Коли приходить спокуса
Нехай ваша чистота буде справді чистою. Те, що сталось, те сталось, я хочу, щоб ви пішли до Сповіді. Я хочу, щоб ваша чистота була чистою, ваша цнотливість була цнотливою, ваша невинність була невинною. Не займайте свого розуму собою. Спокуса приходить до всіх нас, це для того, щоб стати прекрасним шляхом для нашого зростання. Спокуси проти покликання прийдуть, але будьте, як Маленька Квітка [свята Тереза від Дитятка Ісуса]: «Я належу Ісусові й ніхто і ніщо не розлучить нас». Спокуси приходили до святого Павла, і маємо змогти сказати те, що сказав святий Павло: «Я належу Христові». Тоді люди прийдуть і побачать лише Ісуса, бо ми насправді будемо носіями Його любові.
Шукаючи грішників
Своїм приходом Ісус показує у Своїй особі ту ніжну любов, те співчуття… окрім того, коли Він бачив твердість серця і невіру фарисеїв. В інших випадках Він був ніжним і лагідним, і кожен, хто пізнавав Його, знаходив місце в Серці Ісуса. Це була та ніжна любов і співчуття, через які Він співчував натовпові, зцілював хворих і шукав грішних.
*
Ми всі такі малі, грішні, нещасні, але Бог сходить до кожного з нас і питає: «Чи ти підеш?» Він не змушує нас. Це чудово! Ця лагідна свобода, яку Бог дає. Ви можете зростати в любові своїх обітів настільки, що станете живими святими.
Не вбивайте маленької дитини
Це правда, дехто з вас зробив неправильний вчинок, вбивши ненароджену дитину в лоні через аборт. Але поверніться до Бога і скажіть: «Мій Боже, мені дуже шкода, що я вбила ненароджену дитину. Будь ласка, пробач мені. Я більше ніколи цього не робитиму». І Бог, будучи нашим люблячим Отцем, простить нам. Ніколи не роби цього знову – і повір мені, Бог пробачив тобі. Пам’ятайте також, що ваша діє не завдала шкоди дитині. Ваше малятко є з Богом на всю вічність. Немає такого, що ця дитина карає вас чи вашу сім’ю. Дитина з Богом. Ваша дитина любить вас, пробачила вам, і молиться за вас. Вона з Богом, тому вона не може якось завдавати шкоди, а тільки любити.
*
Присутність ядерної зброї у світі створила страх і недовіру між народами, оскільки [є] ще одна зброя, щоб зруйнувати людське життя, прекрасну присутність Бога на землі. Як аборт, щоб вбивати ненароджене життя, ця нова зброя стане засобом, щоб знищити убогих світу – наших братів і сестер, яких Ісус Христос навчав нас любити, як Він полюбив кожного з нас.
*
Помилки робляться по усьому світу. Помилки в тому, що не зберігається чистота серця, чистота тіла, які ми можемо дати Богові, можемо дати один одному. Немає нічого неправильного в тому, що молода дівчина і юнак люблять один одного. Однак, сьогодні та частина про прекрасну чистоту є більше чи менше занедбана, тому робляться помилки. Але я благаю вас, допоможіть батькам, допоможіть своїм дітям прийняти це маленьке – не вбивати маленької дитини. Прийняти. Помилки ми робимо всі і помилки прощаються. Однак, вбити невинну дитину – це дуже великий гріх.
Немає часу любити дітей
У нас не було цих труднощів раніше, бо сім’я була завжди разом. Діти знали своїх батьків, а батьки знали своїх дітей. Однак, зараз батьки щораз менше знають своїх дітей, бо в них немає часу. Вони сидять годинами перед телевізором і не промовляють один одному слова. Я думаю, що телевізор – це добра річ, якщо її використовувати з користю. Однак, телевізор також став засобом розділення дітей від батьків. Вони не мають часу на вчинки любові, щоб поцілувати своїх дітей, любити. Діти цього потребують, бо цей голод любові є в серці кожної дитини, вона йде на вулицю її шукати. Це принесло багато самотності в серця дітей. Щоб подолати цю самотність необхідно робити багато добрих вчинків.
Виправити самого себе
Одна мама пішла до святого чоловіка з своїм сином. У нього була погана звичка їсти [між часом на сніданок, на обід та на вечерю] і цей чоловік їй сказав: «Прийдіть з ним через тиждень», бо він усвідомлював, що також має таку погану звичку, і він не міг говорити з хлопцем чистим, щирим серцем, поки він не виправив самого себе.
*
Ми повинні усвідомлювати свої помилки і виправляти себе. Чому я стала такою? Тому що я є гордою.
