Втішити багатьох самотніх
Багатий чоловік сказав мені: «У мене є великий будинок у Голландії. Чи ви хочете, щоб я його віддав?» Я сказала: «Ні. Однак, те що я хочу, щоб ви зробили таке, коли повернетесь – подумайте: ‘Ви хочете жити в цьому будинку?’ ‘Так’, – сказав він. ‘У мене є велика автівка, чи ви хочете, щоб я віддав її натомість?’ Я сказала: ‘Ні’. Однак, я хочу, щоб ви повернулись і помітили багатьох самотніх людей у Голландії. І я також хочу, щоб ви час до часу приводили до себе кількох людей і веселились з ними вдома. Візьміть їх до своєї великої автівки і нехай вони насолодяться кількома годинами, проведеними у вашому красивому домі. Тоді ваш великий дім стане центром любові, повним світла, повним радості, повним життя». Він усміхнувся і сказав, що був би дуже радий привести людей до свого дому, але що він хоче відмовитись від чогось у своєму житті. Тому я запропонувала: «Коли йдете до крамниці по новий костюм чи інший одяг, чи хтось іде купити для вас, замість того, щоб купувати найкращий, який би коштував 55 доларів, купіть за 50 доларів, а на решту купіть щось для когось, найкраще для вбогого». Коли я закінчила це розповідати, він справді виглядав здивованим. «О, це той шлях, Мати? Ніколи не думав про таке». Коли він уже йшов, то виглядав дуже щасливим і сповненим радості з думки про те, що може допомагати нашим сестрам, він справді планував відправити щось сестрам до Танзанії.
Слова втіхи
Як тільки я почула про жахливий землетрус у Кобе, що в Японії, я надіслала листа до архієпископа, пропонуючи допомогу наших сестер. Шестеро з них поїхали до того міста, щоб принести Божу любов і співчуття людям, особливо старшим. Вони йшли вулицями міста, де померло понад п’ять тисяч людей, щоб втішити, обнадіяти і підбадьорити, а також дати все необхідне людям у потребі. Помолімось за людей у Кобе і за всіх людей, які страждають від природних катастроф, війни і насилля, щоб єднаючи свій біль і страждання зі стражданнями і болем Ісуса, вони могли віднайти силу і зцілення.
Радість розділення Його страждання
Ви зробили і робите багато на славу Божу і задля добра вбогих. Тому не бійтесь, сам Хрест є знаком Його любові, коли Він дає радість розділення Його страждань і приниження… Це є засоби до більшої любові.
Нехай Ісус буде жертвою у вас
Ви сказали: «Так» Ісусові і Він впіймав вас на вашому слові… Бог не може наповнити того, що повне. Він може наповнити тільки порожнечу, глибоку вбогість. Неважливо, скільки ми насправді «маємо», щоб дати, але наскільки порожніми ми є, щоб прийняти [Його] цілком у наше життя. Нехай Він живе Своє життя в нас.
Тепер через вас Він хоче ще раз прожити Своє цілковите віддання Своєму Отцеві. Дозвольте Йому так вчинити. Неважливо, як ви почуваєтеся, якщо Він почувається добре всередині вас. Відверніть свої очі від себе і радійте, що у вас немає нічого, що ви є нічим, що ви не можете зробити нічого. Даруйте Ісусові велику усмішку щоразу, як ваша немічність лякає вас.
Це вбогість Ісуса. Ви і я маємо дозволити Йому жити в нас і через нас у світі. За взірець візьміть Богородицю, бо вона також, перш ніж стати повною благодаті, повною Ісуса, мала пройти через темряву. «Як це може трапитись?» Однак, у той момент, коли вона сказала: «Так». Вона поспішила принести Ісуса Іванові та його сім’ї. Давайте Ісуса своїм близьким не на словах, а своїм прикладом, випромінюючи Його святість і поширюючи Його любов всюди, куди ви йдете.
Просто бережіть радість Ісуса як свою силу. Будьте щасливі, будьте в мирі. Приймайте все, що Він дає і давайте все, що Він забирає, з великою усмішкою. Ви належите Йому. Скажіть Йому: «Я – Твоя, і якщо Ти поділиш мене на шматки, кожен шматок буде цілий тільки Твій». Нехай Ісус буде жертвою і священиком у вас.
