Ісус Христос покликав Своїх послідовників бути Його Церквою, а не грати роль церкви. Наша щирість до Нього повинна супроводжуватися і щирістю до Божої сім’ї. Як Церква, ми повинні поклонятися Богові, благовістувати, перебувати в спілкуванні та наставляти один одного.
В єдиній родині
Данило сидів, замислившись. Він щойно повернувся з поїздки в Китайську Народну Республіку. Зараз, коли в його рідному місті Сінгапурі проголосили свободу віросповідання, він намагався проаналізувати і звести до єдиного висновку всі враження і факти, які він отримав.
«Данило, якби ви могли підсумувати все, про що дізналися під час своєї поїздки?» – запитав я.
Він ще якийсь час помовчав. Нарешті він подивився на мене і почав говорити:
«Можливо, я розповім про одну домашню церкву, – повільно відповів він. – Кілька сотень віруючих з цієї церкви протягом останніх років пережили жорстокі переслідування. Я запитав, як вони змогли вижити і навіть вирости в такі жахливі часи. Вони одразу відповіли мені, підкреслюючи важливість трьох речей, – продовжував він. По-перше, покора Слову Божому. По-друге, спілкування з Богом, молитва. І по-третє, любов до братів і сестер.
Коли я ознайомився зі свідченнями і звітами інших християн, які піддавалися переслідуванням у різних країнах, я помітив те саме і почув такі ж висновки. Насамперед, палкість у взаєминах із Богом, а потім палкість у відносинах із братами й сестрами в Христі.
Наприкінці 70-х років д-р Еверетт Бойс, місіонер з місії «Відкриті двері», провів серйозне дослідження церкви в умовах утисків і обмежень, особливо в Азії. Він одержав важливу інформацію від Преподобного Уолтера Роута молодшого, який, будучи місіонером, разом із сім’єю багато років провів у В’єтнамі, аж до падіння Сайгону в 1975 році.
Ґрунтуючись на власному дослідженні Писання і на свідченнях переслідуваної Церкви, д-р Бойс прийшов до висновку, що існує тільки три умови для створення церкви: особиста віра в Ісуса Христа як Господа і Спасителя; двоє чи троє людей, з якими можна розділити свою віру; відданість Господеві і потім один одному[1].
Коли ж церква вже існує, вона має виконувати чотири основні функції: благовістя, учнівство, спілкування і поклоніння[2]. Саме це робить церкву Ісуса Христа таким живим, зростаючим організмом з того моменту, як Він започаткував її. Ніде більше немає такої церкви, як у нашій сім’ї, члени якої складають Тіло і яку ми називаємо переслідуваною Церквою. Ніде в сучасному світі ми не бачили такого відродження і росту церкви до таких розмірів, як у них. Вони не залежать від фізичних форм і традиційних методів. Ґрунтуючись на цих чотирьох функціях, будь-яка група віруючих, заснована Господом, зможе вижити і здобути перемогу, і навіть вирости за найжорстокіших умов.
Девід Аденей, відомий дослідник Китаю, який вже відійшов до Господа, любив часто повторювати, що простота церкви в Китаї була пов’язана з «трьома видами любові»: любов до Ісуса; любов один до одного; любов до неспасенних.
У західних країнах, здається, завжди треба підкреслювати, що «церква» – це не споруда. Я завжди високо цінував євангельських християн у Росії й Україні. У цих країнах місце поклоніння Богу називається «Будинком молитви», а не церквою. На Кубі місце поклоніння Богові називається «Тетріо (Храм)». Ці віруючі краще за нас усвідомлюють, що під церквою мають на увазі людей, а не приміщення, в яких вони збираються. Коли християни плутають ці поняття, виникають серйозні проблеми.
До падіння Сайгону деякі керівники церков у В’єтнамі думали, що нестача коштів для будування приміщень і складні програми становили головну причину повільного росту християнства в цій країні. Одного разу я почула таку розмову:
– У вашій частині країни є комуністи? – запитав оглядач.
– Так, є. Поза всяким сумнівом, – відповів керівник церкви.
– Чи зростають вони кількісно і чи зростає їхній вплив? – запитав він.
Керівник церкви на хвилину замислився, а потім сумно погодився:
– Так, їхня кількість швидке зростає.
– Ви можете показати мені місця, де вони збираються, їхні школи або познайомити з їхніми лідерами? – запитав оглядач.
– Звичайно, ні, – відповів він обурено. – Якби вони були усім відомі, то їх би відразу заарештували.
– Тобто, ви маєте на увазі те, що вони таємно збираються і не мають власних будинків і земельних ділянок, але при цьому вони все-таки зростають кількісно? – запитав здивований оглядач.
– Так, можна так сказати, – відповів керівник церкви.
– Тоді це означає, що ріст їхнього впливу не залежить від таких речей. Якщо вони, маючи неправильні переконання, не маючи грошей чи приміщень, все-таки ростуть, то чому ж ви думаєте, що церква Ісуса Христа повинна мати все це?[3]
Цей урок швидко засвоїли. Сьогодні рух домашніх церков у В’єтнамі росте так само продуктивно і швидко, як і в сусідньому Китаї.
Цікаво, що Рання Церква не мала всього цього, але все-таки, як написано в Книзі Дій 17:6, вона перевернула увесь світ!
Китайський пастор Аллен Юань говорить своїм відвідувачам: «Якщо ви хочете взнати, як заснувати нову церкву, сотні разів перечитуйте Дії апостолів!»
[1] Більше, ніж переможці, (Місія «Відкриті двері» і брат Андрій, 1979), стор. 1
[2] Там же, стор. 5
[3] Там же, стор. 6