СВОБОДА – МОЯ ВНУТРІШНЯ ГАРМОНІЯ

Свобода – це чеснота. Філософи всіх часів говорили про те, що людина – вільна істота, вона наділена свобідною волею. Все ж вони наголошували на тому, що людська свобода завжди обмежена нашим способом життя, межами батьківського виховання та особливостями людського характеру. Філософія говорить про «свободу від» і «свободу для». Свобода зрілої особи полягає в тому, щоб визволитися від панування власних емоцій та надмірних необдуманих потреб, від влади й очікування інших людей, а також від нав’язливого впливу свого егоїзму. Позитивне визначення свободи таке: бути вільним для якоїсь мети, для людей, для того, щоб любити й бути любленим.

Варто розрізняти свободу та відчуття свободи. Питання зовсім не в тому, як мені здобути свободу, чи я вільний і чи відважуся на свободу, а в тому, чи я почуваюся вільним. Іноді варто пережити цей дорогоцінний досвід відчуття справжньої свободи. Тоді людина не зважає на думку інших людей. Це справді прекрасне почуття, коли людина не переймається думкою оточення та їхнім осудженням. Тоді вона тішиться можливістю бути у свободі самою собою. Тому що відчуття свободи – це і є можливість бути собою справжнім, жити в гармонії зі своїм внутрішнім світом. Я вільний, щоб бути собою, справжній і автентичний.

Колись я духовно супроводжував одного священика, якого постійно переслідували великі страхи. Одного разу він розповів мені, що кілька секунд у глибокій молитві він відчув себе справді вільним. Це було неймовірне відчуття щастя. Священик відчув, що страх більше не тримає його у своїх лещатах. Цієї миті він просто був собою, без тиску постійної потреби щось комусь доводити, без страху не відповісти на чиїсь очікування. Відчуття справжньої свободи розширює людське серце й дарує нам крила. Тоді ми почуваємося вільними та зверненими до життя.

Найбільше захопленим відчуттям свободи був німецький поет Фрідріх Шиллер. Навіть солдат для нього є образом вільної людини: «Той, хто без страху дивиться в обличчя смерті. Лише солдат є вільною людиною». А в іншому вірші він пише: «Людина створена вільною, вона вільна. Навіть якби народилася у в’язниці».

Досвід свободи – це прекрасний досвід людського буття. Той, хто збагнув це не лише розумом, а й відчув глибоко в серці, знає ціну людської гідности і сміливо крокує своїм життям. Він не боїться йти щоденно поруч з іншими людьми, не відчуває страху перед публікою, бо може просто бути собою і дозволити іншим його таким побачити. Така людина не дозволить, щоб власні страхи та чужі очікування запанували над її душею. Вона діє і говорить з відчуттям і розумінням власної свободи. Іноді справді відчутно, що та чи інша людина переживає глибоку внутрішню свободу. Вона не має потреби боротися з тиском чужої думки. Вона може бути тут і тепер. Просто бути собою, просто бути вільною. Навіть сама зустріч з такими людьми може подарувати іншим досвід свободи і справжнього щастя.

Попередній запис

ВОРОЖІСТЬ – НЕСПРИЙНЯТТЯ СЕБЕ

Наступний запис

РАДІСТЬ – ВЕЛИЧ ЛЮДСЬКОГО СЕРЦЯ