Якщо ми маємо Ісуса, ми маємо все
Ваш лист-запрошення приніс мені радість і смуток: радість, що у вас все гаразд, що ви прийняли свою втрату так гарно, у християнській силі духа. Я справді горджусь вами. І жаль, через втрату, але я не перестаю думати, що можливо Господь допустив це, щоб звільнити вас, щоб ви розділили з Ним Десяту Стацію Хресної Дороги – «вони зняли одіж з Нього». Ці люди зробили саме це з вами. Пробачте, забудьте й усміхайтесь. Дякувати Богові вас не було вдома, коли вони прийшли. Лиш Бог один знає, що могло трапитись з будь-ким з вас. Я знаю, що ви обоє відчуваєте, але ви обоє молоді й сильні. Дім можна омеблювати, але зробити це гарно, гідно того, щоб Храм Божий перебував всередині. Тут ми також розділяємо Страсті Христові. Голод, повені, хвороби, неспокій – так багато страждання, так багато непорозумінь. Це дуже сильний біль, коли бачиш, що мої люди так сильно страждають. Церква поміж народами, що воюють – це більше страждання. Я часто просто кажу: «Дякувати Богові. Є Бог. І ми в Його руках». Наші доми переповнені, переповнені небажаними дітьми, хворими та помираючими людьми, старими людьми, яких ніхто не хоче, і все ж ми маємо усміхатись у повній довірі Богові й з довірою сповненою любові до наших ближніх, ким би вони не були. Він є світлом, яке ніколи не погасне. Він – шлях, який ніколи не поведе в хибному напрямку. Він є правдою, яка переможе. Він є життям, яке ніколи не помре. Маючи Ісуса – ми маємо все. Тому тримаймось близько Ісуса з усміхненим обличчям.
Страждання – найбільше багатство
Я дуже багато молюся за вас, щоб ви могли користатись можливістю страждати, яке прийшло у ваше життя, яке є засобом справжнього освячення. Дякуймо Богові за любов до нас, за Його присутність у нас, за ласку, з якою ви прийняли недугу, як дар Божий. Це, мабуть, тяжко, але дерево хреста було теж тяжким. Ніколи не думайте, що ваше життя безкорисне, бо ви не можете робити того, що роблять інші. Хрест Ісуса дуже багатьох християн є найбільшим багатством світу. Ви також є частиною того багатства. Чи ви можете дозволити Ісусові жити у вас ще більше, і нехай страждання, які Він розділяє з вами, будуть знаком Його чутливої любові до вас. Жертвуйте все за нашу спільноту з усмішкою.
Співчуття
Ваш батько повернувся додому до Ісуса, до того, Хто полюбив Його першим і покликав до вічного життя. Тепер, коли він є з Ісусом і Ісус у вашому серці, він там також, ближче до вас ніж раніше, молиться за вас, наглядає за вами. Нехай ця думка розрадить вас у вашому горі. Цими днями я в особливий спосіб молюся за вашу маму.
*
Дякую за вашого листа… і за те, що ви поділились сумними новинами смерті вашого племінника. Я глибоко співчуваю вашому братові і братовій та запевняю їх обох у своїх молитвах, щоб Бог розрадив і зміцнив їх. Це, мабуть, велика трагедія для усіх вас, оскільки ви всі бачили дитину три дні до його смерті, живим і щасливим. Бог, Наш люблячий Отець, Який знає нас, любить нас, знає краще за нас, забрав [сина] Собі на небо, де він зараз живе повнотою життя, яку Бог хоче дати нам. Тому це радісна і потішна думка для батьків, що [він] не помер у гріхові, але цілком живий на небесах завдяки Божій любові й милосердю. І Бог у свій час притягне [батьків] ближче до Себе завдяки [синові], що заступатиметься за любих батьків. Я дуже рада, що ви є [з батьками] у цей час розраджуєте і підтримуєте їх у християнський спосіб. Бог, у Своєму Провидінні, зцілить їхні рани і з чуйністю виведе все на добро.
*
Мені прикро чути про смерть вашої сестри. Помолімось за неї, нехай Бог дасть їй розділити Його славу. Я молюсь за вас, щоб Бог дав вам ласку прийняти вашу втрату з хоробрістю, навіть радістю, знаючи, що вона пішла додому до Ісуса і є ближчою до вас тепер ніж [раніше]. Дякуйте Богові за те, що дав вам можливість доглянути за нею, тепер Бог хоче використати вас для вашої сім’ї та інших, особливо самотніх, небажаних. Дайте Йому своє серце, щоб Він міг любити.
*
Мені прикро дізнатись, що ваша сестра… відійшла до вічності раптово. Однак, я впевнена, що ваша віра допоможе вам прийняти це з радістю, оскільки вона пішла додому, до Ісуса і зараз є з Ним на небесах. Вона, мабуть, молиться там за вас. Тепер, коли вона є з Ісусом, а Ісус є у вашому серці, вона є там також, ближче до вас зараз ніж будь-коли раніше.