Римська Церква

Ми мало що можемо з певністю сказати про постання християнської спільноти в Римі, що в планах Божого Провидіння мав стати центром християнства. Правдоподібно, першу вістку про Ісуса та про його Євангеліє принесли до Риму юдейські прочани, які перебували в Єрусалимі в день П’ятдесятниці (пор. Дії 2:10). У Римі мала існувати численна колонія юдеїв, як можна здогадатися з того факту, що тут було 12 чи 13 синагог.

Згідно з одним старовинним переданням, Петро після свого чудесного звільнення з єрусалимської в’язниці відправився до Риму (Дії 12). Правда це чи ні, – хай там як, – первісну групу послідовників Ісуса в Римі становили, найімовірніше, майже виключно християни юдейського походження. Цей факт викликав дискусії і навіть сварки з юдеями, які не бажали прийняти науки Ісуса. Це, мабуть, привернуло до себе увагу влади, внаслідок чого імператор Клавдій в 49-му р. по Хр. прогнав із Риму всіх юдеїв (пор. Дії 18:2). Якщо Петро в цьому часі перебував у Римі, то декрет Клавдія був провіденційним. Відбувши з Риму, Петро повернувся до Єрусалиму, до Церкви-матері, де його присутність була необхідна на апостольському соборі. Згодом євреї повернулися до столиці імперії, але християнська група почала зростати також завдяки вірним поганського походження.

Коли Павло писав своє послання до Церкви в Римі, більшість у цій Церкві вже становили навернені погани. Він не заснував цієї спільноти, тож і не мав би мати мотиву слати до неї послання. Як каже у своїй передмові сам Павло, він пише до них, бо планує прибути до Риму й відвідати цю Церкву, віра якої славилася по всьому світі (Рим. 1:8). Така зустріч мала б обопільну користь. І, зрештою, Павло задивлявся на перспективу: заснувавши й організувавши Церкву в основних центрах Сходу, Павло прагнув вчинити те саме й на Заході, в Іспанії (Рим. 15:24-28).

Любов Павла до Ісуса Христа й до всіх людей не має меж і не зупиняється перед жодними труднощами: він прагне зробити все, що в його силах, аби всі люди пізнали Ісуса, бо ж тільки Він є спасінням для всіх, і цього спасіння потребують усі. Це й стане темою послання, яке мало бути листом-візиткою, щоб повідомити римських християн про прихід апостола, але стало систематичним викладом самої суті християнства.

Мал. 6 – Подорож Павла з Кесарії до Риму

Павло написав це послання в Коринті взимку 57-58-го рр. Він не міг тоді знати, що приїде до Риму лише через три роки, і то в кайданах.

Попередній запис

ЕКСКУРС: Християнська свобода

Наступний запис

Послання до Римлян