Недавно я почув такий вислів: “Якщо свобода означає можливість вибору, то люди б не мали бути свобідні…, бо переважно вибирають зле!” Якщо задумаємось, як часто людина зловживає свободою, щоб коїти зло, не будемо дорікати тому авторові за його саркастичний вислів.
Бути свобідним означає мати можливість вибирати собі з різних можливостей. Бути свобідним і відповідальним – це вибрати правильно.
Римляни мали свій спосіб атакувати твердині. Називався він “тестудо” – черепаха.
Шеренга воїнів ставала тісно один біля одного. За першою шеренгою йшла друга, третя і т. д. Кожний воїн тримав над головою щит так, що його щит немов з’єднувався зі щитами усіх сусідніх воїнів зусебіч.
Так створювався великий квадрат, який мав над собою непоборний дах зі щитів, подібний до дранок черепахи. Під таким покровом однаковим кроком йшли на фортеці і завойовували їх.
Проте панцир такої “черепахи” був непробивним лише доти, доки кожний воїн слухняно, згідно з наказом воєначальника йшов так розміреним кроком разом з усіма, і доки всі залишалися міцно згуртовані.
Якби собі хтось, однак, подумав: “Це рабство – так наказувати чоловікові, як має йти!” – і виступив би з черги, загинув би сам і довів би до загибелі інших, бо розбив би “тестудо”, панцир.
Думаючи собі, що стане сином свободи, став, натомість, сином смерти, а разом з ним, з його вини, ще багато інших.
* * *
Якщо будемо читати Святе Письмо, знайдемо там велику кількість прикладів, коли люди зловживали своєю свободою. Першим у цьому списку були Адам і Єва, їхній нащадок Каїн. А після них – усі ті люди, які любили аморальність та несправедливість перед потопом, будівельники Вавилонської вежі, жителі Содоми й Гоморри… Цей перелік можна продовжувати ще довго. Усі вони зловжили своєї свободи і дуже пошкодили собі й іншим.
Навіть прихід на землю Божого Сина не зупинив людину перед неправильними рішеннями: згадаймо багатого юнака, законовчителів, фарисеїв, первосвящеників – усі ті люди використали свою свободу, щоб сказати “ні” запропонованому спасінню.
Дійсно, видається, що людська свобода, тобто можливість вибирати – це джерело численного зла.
Бог дуже легко міг би нас позбавити нашої свободи. Це в Його владі зробити нас слухняними, як є слухняною йому решта сотворінь. Але тоді треба було би зі Святого Письма викреслити слова про те, що Бог сотворив нас на Свій образ і подобу. Якщо Бог свобідний, то так само мусить бути свобідна Його подоба – людина. Бог хоче бачити нас свобідними, бо лише свобідні можуть дійсно любити.
Якщо хочемо правильно користуватися свободою, тобто вміти правильно вибирати між добром і злом, мусимо дуже часто дивитися на хрест. На ньому бачимо, що вибрав Бог. Рамена хреста символічно кажуть “так” Богу Отцю і “так” людям. Це свобідне рішення нашого Спасителя. Це Його воля, яка принесла безмірне добро усьому людству.
Якщо ми хочемо дійсно бути свобідними, мусимо мати перед очима цей приклад нашого Спасителя.
Казати через своє рішення “так” Богу і “так” людям – означає бути відповідальним за свою свободу.
Сьогодні часто можна почути: “Свобода – це коли все можна…” Так, можна все, але не все корисне. Тим-то до своєї свободи приступаймо з найбільшою відповідальністю. Амінь.