СВІДЧЕННЯ_4

“Дорогі брати, щойно дочитала книжку “Ісус любить тебе”, яка є дивовижною дією Бога у вашому житті. Я могла відчувати, який Бог милосердний до нас, бо зіслав Свого Святого Духа вам і надихнув вас цими прекрасними словами втіхи, радості і сили, показуючи нам, що тільки Ісус – вирішення наших проблем. Тільки Ісус звільняє, оздоровляє і спасає нас! Амінь, Господи.

Причина того, чому я говорю про це, полягає в тому, що я була самовпевненою, гордою людиною, яка не знала, як втрачати і через це була мстивою аж до краю. Я нервова людина, нетерпляча мати, збентежена і без молитви в житті.

Мій будинок був справжнім пеклом: крик, агресивність, завдавання болю одне одному та обурення. Я хотіла піклуватися про своє життя власними силами, а оскільки не могла цього робити, то дуже страждала. Я була на межі розлучення, тому що мій чоловік мав стосунки з іншою жінкою. Мене охопив відчай.

У мене навіть були спокуси, щоб піти до цілителів (дозволила іншим людям зробити це для мене, тому що сама їм не вірила). Я виконувала те, що вони мені казали, але завжди без віри та з сумнівами.

І нарешті 17 червня 1990 року Господь запросив мене до молитовної групи в моєму місті. Визнаю, що йшла туди без ентузіазму та віри, але пішла.

Ви можете уявити, що трапилося?!

Ісус чекав на мене там. Ісус там говорив зі мною через одну сестру. Я слухала Ісуса. Бачила Ісуса. Відчувала Ісуса. Це була зустріч – одна на мільйон. Я ніколи не забуду її. Моє серце, задихаючись від ненависті, відчуття втрати, болю і знервованості, спустошило мене. Але все це ніби відійшло завдяки любові, яку Ісус вкладав у моє життя. Господь наповнив мене таким спокоєм і легкістю, що я відчула, наче була такою легкою, що могла днями літати. Мир, спокій і радість увійшли до мого дому. Амінь! Алілуя!

Тепер я відвідую молитовну групу з моїми дітьми і працівниками. Господь запросив мене, і я входжу в коло лідерів. Мені не соромно говорити про Ісуса. Куди б я не йшла, я не можу не говорити про велику любов Бога, якою є Ісус і Його сила звільняти, зцілювати та спасати.

Я працюю у своїй парафії касиром, також належу до літургічної групи, роблю ще й багато іншого там, де я потрібна на честь і славу Ісуса. Я – нове створіння в Ісусі. Амінь. Але мій чоловік ще не відповів на заклик Бога. Спочатку між нами була стіна, тому що він хотів зупинити мене йти за Ісусом, заборонити ходити до молитовної групи і працювати для мого Господа і Бога. Після довготривалого посту та молитви Господь знищив злотворні сили, під впливом яких він був, і сьогодні між нами вже немає протистояння. Не зважаючи на всі перешкоди, я твердо трималася Божої руки та йшла далі. Ось як я сьогодні живу: мене підтримує Ісус, Який не зводить з мене очей, повних любові та турботи.

Однак мій чоловік усе ще має коханку. Вже роками він не живе зі мною в кімнаті. Минуло майже шість місяців з того часу, як ми говорили або торкалися одне одного. Але це не похитнуло мене і не привело до відчаю. Я відчуваю, що ще більше наблизилася до Ісуса, довіряючи своє життя своєму Господу й отримуючи у відповідь мир і перемогу, бо почуваюся переможницею в Ісусі. Я не ненавиджу свого чоловіка, але мені його дуже жаль. Знаю, що він шукає радості і спокою у світі. А я переконана, що вони існують тільки в Ісусі. Я багато розмовляла з ним про його перелюб і про Ісуса. На що він відповідав, що я – фанатичка, що єдина річ у моєму житті – Церква, релігія і молитовна група. Тепер я мовчу. Даю своє свідчення в тиші. Але продовжую молитися до Бога за нього і довіряти його в руки Ісуса.

Будь ласка, згадуйте його ім’я поряд з іншими у ваших молитвах заступництва. Оскільки вірю в Того, хто робить неможливе можливим. Амінь, алілуя.

Кожен день я відчуваю, що неначе живу в милості Божій і Ісус мене тримає у Своїх руках. Ваша сестра в Христі”.

М. R. L. L. Pote (MG)

Наша сестра продовжує в іншому листі:

“Любов Бога така дивовижна, що я ледве дописала одне свідчення, коли Господь надав мені іншу ласку.

