Дорогі в Христі брати й сестри!
Господь Бог ще в Старому Заповіті пообіцяв послати нам Святого Духа. Устами пророка Єзекіїля Він обіцяв дати нам «нове серце» і «нового духа». А через пророка Йоіла говорив: «І буде потому, виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і… на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого» (Йоіл 3:1-2). І того Святого Духа вилляв Господь на Своїх учнів у день П’ятидесятниці, а на нас – у Святій Тайні Миропомазання.
У сьогоднішньому повчанні ми будемо роздумувати над тим, що Свята Тайна Миропомазання відбиває на душі невигладний знак, уділяє сім дарів Святого Духа та збільшує освятну благодать, подаючи «повноту Святого Духа».
1) Свята Тайна Миропомазання, насамперед, відбиває на душі невигладний знак, характер – печать Святого Духа. Тут слово «печать» вживається в значенні знаку, яким власники таврували рабів, вояків та тварин. Так і ми печаттю-знаком Святого Духа назнаменовані як «Божі слуги», «воїни Христові» – власність Божа.
Як вам, дорогі в Христі, напевно відомо, є три Святі Тайни, які відбивають на душі окремий знак, а саме: Хрещення, Миропомазання і Священство. Саме про відбиток того знаку в нашій душі ясно говорить святий апостол Павло в Посланні до коринтян, коли каже, що «Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог, Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа» (2Кор. 1:21-22). Бог дає нам печать Святого Духа, щоб ми поводилися як Його представники, як Його власність.
При помазанні священним миром частин тіла священнослужитель проказує слова: «Печать дару Святого Духа. Амінь». Це значить, що помазання миром є видимим знаком, печаттю того, що помазаному дається від Бога Святий Дух. З тієї миті, як на нас була покладена та священна печать, Дух Святий вступив у тісний зв’язок з нами. Як у Старому Заповіті царі, первосвященики й пророки на початку свого служіння приймали божественну силу з висот через помазання миром, так, подібно, і ми приймаємо помазання від Святого Духа і зодягаємося силою з висоти, вступаючи у велике й священне служіння християнина, яке ми не могли б як слід виконати без того вищого діяння Святого Духа.
Власне тому, що ця Свята Тайна відбиває в нашій душі невигладний знак, то її не можна більше разів уділяти, бо цей знак – печать Святого Духа – з душі людини вже ніколи не зникає, але залишається в ній навіки.
2) Крім того, у Святій Тайні Миропомазання охрещена людина отримує сім дарів Святого Духа і, таким чином, здійснюється пророцтво Ісаї, що й на нас спочиває «Дух Господній, дух мудрости, розуму, поради й лицарства, дух пізнання, побожности і страху Господнього» (див.: Іс. 11:1-2).
Св. Климент Олександрійський (помер приблизно 215 р.) порівнює сім дарів Святого Духа до семираменного золотого свічника, що постійно світився в єрусалимській святині. Перші чотири дари – мудрости, розуму, пізнання й поради – просвічують розум; останні три – лицарства, побожности й страху Божого – зміцнюють волю. Сьогодні ми коротенько зупинимось на кожному із цих дарів.
Дар мудрости відкриває нам справжню вартість дочасних дібр. Він відкриває перед нами Бога, що є єдиним правдивим і найвищим добром. Святий Павло, після того, як був «узятий на небо», говорить: «Вважаю все за сміття, щоб придбати Христа» (Фил. 3:8).
Дар розуму відкриває нам багатство Божого об’явлення і дає нам сильне переконання про правдивість віри. Св. апостол Іван писав: «Діти!.. А ви маєте помазання від Святого, і знаєте все. А помазання, яке прийняли ви від Нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й нехибне» (1Ів. 2:18-20,27). Вірні, просвічені Святим Духом, не потребують, щоб їх навчали псевдовчителі, яких тепер в Україні так багато постало.
Третій дар Святого Духа – це порада, що помагає в усіх важких випадках ясно пізнавати волю Божу й вказує нам, як поводитися. Цей дар обіцяв нам Спаситель, передусім у часі переслідування: «Тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити, бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме» (Мт. 10:19-20). – У житті св. Атанасія Великого спостерігаємо, що вояки мали наказ схопити його й убити. Одного разу вони таки його наздогнали човном, коли він перепливав річку. Вояки, що не знали з лиця Олександрійського Патріярха, запитали його, чи не бачив він де Атанасія. Святий не хотів сказати неправди, але й не хотів видати себе. Тому, просвічений Святим Духом, відповів: «Спішіться! Він недалеко від вас!» Вояки побігли наперед, а св. Атанасій завернув з цієї дороги і врятував своє життя. – Як часто нам трапляються важкі до вирішення питання! Як часто нам потрібна мудра порада! Молімося тоді до Святого Духа, найкращого порадника, а він напевно не пощадить нам цього дару.
Четвертий дар Святого Духа – це пізнання, яке допомагає нам без труднощів і великих зусиль пізнавати науку Церкви та іншим її вміло роз’яснювати. І цей дар Ісус Христос пообіцяв дати нам, коли сказав: «Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди» (Ів. 16:12-13).
П’ятим даром Святого Духа, що його ми прийняли в Миропомазанні, є мужність, або лицарство. Цей дар скріплює волю, яка, без огляду на перепони, виконує все, що потрібно для нашого спасіння. Хто має цей дар, мужньо відкидає спокуси і спокійно зносить найтяжчі терпіння, бачить-бо в них Божу волю.
Шостий дар Святого Духа – це побожність. Вона схиляє нас всюди віддавати пошану Богові й бачити Його у створіннях. Цей дар видає прекрасні плоди! Побожна людина ставиться до всього з любов’ю, завжди вірна Богові й у всьому шукає Божої слави.
Сьомий дар Святого Духа – це страх Божий. Він вчиняє наше сумління настільки ніжним, що ми боїмося образити Господа, хоча б і найменшим гріхом. Душа, сповнена страху Божого, готова перетерпіти й найбільше нещастя, щоб тільки не вчинити гріха. Страх Божий – це страх ніжної дитини, яка боїться образити свого найліпшого батька. Цим Божим страхом був сповнений Йосип Єгипетський, що не піддався спокусі жінки Потіфара, яка хотіла його намовити до гріха, і сказав їй: «Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?» (Бут. 39:9). Йосип знав, що жінка люто на ньому помститься, але на це не звертав найменшої уваги. Тому Святе Писання додає, що «був Господь з Йосипом…»
Цих сім дарів Святого Духа, що їх ми прийняли в Святій Тайні Миропомазання, є немов тими плодоносними деревами, що зроджують різні чесноти, тією енергією, що діє на наш розум і волю. «А плід Духа, – як каже св. апостол Павло, – любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість» (Гал. 5:22). І ті, що дають себе тому Духові Божому вести, – є синами й дочками Божими.
Дорогі в Христі, ми, що прийняли Святу Тайну Миропомазання, віддаймо себе під провід Святого Духа, співпрацюймо з ним, а Він наведе нас на те все, «що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали» (Флп. 4:8).
А щоб воно так було, молімося: «Царю небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе дібр і життя Подателю, прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші». Амінь.
о. Порфірій Підручний, ЧСВВ