Якщо хтось був непростим чи настирливим до Матері, Мати йшла тоді іншим шляхом і ставала ще більш люблячою до тієї особи.
Усе для Ісуса
У Нірмал Грідей багато помираючих хворих були направлені від Муніципальної Швидкої Допомоги Калькутти, а також сестри МБЛ приводили їх з вулиць Калькутти. Практично кожного дня хворі помирали. Група людей писала в газетах, що Мати забирає кров у пацієнтів і через це … багато хворих помирають. Я попросила Матір протестувати проти цього, але вона була тихою і спокійною. Вона сказала мені: «Це все, що хоче Господь. Одного дня ці люди зрозуміють свою помилку і їм буде прикро через це». Слова Матері збулись. Один з тих людей мав страждання. В той час ніхто не хотів доглянути за ним, а Мати світу була постійно для нього. Вона проявила до нього любов і ті люди зрозуміли її.
*
«Нехай люди нас критикують, кажучи, що Мати має багато грошей, але вона не збудувала лікарень і дитячих будинків та іншого». Мати була вище того всього. Вона не приділяла багато уваги цьому, і не дозволяла нам жити такими справами. Вона завжди робила знак Хреста на своїх устах і казала: «Все для Ісуса». Це було слово на її устах: усе для Ісуса.
Гарна наука щодо того як бути добрим
Був [хлопець-сирота], який приносив нескінченні клопоти в Матірному Домі досить часто. Він хотів тільки грошей, коли Мати відмовила, він пішов до приймальної, щоб поламати усі крісла. Мати пішла за ним і просто глянула на нього. Він припинив і попросив пробачення. Але іншого разу, він прийшов під час післяобіднього сну сестер. Він почав спричиняти проблеми, побіг і заховався в туалеті в частині дому для сестер новіціату. Сестра вирішила викликати поліцію. Вони приїхали швидко. Однак назад вони не поїхали швидко. Задзвенів монастирський дзвін, щоб нас пробудити. Всі ми й Мати йшли до Каплиці. Вона глянула вниз, побачила поліцію і запитала в чому справа. Коли їй сказали, що це був хлопець-сирота, Мати засмутилась. «Чому ви мене не пробудили замість того, щоб викликати поліцію?» Вона пішла до поліції, покликала їх на сторону і сказала їм: «Він наш хлопець, моя дитина. Він цього більше не робитиме, відпустіть його». Тоді вона повернулась до нього і запитала: «Це правда?» Він покивав головою, сказавши: «Так». Поліція вивела його за браму і відпустила його. Але ми сестри з вічними обітами отримали гарну науку після нашого чаю про те, як бути добрими і пробачати, навіть коли наші діти і люди є непростими.
У газетах був дуже жахливий лист проти Матері
У Калькутті, коли сестри відкрили медичний пункт для потреб убогих, місцевий лікар звичайно почав втрачати деяких пацієнтів і став дуже сердитим на сестер. У своєму гніві він написав дуже жахливого листа проти Матері в газетах. Мати пішла до сестер, щоб з’ясувати, що викликало таку статтю. Тоді вона пішла до місця, де проживав лікар і постукала у двері! Вона ласкаво сказала: «Лікарю, я Мати Тереза. Я прийшла, щоб розповісти вам багато, чого ви не знали про мене». Він запросив її всередину, цілком розгублений. Вона не розповідала нам, що ще вона йому сказала, але він став нашим Співпрацівником і почав допомагати сестрам у медичному пункті.
Не хвилюйтесь про мене
Коли Крістофер Хітчер опублікував жахливу документальну працю про Матір, яка називалась Ангел Пекла, я була просто розлючена… Я подзвонила їй і сказала: «Мати, нам дуже прикро, що таке сталось», і я палала ненавистю, гіркотою і помстою. Як хтось міг дозволити, щоб його особисті егоїстичні мотиви могли дійти аж так далеко, де він міг собі дозволити лихословити особу, яка робить так багато в ім’я Господа. Все ж будучи людиною, він це зробив. Я турбувалась про Матір: «О, як вона себе почуває!» А її турбота: «Що з вами таке? Ви маєте за нього молитись, а не за мене переживати. Ми маємо його любити, ми маємо за нього молитись». Я не знаю, але це було дуже публічно. А весь її підхід – ми маємо його любити. Ми маємо за нього молитись. Тому її життя – було життям любові. Вона любила не тільки тих, які були близькі з нею, але навіть тих, які були її ворогами… [ Пізніше], коли я зустріла Матір у Калькутті, вона запитала мене чи досі говорять щось погане про Матір. Я сказала: «О, ні Мати, це все минуло». Тоді Мати сказала мені: «Якщо вони робили різні речі Ісусові, називали Вульзевулом, то хто ми? Усе для Ісуса» і вона стиснула міцно мої руки. Я ніколи цього не забуду.
*
Коли я сказала їй: «Мати, вони говорять це про вас. Вона казала: «Усе є в руках Ісуса. Нема за що переживати».
