що для нас справжнє добро.

Ми побачили, що тема міри торкається багатьох аспектів людського життя: споживання, ставлення до сотвореного світу, ставлення до себе, образ, який створили про себе, наші очікування від інших людей, правильний ритм життя, відповідний темп та важливі життєві звички. З цього випливає, що правильне відчуття міри позитивно впливає на здоров’я людини. Той, хто хоче бути здоровим, мусить прислухатися до своїх душі та тіла, розуміти, чого може досягнути і що повинен зробити для себе самого. І, врешті, без правильної міри можна забути про справжню красу. Той, хто без міри турбується про свою красу, втрачає її.

Правильна міра приносить добро в людське життя. Вона відповідає сутності людини. Тому в темі про дотримання міри не йдеться про моральні принципи, а про шлях до здорового, доброго і гарного життя. Йдеться про культуру життя. Як єгипетська, так і грецька культури були культурами міри, тому й наше завдання полягає в тому, щоби розвивати у своєму житті таку культуру. Це було би великим благословенням для людей нашого часу та народів нашої землі.

Культура міри починається з наших думок. Ми маємо відмовитися від мислення, що не відповідає нашій сутності. А культура міри вимагає ще й культури поміркованої поведінки, поміркованого ставлення до себе самого, до інших людей, до всього творіння. Правильна міра вимагає рівноваги між насолодою та відмовою від чогось, між працею та відпочинком, між розмовами та тишею, між спільнотою та перебуванням наодинці з собою.

Тож бажаю всім читачкам і читачам віднайти свою правильну міру. Я не хотів, щоби вас турбували докори сумління від прочитаного в цій книжці. Якщо ви все-таки усвідомите, що не живете за відповідною мірою, то не картайте себе. Просто пообіцяйте собі, що станете на шлях пошуку правильної міри. Для святого Венедикта важливим словом у цій темі було discretio. Для мене discretio – це не лише дар розпізнавання, а й відчуття мудрости власної душі, відчуття відповідного для мене. Цією книжкою я хотів заохотити вас торкнутися мудрости власної душі. Ваша душа знає, де у вас правильна міра, – та, яка відповідає тільки вам. Довіряйте мудрості своєї душі. Не дозвольте, щоби на вас впливала надмірність, яка панує в сучасному світі. Довіряйте своїй мірі та своїй мудрості. Тоді ви проживете своє життя відповідно до своєї сутности та до того, що приносить вам добро. Тоді ваше життя буде не лише добрим, але й гарним. Воно отримає блиск правильної міри. Цього й бажаю вам з усього серця.

КІНЕЦЬ

Попередній запис

«Скільки ж тут речей, яких мені не треба»

Наступний запис

Передмова