*
Ви повинні знати себе, якщо ви не щирі зі собою, ви не виправите помилок. Зараз час виправляти свої помилки. Якщо ви справді любите Ісуса, ви будете щасливі пізнати і виправити себе, інакше це буде повторюватись і повторюватись з вами.
*
Немає сенсу показувати свій темперамент, коли тебе виправляють. Тоді немає сенсу вступати в монаше згромадження, якщо ви не хочете стати святими. Ми повинні слідкувати за своїми настроями зблизька і одразу перевіряти звідки вони походять. Якщо ми помічаємо, що в нас є схильність бути похмурими й істеричними, пильнуймо, пильнуймо, пильнуймо. Жінки до цього схильні. Ми живемо за нашими почуттями, але як монахині ми не маємо права цього робити. Якщо я дуже ревна сьогодні, не думай, я [буду ревна і завтра], я не є такою, як мої почуття, але я є такою, якою я є перед Богом. Я благаю вас, сестри, пильнуйте себе добре з початку. Будьте твердими до себе зараз, ніж пізніше, коли це вже стане набагато важче. Я маю схильність засмучуватися – все гаразд, але не піддавайтесь цій схильності.
Ніколи не виправляйте на людях
Не будьте грубими у своєму голосі, коли ви когось виправляєте. Ніколи не виправляйте на людях. Завжди [поговоріть] про виправлення, яке ви хочете зробити сестрі з Ісусом, і запитайте себе: «Як Мати б виправляла мене, якщо б я була винна в такій ж провині?»
*
Виправлення – це не означає кричати чи казати будь-що, що приходить на думку. Виправлення – це прикмета любові. Ви робите це, тому що ви любите сестру.
*
Не дозволяйте, щоб жодні, неприязні чи різкі зауваження лунали з ваших уст, коли ви виправляєте сестер. Стільки зранення прийшло в серця багатьох через ранимі, різкі слова… Я не знаю чому ви це робите, якщо я ніколи не робила цього вам. Ні один у Спільноті, від початку до сьогодні, не може сказати, що я зранила когось з вас моїми словами, можливо інколи, коли вам не вдавався послух – вам здавалось, що Мати є твердою до вас. Це не я, це ви були твердими до себе, бо не хотіли прийняти послух.
Тишину не можна виправити
Якщо ми зберігатимемо тишину, тишину не можна виправити, якщо ми говоримо, якщо ми даємо відсіч, ми робимо помилки.
*
Дуже часто я маю відповідь, але не даю її. Я чекаю і я вдячна Богові, що дає мені цю нагоду, бо тишину не можна виправити. Марія могла сказати Йосипу, що дитина, яку вона очікувала був Син Божий. Та маленька ненароджена дитина (Іван Христитель) знав, що прийшов Ісус. Йосип, що там стояв, не знав [Лк. 1:39-41]. Марія знала, що Йосип втече. Приймімо це прекрасне рішення. Контролюймо наші уста, щоб не забруднились. Я любитиму Ісуса неподільною любов’ю, люблячи сестер і вбогих, як Він. Мої уста мають бути чисті, завтра Ісус прийде до моїх уст.
*
Я пам’ятаю свою маму. Кажуть, вона була дуже святою. Одного дня троє нас [говорили] не гарні речі про вчительку. Це був вечір. [Мама] встала і вимкнула основне світло. Вона сказала: «Я вдова… У мене не має грошей, щоб витрачати на електрику для того, щоб ви говорили зло». І ми мусіли робити все в темряві, йти на гору, вниз, митися і лягати спати.
Моя сестра шила сукні. У нас на стіні була дошка: «У цьому домі ніхто не говоритиме один проти іншого». Одного дня дуже багата жінка прийшла робити замовлення в моєї сестри. Вона почала говорити проти когось. І моя мама сказала тій жінці: «Бачите, що там написано». [Жінка] встала і пішла. Моя мама сказала: «Я краще жебракуватиму на вулиці, ніж терпітиму неприязність у моєму домі». Чи ви маєте таку сміливість, сестри?
Залишатись вірними
Було багато неспокою в монашому житті сестер, через поради та завзяті дії без проводу. Щось з тої єдності з Ісусом і з єдності з Церквою – втратилось. Є більше любові до свободи в діях і в способі життя. Як і в багатьох світських жінок, так і в наших монахинь, амбіції бути рівними з чоловіками у всьому, навіть зі священством, забрали мир і радість перебування в єдності з Ісусом і з Церквою. Я була б вдячна, якби ви допомогли нам любити, слухатись і залишатись вірними Церкві, таким чином повернулись до нашої повної посвяти, живучи правдиве життя Нареченої Ісуса Розп’ятого.