Не судіть
Мати не відкидала нікого, ніколи нікого не засуджувала і ніколи нікого не обвинувачувала. Радше, вона завжди прощала. Вона любила казати: «Ми не знаємо наміру чи ситуації, через які люди падають. Ми не можемо судити». Вона написала: «Один з гріхів, з яких мені ніколи не треба було сповідатись – це ставлення під сумнів вчинки людей, включаючи вас. Часто я бачу, що роблять неправильно, але чому особа поступає так, чи говорить так, я не знаю. Це оберігає мене від осуду, як казав Ісус» [Мт. 7:1].
Помолімось за них
Неприязні розмови були чимось чого Мати не могла стерпіти. Якщо сестра починала жалітись на когось, Мати одразу ж ставила знак на своїх власних устах [знаком Хреста], щоб пригадати сестрі бути тихо. Коли хтось їй казав, що її критикують чи обмовляють, вона казала: «Помолімось за них». Вона іноді навіть дивилась на це з покірним гумором, сміючись з себе. Вона іноді говорила: «Навчімось з цього і виправляймо себе, де ми зробили помилку».
*
Одного разу у двох сестер було жахливе непорозуміння. Мати намагалась дати їм можливість подивитись один на одного в кращому світлі, але та особа, чия вина була більша вилила свій гнів на Матір, сказавши неприємні слова. Вона хотіла вибігти через основні двері. Але Мати швидко повернулась і з любов’ю затримала її, щоб вона зрозуміла. Я переконана, що ця сестра є досі з нами, добра, працьовита, терпелива МБЛ, завдяки Матері.
Я дуже засмутилась
Я пам’ятаю одного разу, що дуже засмутилась і Мати це помітила. Вона покликала мене до своєї кімнати і запитала: «Що трапилось? Сонце сіло завчасно? Тільки третя година». Коли я їй розповіла вона дала мені цінний урок. Вона сказала: «Бачиш, Ісус горить у твоєму серці з любов’ю. Він любить тебе і ти любиш Його. Цей вогонь горить, але чогось бракує. Він потребує запаху ладану, щоб доповнити Божу любов. Сьогодні вранці ти молилась: ‘Допоможи мені поширювати Твій аромат’ тому Він надав ладан. Це твій вибір, чи підняти його і дати його Йому у вдячності. Дай це Йому зі всією своєю любов’ю, і ти відчуєш Його аромат у всьому твоєму серці. Ісус заплатив за те, щоб тебе любити. Ти маєш розділити оплату, заплативши частину ціни, якщо ти хочеш рятувати душі, люблячи Ісуса».
Мати, одне малятко помирає
Я почала дивитись на свій годинник і я сказала: «Знаєте, Мати, якщо ви хочете сісти на той літак, нам уже слід іти». А вона відповіла: «Так, ти права, я йду». Тому вона встала і почала рухатись, щоб вийти. А тоді всіх сестер треба було знову благословити! Я відчувала, що моє роздратування зростає. Це було так наче – будь ласка, будь ласка, ходімо! Я продовжувала намагатись направити Мати до машини, але тоді ще хтось щось говорив і відволікав її. Нарешті ми дійшли і я відкрила двері. Справді якраз хотіла показати їй сідати, коли раптом настоятельна скрикнула: «Мати, одне малятко помирає». Мати перестала йти і сказала: «Принесіть мені дитину».
До цього часу, я вже була на грані, чесно кажучи, з мене лився піт від цього: «У нас немає часу на помираючих дітей. Нам треба впіймати літак». Насправді!.. У будь-якому випадку, я нічого не сказала, але мова мого тіла, мої жести і зітхання, це все промовили. Мати не сказала мені: «Ти дуже неввічлива і нетерпляча. Перестань. Глянь, як ти поводишся. Я говорю про дитину, що помирає. Що з тобою?» Навіть вона не продовжила: «Відійди в сторону, якщо тебе так все дратує. Я сяду на літак вчасно». Вона взагалі нічого мені не сказала чи не вказала на мою жахливу поведінку. Вона тільки з великою любов’ю, поставила свою руку на моє плече і сказала: «Я йду, просто маю глянути на цю дитину». З усіма моїми помилками в той момент, вона подбала про мене теж.
Мати, мабуть, бачила Ісуса в страждаючому лику тих, що погано поводились, тому що мати погані манери – це теж убогість. Знаєте, вона не вказала на те, якою грубою я була, вона обняла мене і підтримала в моїй грубості, і результат був – я розм’якла, я просто розм’якла. Крихітне помираюче малятко принесли їй. Мати, мабуть, бачила тисячі дітей у такому стані і все ж вона приділила час на молитву перед тим, як сісти в машину. Це була дуже чутлива ситуація, яку я мала привілей бачити на власні очі й бути її частиною. Це не була дія вчинена за для мого добра, це було те, якою була Мати, тому як багато інших чутливих простих вчинків любові вона здійснила у своєму житті? Так прекрасно подумати про це.