У попередньому листі я розповідала, що відчуваю Ісуса в своєму житті в перетвореннях і оновленнях, які Він здійснював, починаючи з 17 червня 1990 року. Однак, незважаючи на це, мій чоловік не відкрився на Бога і продовжував мати коханку. Мене більше це не обурювало, тому що моє серце і життя були настільки переповнені любов’ю Бога. Я бачила все те і молилася до Господа Ісуса.

В понеділок, 10 лютого, я дізналась від приятеля, що коханці мого чоловіка була потрібна допомога. Потрібен був хтось, хто допоміг би їй вийти з цього життя (проституції). Її совість була сповнена провини, і вона дуже страждала (пригадала, що перед тим, як вона стала коханкою мого чоловіка, ми були подругами). Дружина мого приятеля прийшла поговорити зі мною. Вона запитала, що я думаю про все це. Я відповіла: “Я завжди молилися до Господа, запитуючи, чи саме мене Він поставить на її дорозі, щоб говорити про Його любов” і завжди говорила: “Ось я, Господи. Знаю, що не можу цього зробити, навіть не знаю, як це розпочати, але Ти зробиш мене здатною це здійснити”.

Спочатку вона не хотіла говорити зі мною, бо сказала, що боїться. Вона не знала, що моя стара природа померла, а нова народилася в Ісусі. Проте згодом погодилася на розмову.

Ми визначили час зустрічі в будинку мого дядька. Я чекала на неї аж до 22:45. Думаючи, що вона не прийде, пішла забрати свою прийомну дочку з дому її дідуся і бабусі. Все ж таки Господь приготував нашу зустріч. Повертаючи за ріг будинку, я зустрілася з нею. Вона була дуже здивована, зупинилась і здригнулася. Ми наблизилися одна до одної, і я сказала: “Не хвилюйся. Я прийшла в ім’я Господа”. Вона не знала, що робити. Тому я запитала: “Чи можемо ми розмовляти у твоєму домі?” Вона вагалася, і я сказала: “Якщо ти не хочеш, то не будемо розмовляти”.

Вона погодилась. Я уявила як стиснула руку Ісуса і пішла в дім коханки свого чоловіка.

Єдиною особою, яка була зі мною, був Ісус. Я представила Йому її, а Святий Дух діяв. «Амінь, Ісусе. Алілуя! Благословенне Твоє Святе Ім’я!» Ми довго розмовляли. Я попросила в неї пробачення за все, що зробила (оскільки перед тим, як я досвідчила любов Божу, вдарила її в обличчя на вулиці). Також вибачилась за той час, коли не допомогла їй рости духовно. Я обійняла її, ми плакали. Я молилась за неї, говорячи: “Мир Ісуса хай буде з тобою!”, а потім пішла додому, прославляючи Господа.

Вранці знову прославила Господа за все, за чудову ласку, яку Він дав мені: дар прощення. Я взяла Біблію, а також книги “Зцілення через Літургію” та “Ісус любить тебе” і повернулася до її будинку. Вона була здивована. “Хіба я не говорила тобі, що принесу Біблію і кілька книг для тебе?” Вона посміхнулася, я також. Ми розмовляли. Коли я виходила, будучи ще в дверях, якусь мить постояла – спиною до світу, дивлячись в обличчя Ісуса та її обличчя. Не мало значення, чи хтось бачив нас. Була 9 година ранку, і ви знаєте, як це – у невеличкому містечку: всі знають про справи кожного.

Я пішла такою щасливою, сяючи, прославляючи і благословляючи Бога за місію, яку Він довірив мені, за дивовижну роботу, яку Він зробив у моєму житті. Так, це ще одна дивовижна робота. Я пішла прямісінько до парафіяльного священика, щоб висповідатись.

Ось так проходить моє життя: стосунки з чоловіком покращуються з кожним днем. З 6-го лютого він спить у нашій кімнаті.

Я продовжую молитися до Бога, нашого Отця, за них – за неї, вже переконаної в тому, що їй потрібна любов Божа, і за нього, тому що Господь починає торкатися його життя, змінюючи на краще. Амінь. Алілуя!

Хоча все це відбувається зі мною, я завжди говорю: “Господи, помилуй мене, грішну, і прийди мені на допомогу в час сумнівів у вірі”.

Мир Ісуса нехай буде з вами!

M.R. L.L. Pote (MG)

Попередній запис

ЯК ПОДОЛАТИ "СТАРУ ПРИРОДУ"?_3

Наступний запис

ПЕРЕБУВАННЯ В ХРИСТІ